У чому найголовніша «антисоціальність» держбюджету-2017
21.12.2016 13:00

Зовнішні кредити — це можливість, якою завжди і обов’язково користуються для того, щоб перевести приватні борги в борги держави. Про це РИА Новости Украина розповів економіст, експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко.

За словами співрозмовника видання, ухвалення бюджету — це одна з умов надання кредиту МВФ.

«Життя за кредитні кошти — це те, без чого чинний уряд не може існувати в принципі, тому що він не вміє організувати роботу економіки в такий спосіб, щоб не було потреби в кредитах. Відповідно, зовнішні кредити — це можливість, якою завжди і обов’язково користуються для того, щоб перевести приватні борги в борги держави», - пояснює експерт.

За словами Гаврилечка, бюджет-2017 майже нічим суттєво за ідеологією не відрізняється від попереднього.

«Він приймається майже під Новий Рік, його лише внесли більш-менш вчасно — от і все. Також цей бюджет абсолютно антисоціальний, в ньому передбачено дуже суттєве скорочення бюджетних видатків, і це стало наслідком ухвалення закону, який був прийнятий 6 грудня, а саме скорочення пенсій для працюючих пенсіонерів», - зазначає експерт Фонду громадської безпеки.

«Це дуже специфічне рішення про так зване підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, коли насправді ніяка зарплата не підвищується в реальності, а здійснюється дуже специфічний експеримент, коли прожитковий мінімум, мінімальна зарплата та розмір окладу за першим розрядом єдиної тарифної сітки стають абсолютно різними показниками. Це буде стосуватися більше ніж мільйону працівників бюджетної сфери, у них будуть фактично однакові зарплати, це 28 мільярдів гривень видатків з бюджету, де їх взяти – незрозуміло», - додає аналітик.

«Намагання уряду пояснити, що більша частина коштів, майже 20 мільярдів гривень, з'явиться через те, що збільшаться податки на доходи фізосіб, які будуть спрямовані до місцевих і центрального бюджету – це фантастика, неможливо за рахунок податків на зарплату піднімати саму зарплату. Це все одно що спроба витягти, як барон Мюнхгаузен, самого себе з болота за волосся. Нереально», - резюмував Юрій Гаврилечко.