Вже завтра державні та комунальні заклади охорони здоров’я перетворяться на підприємства, які матимуть змогу надавати медичну допомогу і медичні послуги переважно на платній основі.
Зрозуміло, що зміни в медичному обслуговування потрібні, що певна частина медичних послуг в державі можуть бути за плату. Але цілком зникає розуміння того, що завтра буде безоплатним, що гарантоване державою. Виникає цілком слушне питання, а за що українці платять податки? Для яких цілей постійно підвищуються акцизи?
Проект Закону 2309а-Д щодо автономізації лікарень та запровадження платних медичних послуг для населення, що сьогодні має усі шанси стати законом , всупереч статті 49 Конституції України узаконює плату фізичних осіб за медичні послуги і отриману медичну допомогу.
Стаття 18 Основ законодавства про охорону здоров’я (в редакції проекту 2309а-Д) чітко зазначає, що «заклади охорони здоров’я можуть використовувати для підвищення якісного рівня медичного обслуговування населення кошти, отримані від фізичних осіб. Але проектом, як і жодним іншим законом України, не обмежено розмір цієї доплати, і, головне, не обмежено кількість платних послуг. Якщо проект закону буде проголосовано без поправки на встановлення обмежень платних послуг у кількості хоча б 20%, то через рік його дії, цілком реально, що у державних лікарнях тільки 20 відсотків послуг залишаться безкоштовними.
В Україні діє мораторій щодо скорочення кількості закладів охорони здоров’я. Але місцева влада може передавати в оренду частини лікарень в будь-якому розмірі - 50% -75% -90%, тому що не існує обмежень. Вирішити цю дилему можна було в Прикінцевих положеннях проекту – встановити вимогу використовувати площі медичних закладів за призначенням, здаючи в оренду не більше 10-20% площ на період дії мораторію.
Це однозначно попередило б ситуацію, що сьогодні ми спільними зусиллями будуємо Охматдит, а завтра успішно передаватимемо його цілими поверхами в оренду більш підприємливим, ніж держава, надавачам медичної допомоги і медичних послуг, та платно проходитимемо обстеження на обладнанні, яке закуплене за кошти платників податків.