Текст обращения к Президенту Украины Виктору Ющенко приводим на языке оригинала:
Шановний пане Президент,
Вікторе Андрійовичу!
Звернутись до Вас нас змусив ганебний перебіг справ, пов’язаних зі знищенням храму українського спорту, головної спортивної арени України – стадіону «Олімпійський». Довгий час ми чекали на законне та справедливе вирішення виниклої проблеми, сподіваючись на Право, Закон, здоровий глузд «батьків міста». Але даремно: час вийшов, НСК «Олімпійський» потрапив під санкції ФІФА, проте аморальне будівництво лише нарощує потужність.
Вікторе Андрійовичу, більшість з нас ще рік тому складали Майдан. Не гроші, не сподівання на «ясла повні» змусили нас вийти з домівок на грудневий холод: ми добре розуміли, що буде важко, що годі чекати швидкого економічного зростання. Але одна думка зігрівала нас тоді: що більше ніколи в цій країні не буде принижена людська гідність, ніколи Людина не буде принесена в жертву нескінченій експансії «золотого Молоху», ніколи ненажерливість грошей не стане вищою за духовні цінності!
Невже ми помилились, пане Президент?!
Невже знову людина – лише тріска, лише засіб вирішення нуворишами своїх шкурних інтересів?
Згадайте свою малу батьківщину, пане Президент! Своє подвір’я, на якому Ви зробили перші кроки, тримаючи мамину руку, де виросли, змужніли, отримали батьківські настанови про добро та зло. Що б повернулося у Вашому серці, якби довелося Вам побачити на цьому подвір’ї колони чергового «супермаркету» чи «торгового центру», право на будівництво якого продала б місцева влада якомусь зайді?!
То чим же завинили кияни, у «хорунжівках» яких давно й міцно засіли «грошові мішки», спотворюючи пам’ять про дитинство, перетворюючи вулиці та тротуари нашого міста на стоянки престижного металобрухту, перекопуючи крихітні клаптики дворів та скверів колесами своїх «бумерів»? Як миритись із тим, що на місці альтанки твого дитинства тепер височить п’ята чергового «будинку для еліти»?
Невже ми завинили лише тим, що викохали свій рідний Київ, зробили з нього ласий шматок для торговців з усього світу, що навіть гадки не мають про Душу цього міста, а бачать в ньому лише засіб наповнення своїх бездонних кишень?
Тепер черга дійшла до спортивної гордості багатьох поколінь – до головної спортивної арени країни. До святого для кожного киянина і свідомого українця місця, де запалювались зірки Валерія Лобановського та Олега Блохіна, Володимира Мунтяна та Анатолія Бишовця, Йожефа Сабо та Ігоря Бєланова, Андрія Шевченка та Олександра Заварова...
Які зірки запалить Україні чергове торгове місце? Які рекорди там буде встановлено? Чи будемо ми колись гордитись, за скільки номіналів тут буде розпродуватись різноманітний непотріб з дна європейських комор? Хто назве героями та підніме на п’єдестал нових гендлярів, що сьогодні знищують національне надбання? Чи є хоч один киянин, хто погодиться проміняти історичний стадіон-красень на черговий «торговий ларьок» із скла й бетону з нескінченого ряду потвор на кшлат «квадратів», «метроградів», «глобусів», «городков» для задоволення примітивних потреб «нових руських»? І хто помітить, якщо чергова «торгова точка» не з’явиться взагалі?
Невже в людській пам’яті буде закарбовано, що останній аншлаг НСК «Олімпійський» відбувся в той день, коли національну футбольну команду прийшов підтримати новий український президент? І це стало кінцем національної гордості!?
Сьогодні ми вже не маємо іншої адреси, крім Вашої, для нашого звернення, пане Президент, бо Київрада давно зрадила киян, своїх виборців, здоровий глузд, та торгує земельними ділянками нашого рідного міста оптом і вроздріб так само, як і задешево – своєю совістю.
Згадайте Біблію, пане Президент! Ви пам’ятаєте, як Ісус Христос прийшов до Єрусалимського Храму, зустрів там мінял та торговців та вигнав їх із словами: «Дім Мій – Домом Молитви наречеться для всіх народів, а ви перетворили його на розбійничий вертеп», бо знав добре: в храмі не повинно бути тих, хто продає та торгує.
То чи не Божу справу зробите Ви, Вікторе Андрійовичу, коли виженете мінял та торговців із Храму Спорту!
Пане Президент! Ми молоді та енергійні, поруч з нами, в одній шерензі – наші батьки, що були свідками возвеличення головної спортивної споруди держави, подвигів українських героїв спорту, створення вічних легенд на всі часи. Вже сьогодні ми готові одностайно вийти на захист духовних цінностей нашої держави. І ми впевнені – гендлярам не встояти, перемога буде за нами.
Але ми Вам повірили, ми повірили у верховенство Права і Закону. Ми все ще розраховуємо на те, що конфронтації можна уникнути. Зупиніть руйнівне будівництво, зупиніть понівечення спортивної слави України, її славетної історії!
Ви повернули державі вкрадений «Криворіжсталь», поверніть нам і гордість України – НСК «Олімпійський»!
Ми сподіваємось на Вас, пане Президент!
Національний рух вболівальників футболу
«ВПЕРЕД, УКРАЇНО!»
Фан-клуб Динамо Киев
17.02.2006 14:43