Чому все-таки молодь прагне виїхати за кордон у пошуках роботи? При цьому лише нелегальними шляхами? Якими очима дивляться молоді люди на сам процес заробітку так званих «легких» грошей десь далеко від рідної домівки? Яким причинам підпорядковуються такі дії молоді?
Хто ж не любить «легких» грошей – можна почути у відповідь. Можна сказати так: той, хто переконався на власному досвіді, що «за просто так» з грошима не розстається ніхто. Той, у кого «рожеві окуляри» не забарилися розбитися ще на початку нелегального трудового мігрування серед зовсім чужих іноземців, яким ти цікавий в одному випадку: придатності до важкої роботи, яку виконувати самі мешканці не мають ніякого бажання.
Вернемось до «окулярів». Після того, як єдиний екземпляр рожевого кольору відходить у небуття, у людини з’являються інші «окуляри»: очі, наповнені болем за свою долю далеко від рідних, болісна нереалізованість власних мрій, безбарвне витрачання молодого віку. Чи мають такі «окуляри» колір взагалі?
Безперечно, комусь на чужині щастить більше, комусь – менше. Але якби позитив переважав, то «окуляри» зберігали б свій рожевий колір.
Так?
05.09.2008 09:00