Торговля электроэнергией
02.07.2022 11:52

Юрий Корольчук. Украина начала торговать электроэнергией с ЕС. Что это значит?

Украина 30 июня начала экспорт электроэнергии в Румынию, что стало началом коммерческого обмена электроэнергией между Украиной и ЕС. Что это значит для Украины особенно в военное время, From-UA узнал у сооснователя Фонда энергетических стратегий Юрия Корольчука. 

- Нічого дивного в цьому немає, тому що ми завжди експортували електроенергію в літній період, просто були різні обсяги. У 2014 році було скорочення, просто тому, що відбулися бойові дії на сході, на Донбасі, і це вплинуло, скорочення відбулося. Антрацит фактично повністю там залишився, і це вплинуло на експорт, тому що ми виробляли на експорт електроенергію в основному на теплових електростанціях. А експортували завжди.

Ми і в Білорусь експортували, поки вони не побудували АЕС собі. Угорщина була нашим ключовим ринком експорту електроенергії, ДТЕК туди експортувало. В Польщу ми експортували в певні періоди, коли у них був дефіцит електроенергії. В основному літом був дефіцит, у них теплові електростанції, не вистачало їм вугілля, а споживання росло, і вони брали у нас електроенергію. Просто зараз є такій формалізований аспект, що ми це робимо в рамках угоди про спільну діяльність фактично, про об'єднання операторів розподілу електроенергії.

Так от, те, що по Румунії пішли поставки, насправді все це було вже, просто в рамках об'єднання “Укренерго” в системі розподілу електроенергії європейської. Ми від'єдналися від білоруської і російської. Ну як від'єдналися? Ми фактично не від'єдналися, ми можемо там брати і туди поставляти електроенергію. Що таке 100 мегават? Шмигаль сказав, що ми розраховуємо 2,5 мегавати, це 60 млрд грн, 2 млрд доларів. Чи буде це реалізовано? Сумніваюсь, чесно вам скажу. Ми в кращі часи експортували електроенергію в Угорщину, Румунію, Польщу, Молдову 10 млрд кВт — це був обсяг, який ми досягали піковий.

Чи є зараз підстави, що ринок у Європейському Союзі готовий прийняти більше електроенергії — це відкрите питання, тому що, по-перше, по потужностям в Угорщину і в Румунію нічого фактично не помінялось, тобто ми більше туди не можемо постачати електроенергії. Грубо кажучи. В Румунію 100 мегават, потім 200 мегават може піднятися — все, більше ми не будемо постачати туди. Фізично немає такої можливості, треба збільшувати пропускні потужності передачі, це найскладніше.

Напевно, Шмигаль говорив про очікування — 70 млрд грн, 2 млрд доларів, це про лінію Хмельницька АЕС — Жешув, тобто ХАЕС-2 так звана, другий блок. Це ще радянський проєкт. Була побудована лінія передач, просто у зв'язку з тим, що Союз розвалився, не були добудовані 3 і 4 енергоблоки тоді, фактично цей проєкт не був реалізований. Тобто ця лінія просто стяла пуста. Зараз її мають завершити, на Жешув це воно піде. Важливий аспект: виходить, ми ці 20 млрд кВт електроенергії, фактично основну частину можемо постачати власне у Польщу. І тут виникає питання, чи Польща буде готова прийняти цей обсяг електроенергії? Чому? Тому що у них дефіцит завжди був на ТЕС, коли вугілля не вистачало. Так, зараз у них вугілля немає.

Герус казав, що ми будемо заміщати російський газ, електроенергію. Хвилинку. Якщо ми говоримо про Польщу, то там газових теплових електростанцій не так і багато, там в основному вугілля. Більш того, там вугілля для власних споживачів, воно використовується для опалення. Банально стоять паливні котли, піч, туди кидають вугілля, і вони виробляють тепло. Тобто ніхто не буде з поляків переходити на електроенергію. Відповідно, цей обсяг електроенергії може споживати тільки промисловість, або мережі, які йдуть на кондиціонери, от те, що власне літом у них зростало споживання, на інші побутові прилади. Але воно не таке суттєву, їм 10 млрд буде багато. Була навіть така новина, що ми можемо постачати електроенергію в Німеччину. В Німеччину ми просто фізично не можемо постачати, ми можемо проводити лише операції своп-заміщення, коли німці продадуть свою електроенергію полякам, а поляки візьмуть у нас електроенергію. Знов-таки, мова йде про те, що це має бути споживач під все це. Якщо у вас є електрокотел дома, наприклад, і ви кажете: так, я візьму мільярд кВт/годин електроенергії. А якщо у вас електрокотла немає, а тільки чайник, то ви скажете: а мені не треба мільярд кВт мені вистачить 100 мільйонів, якщо образно сказати. Тому це питання. З точки зору перспективи — так.

Чи є такі підстави зараз? Так, вони є, тому що ми скоротили споживання електроенергії. Фактично офіційно була названа цифра 30%, зараз, я так розумію, буде така річна стабілізація десь 60% від 150 млрд кВт, тобто, грубо кажучи, ми десь 100 млрд кВт споживання у нас буде. Виходить, у нас ресурс виробництва електроенергії — ми десь 50 млрд виробимо, і все. З них технічні втрати теж є 20 млрд. Але десь мільярдів 20 ми можемо виробити, в основному це АЕС, енергоатом, і, в принципі, так, ми можемо розпочати за кордон продавати. До 23 лютого, коли ми про це говорили, я критикував в першу чергу через те, що є проблема. Добре, ми заробимо ці гроші, ці гроші куди підуть? Вони підуть для нашого проїдання в умовах шаленого грошового дефіциту в країні в умовах війни. Тобто ми їх не будемо вкладати в нові блоки АЕС, в теплові електростанції. Тобто от у чому питання. Ми-то будемо експортувати, але розвивати внутрішню систему виробництво навряд чи нам вийде. Це одно з головних питань.

А друге таке маленьке питання, але важливе.  Питання ціни електроенергії, тобто по якій ціні розрахував 2 млрд доларів Шмигаль. Я вам скажу, по якій ціні. Він розрахував по ціні 80 євро максимум за мегават. А сьогодні у Румунії, куди пішла електроенергія, 300 євро. Тобто ми спокійно їм могли продати по 150-200 євро, і це була б суперзнижка. Ми би заробили набагато більше. Так, невідомо, як буде розвиватися ситуація далі, але, судячи з того, що відбувається у нас, війна, воєнна економіка, вона не поміняється, навіть коли війна закінчиться, дай бог, воєнний стан буде скасований, щось там буде стабілізуватися. Економіка з таких воєнних рейок не зійде, я думаю, багато років. От це проблема, чому ми не зможемо заробляти на цьому. Тобто я до чого веду, що, можливо, такі високі ціні на електроенергію і на газ будуть залишатися ще тривалий час і в Європі.