18.04.2011 16:50
14 квітня у залі Вченої ради Київського інституту міжнародних відносин Університету ім. Т.Г. Шевченка відбулася міжнародна науково-політична конференція на тему «Стратегія зовнішнього впливу і вища освіта в Україні», пише «Спільна мета». В конференції взяли участь народні депутати України Максим Луцький, Петро Мельник, радник Прем’єр-міністра України Анатолій Толстоухов, автор книги «Путін. Його ідеологія» Олексій Чадаєв (РФ), Керівник Центру системного аналізу й прогнозування Ростислав Іщенко, Голова ВГО «Правозахисна організація «Спільна Мета» Руслан Бортнік, а також ціла низка впливових громадських діячів, науковців й експертів як з України, так і з-за кордону.

Зокрема, на конференції йшлося про фактори впливу іноземних держав (США, Росії) на формування державної політики в освітній сфері. Визначались і основні проблеми галузі: корумпованість, низький рівень самоврядності, технічна відсталість тощо; а також аналізувались шляхи їх розв’язання.

Так, в своєму коментарі Голова ВГО «Правозахисна організація «Спільна Мета» Руслан Бортнік підкреслив, що «система освіти об`єктивно не зможе розвиватися, доки перебуватиме закритою в своїй мушлі, і, так би мовити, «варитиметься у власному соку».

«Якщо проаналізувати рейтинг провідних ВУЗів світу то очевидно, що до першої сотні кращих входять ті, де навчання здійснюється переважно міжнародними мовами. І це об’єктивний процес. Адже сьогодні на 6-8 основних міжнародних мовах викладено до 95% всієї наукової та навчальної інформації. І навчання на місцевій мові не обмежує можливості якісного доступу до цього масиву знань, і, таким чином, погіршує та консервує освіту».

«Як випускник трьох національних університетів – Києво-Могилянської академії, Внутрішніх справ та Економічного ім. В. Гетьмана – вважаю, що якісну і сучасну освіту можна отримати лише користуючись літературою на мові оригіналу. В іншому разі, навіть найякісніший переклад, втрачає частину знань та інформації від оригіналу. В Могилянці мені якраз пощастило кілька курсів прослухати на англійській мові в іноземних професорів».

«Головним напрямом реформування мовної освіти має стати вивчення та викладання мов згідно з вимогами Ради Європи, які були розроблені представниками країн-учасників проектів у сфері сучасних мов при Раді Європи».

«Україні час відійти від застарілого радянського підходу формування фактично одномовної освіти при вивчені (при цьому не дуже якісному) іноземних мов. Зрозуміло, що в СРСР це робилося в значній мірі осмислено – автоматично формувався додатковий бар’єр з західною цивілізацією. Проте в сучасній Україні такий підхід знайшов своє продовження, тільки російську мову поміняли на українську. Вища освіта й наука в Україні не впливає на світові процеси в цих галузях, не є гравцем, але й до цього часу в значній мірі елементарно відрізана від світового інформаційного поля».

«Виходом для України з цієї ситуації може стати унормування можливості навчання осіб у ВУЗах (насамперед, магістрів, аспірантів, докторантів) англійською мовою як провідною міжнародною та російською як регіональною, що відкриє істотно нові можливості до підвищення рівня науки в Україні, привабливості для навчання іноземних студентів, роботи іноземних науковців та досяжності горизонтів розвитку освіти світового рівня. Після цього, через певний час українські ВУЗи також з’являться в світових рейтингах».

«При цьому українська мова та мови національних меншин України мають й надалі відігравати важливу функцію культурного й особистісного творення громадянина України, бути головними мовами середньої та середньо-спеціальної освіти, мовами навчання за окремими напрямками вищої освіти, але не вище рівня «бакалавр».

«У «Рекомендаціях Ради Європи з мовної освіти» основним поняттям щодо навчання є плюрилінгвізм, як можливість співіснування кількох мов, паралельного викладання на кількох мовах, вільний перехід індивіда з однієї мови на іншу в ході спілкування тощо».

«Означена європейська філософія мовного питання, зокрема, в контексті освітніх процесів орієнтована на поліпшення співпраці, сприяє тісним контактам між студентами, викладачами, закордонними партнерами».