12.07.2010 10:37
Кілька місяців тому вперше за часів незалежності України Верховна Рада скасувала місцеві вибори, які мали відбутися 30 травня 2010 року. Це було грубе порушення конституційних прав громадян. Протягом тривалих обговорень ситуацію було виправлено, і дату виборів, нарешті, призначено. Подібні хибні рішення свідчать про те, що в українському політикумі на центральному рівні йде недооцінка ролі місцевого самоврядування у політичній системі державі. Без корінних реформ Україна не матиме європейських перспектив.

Таку позицію відстоює партія «Народна влада». Про це заявив лідер партії Йосип Вінський 9 липня на прес-конференції у Чернігівському експертному клубі «Чиста політика»: «Протягом 19 років незалежності України тема місцевої влади була на другому плані в українському політикумі. І це при тому, що місцева влада в будь-якій європейській країні є невід`ємною складовою у визначенні демократичності держави. Існує Європейська хартія місцевого самоврядування. Це системний документ, який нам необхідно взяти за приклад, якщо ми маємо бажання реалізувати свій курс на Європу. Я переконаний, перше, що потрібно зробити в Україні, це перейти від розмов про важливість місцевого самоврядування до справ. Та реалізувати у нашій державі всі 12 пунктів Європейської хартії у конституційне й законодавче поле».

Коментуючи призначення дати проведення місцевих виборів на 31 жовтня 2010 року, Йосип Вінський назвав відповідну постанову Верховної Ради України «вибаченням перед громадянами за порушення їхніх прав».

«Кілька місяців тому вперше в історії України парламент скасував місцеві вибори, які мали відбутися 30 травня 2010 року. Це було грубе порушення конституційних прав громадян. Партія «Народна влада» від початку виступала за те, що вибори потрібно провести якнайскоріше, щоби легітимізувати місцеву владу. Адже строк повноважень нинішніх органів місцевого самоврядування добіг кінця ще 26 березня», - заявив Й.Вінський.

Разом з тим, політик підкреслив, що запропонована Партією регіонів змішана виборча система «зберігає в собі всі негативи і пропорційної системи, і одномандатної системи, не вирішуючи при цьому жодної задачі з удосконалення демократії».

Як заявив політик, він є категоричним противником повернення до мажоритарної системи виборів у місцеві ради. «Парадокс полягає в тому, що при мажоритарній системі, враховуючи адмінресурс, ми отримаємо місцеві ради, які повністю залежні від виконавчої влади, представлятимуть інтереси виконавчої вертикалі, а не народу. Це не демократично, це абсурдно за своїм змістом, тому що представницькі органи повинні контролювати виконавчу владу, повинні диктувати їй умови, а не навпаки», - вважає Й.Вінський.

Й.Вінський нагадав, що в час, коли місцеві вибори в Україні проводилися за мажоритарною системою, в деяких обласних радах глави районних адміністрацій і чиновники державної обласної адміністрації становили до 80 % від складу депутатського корпусу.

З іншого боку, за словами лідера євросоціалістів, найбільшою претензією до нинішньої пропорційної виборчої системи є закритість списків, тобто неможливість громадян впливати на персональний склад обраних зі списку депутатів.

В зв’язку з цим, Й.Вінський переконаний, що оптимальною була б пропорційна система на основі відкритих партійних списків. «Щоб люди голосували за конкретну людину в рамках партійного списку і щоб самі виборці визначали, хто перший, а хто останній. Тільки тоді буде задіяний особистий інтерес і кадровий потенціал», - підкреслив він.

При цьому, на думку політика, прохідний бар’єр має становити 1%, «бо чим більше ми проведемо списків політичних сил до місцевої ради, тим різноманітнішим буде представництво інтересів конкретної громади».

Політик зазначив, що вибори за партійними списками дають можливість формувати більшість на певній ідеологічній та політичні основі і передбачають відповідальність тої чи іншої політичної сили. «А за мажоритарні вибори виступають ті люди, які прагнуть керувати - і ні за що не відповідати», - переконаний політик.

В той же час, лідер народників вважає, що депутатом місцевої ради може бути тільки людина, яка не менше 5 років реально проживає на цій території. «Я думаю, що це має бути закріплено навіть конституційно, тому що інтереси певної громади можуть відстоювати тільки її представники, а не люди, надіслані звідкілясь», - пояснив він.

Лідер партії «Народна влада» також виступає за адміністративно-територіальну реформу. Зокрема, на думку Й.Вінського, в рамках цієї реформи слід ліквідувати сільські ради, а також районні державні адміністрації.

Лідер народників переконаний, що «базовим рівнем місцевого самоврядування мають бути місто і район, і це має бути територія з населенням не менше 35-40 тисяч населення». При цьому, за його словами, має бути чітко визначено приналежність тої чи іншої території. «Сьогодні ж у нас в селі керує сільрада, а за територією села – державна районна адміністрація, яка взагалі не має представницього мандата і повноважень від населення, оскільки призначена згори», - зазначив він.

На думку Й.Вінського, скасування сільрад одразу вивільнить колосальні ресурси, «радикально зменшить видатки на утримання апарату, який фактично сьогодні не зайнятий роботою», а об’єднання в одну адміністративну одиницю десяти чи дванадцяти сіл і створення органу, який матиме певні матеріальні і фінансові можливості, у підсумку піде на користь людям.

«З допомогою райдержадміністрацій вибудовувалася система адміністративного ресурсу часів Леоніда Кучми, - вважає Й.Вінський. - В районі ж має бути рада, яку очолює голова ради (він же голова виконкому), і вони повинні здійснювати ці повноваження».

«Більше того, ми повинні повернутися до системи, яка діяла у нас на початку 90-х років, коли голови рад обиралися у нас напряму населенням відповідного району», - додав Й.Вінський.

У відповідності з наведеними тезами, Йосип Вінський виступив за внесення змін у Конституцію, які розширюватимуть повноваження органів місцевого самоврядування: «І вигадувати нічого не треба, просто слід взяти Європейську хартію місцевого самоврядування - там все розписано від «А» до «Я». «В Європі немає визнання жодної країни демократичною, якщо у ній відсутнє повноцінне місцеве самоврядування, яке має власні кошти, які використовує на власний розсуд в інтересах тих людей, які його обирають» - резюмував Й.Вінський.