Звільнена з полону так званої ЛНР Марія Варфоломеєва виступила на засіданні Прес-клубу медіа-профспілки і спілки журналістів. Вона не лише розповіла про своє перебування у полоні, але й спільно з модераторами виробила рекомендації про те, як журналістам не потрапити в полон, а також у разі потрапляння як вижити в неволі.
1. На окупованих територіях до українських журналістів існує упередження. Якщо українського журналіста виявлять там, то він відправиться «на підвал». Тому, щоб не потрапити у полон, український журналіст на тій території має поводитися якомога непомітніше, і повинен зовнішньо не відрізнятися від «дозволених» журналістів або бути схожим на тамтешніх активістів.
2. Коли я отримала завдання від колеги зняти певний будинок в Луганську, то я не усвідомила чітко, що це таке. Виявилося, що це один з будинків, де знаходяться керівні органи військових. Вони побачили, що я їх фотографую не ховаючись і заарештували мене. Отож, журналісту неодмінно треба з’ясовувати, який об’єкт він збирається знімати. Якщо знімати його небезпечно, то робити це не відкрито, а приховано.
3. У мене в телефоні було фото з символікою Правого сектора. З точки зору представників так званої ЛНР це компромат. У журналіста в телефоні не повинно бути нічого такого, що б викликало підозру жодної зі сторін конфлікту.
4. Я сиділа в камері з людьми з кримінальним минулим, а також потім з ополченкою, громадянкою Росії, яка щиро вірила у «російську весну». Я намагалася уникати конфліктів і спілкуватися на нейтральні теми. Наприклад, з росіянкою ми домовилися не розмовляти про політику, а про щось інше, що було цікаве нам обом. Отож, журналістам, які мають нещастя бути в полоні, зі своїми співкамерниками не варто сперечатися про політику, а слід шукати теми для розмов, які об’єднують, а не викликають конфліктів.
5. Був довгий період, коли я сиділа в одиночній камері. Я прокидалася з думкою про звільнення. Якщо твій мозок в такій ситуації нічим не зайнятий, то можна сказитися. Я вимагала дати мені книжки. Я читала літературу, вдосконалювала іноземні мови, читала Біблію. Також будувала плани свого життя, думала про те, що робитиму після звільнення. Це дуже допомагало підтримувати нормальний психологічний стан. Тож порадила б журналістам, які потрапили в полон і сидять в одиночці, зайнятися інтелектуальною роботою – читанням, вивченням іноземних мов, писанням тощо. Це допоможе підтримати нормальний психологічний стан.
6. Був момент, коли до мене слідчі застосовували силу, поводилися грубо. Я демонструвала, що я не фанатичка, яка мріє знищити Донбас. В кінцевому підсумку в них змінилося ставлення. Хоча велику роль в тому, що мене не били по-серйозному зіграло те, що я худенька дівчина. Тим не менше, в полоні варто демонструвати доброзичливість, показувати, що ви не фанатик і не заводити дискусії на політичні теми.
7. Моїм друзям вдалося поширити інформацію в Україні про те, що я в полоні, про це писала преса. Різні громадські організації боролися за моє визволення. Шум в пресі має двоякий ефект. З одного боку, він привертає увагу до в’язня. З іншого боку, так би мовити, ціна цього в’язня зростає і при обміні полонених за нього вимагають надто багато. Вважаю, що полонений повинен знайти можливості передати інформацію про себе. Але в той же час при висвітленні в ЗМІ треба дотримуватися балансу, бо надмірна увага спричиняє до того, що в’язня важче звільнити.
Нагадаємо, 9 січня 2015 року Марію Варфоломеєву затримали озброєні бойовики під час фотографування житлових будинків на одній з вулиць Луганська. Зі слів журналістки, вона робила фотозйомку для одного з харківських видань. Згодом стало відомо, що бойовики висунули їй звинувачення в «коригуванні артилерійського вогню», за що їй загрожувало від 8 до 15 років «ув'язнення». 3 березня цього року Марію було звільнено з полону.
Понад рік українські та міжнародні журналістські організації звертались до самопроголошеної ЛНР щоб звільнити журналістку з полону, а також чинили тиск на українську владу з вимогою вжити належних заходів задля звільнення Марії Варфоломеєвої.
Раніше очільник медіа-профспілки закликав надати щойно звільненій з полону Марії фінансову підтримку і запропонував надсилати кошти на рахунок медіа-профспілки. Відтак було зібрано 5000 грн та передано їх Марії 9 березня, у день її народження. Сьогодні медіа-профспілка передала Марії ще 1500 грн. Всі кошти були надіслані небайдужими громадянами для підтримки Марії. Станом на сьогодні, кошти для допомоги Марії Варфоломеєвій можна надіслати на рахунок ВПС НМПУ (допоки вона не відкриє власний рахунок у банку).
Організація-одержувач ВПС “Незалежна медіа-профспілка України”
Поточний рахунок: 26001500047496
Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ): 33400078
МФО: 300614
Банк: ПАТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”
Призначення платежу: Благодійний внесок для допомоги постраждалим журналістам (для Марії Варфоломєєвої) від (вкажіть Ваше прізвище, ім’я)