«Остаточний розгін Майдану означає, що послідує четвертий етап опозиційних подій цієї осені та зими. Це етап партизанщини та індивідуального терору». Таку думку під час оналайн-конференції у інтернет-виданні Новости Украины - From-UA висловив Тарас Чорновіл.
«Україна це все пройшла, - розповів політик. - Це було в історії Західної України в 20-30-ті роки ХХ століття під Польщею. Все було теж саме, що і тепер: у Києві реалізується те, що було у Львові 80-90 років тому. Тільки тоді це проходило повільно, а зараз дуже швидко. От така ситуація».
Колишній народний депутат не погодився з думкою щодо того, що влада повинна використати силу проти бойовиків. Він запропонував подивитися на зйомки і на результати подій в Греції, Франції чи деінде. Якщо виступає спеціальна жорстка організація, в якій є прямі кримінальні елементи, то з такою організацією розправляються досить швидко. «Але коли це виступ обурених верств суспільства: візьмемо ситуацію у Греції, де обурюються анархісти, але ж там виходять і профспілки. У Франції свого часу збунтувалися представники національних меншин з півночі Африки, з центральної Африки – тоді творилося те, що не можна навіть порівняти з подіями на Грушевського. Вони підпалили тисячі автомобілів, розгромили сотні вітрин».
Тарас Чорновіл звернув увагу на те, що на Грушевського жодна вітрина не розбита – «такого в світі ніде не було». Колишній парламентарій наводить приклад того, як з мітінгувальниками вчиняє влада на Заході. Вона виставляє своїх поліцейських як живий щит: вони кидають гранати, які не травмують. Вони стріляють гумовими кулями - не в обличчя, не в голову, як у нас. «Є дуже чіткі норми, які у всьому світі працюють – можна тільки рикошет (куля б'є в землю і відбивається в середню частину тіла, щоб жодна куля не потрапила в обличчя людини – це дуже відпрацьований метод, снайперів вчать цьому роками). А у нас спеціально стріляють. Ви бачите різницю?», - задав риторичне запитання екс-депутат.
Тарас Чорновіл також нагадав про про наслідки для мітингувальників. «У Греції жоден учасник рухів не був засуджений більш ніж на рік ув'язнення. І це стосується тільки тих, хто організовував прямі бешкети, бив машини і безпосередньо калічив поліцейських. Ви бачите різницю?»
«У нас людей, яких тільки підозрювали (може вони перевозили якісь пляшки або може вони на заправці в каністри набрали бензин), заарештували. Це були журналісти, студенти, яким погрожують п’ятнадцятьма роками ув’язнення! Та щастя, що їх заарештували ще до вступу закону від 16 січня в силу, тому їм дадуть по п'ять років. Велика радість. Ось в чому різниця» - підсумував екс-нардеп.
25.01.2014 12:00