Чому насправді Угорщина виступає за блокування руху України в ЄС
28.09.2017 12:31

У новому законі про освіту багато правильних гасел, але чи буде це втілено у життя, це велике питання. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA повідомив політолог, директор "Агенства моделювання ситуацій" Віталій Бала.

Коментуючи прийняття нового закону про освіту, наш співрозмовник зазначає наступне: «Безумовно, освіту в Україні реформувати треба. Я є прихильником таких дій. І той закон, якій проголосований, так чи інакше робить крок в цьому напрямку. Чи можна це назвати реформою? На мою думку - ні. В кращому випадку це удосконалення навчального процесу середньої освіти, бо, як на мене, коли розповідали, що над цією концепцією працювали 3,5 роки, то мені не зрозуміло, чому немає програми навчання, до речі, не тільки середньої школи, а й і вищої освіті, в дошкільних закладах і середньо-технічної освіті, яка мала б вже бути. Чому цієї програми немає, чому немає підручників? Зараз тільки будуть цим займатися, і вже буде втрата часу. І не зрозуміло, наскільки буде ця програма дієвою і наскільки ці підручники будуть насправді виконувати те, що гарно написано».

На думку експерта, у новому законі багато правильних гасел, але чи буде це втілено в життя, це велике питання.

« Щоб всіх переконати в необхідності такого закону, треба було показати, яка буде програма. На мою думку, це набагато ефективніше, ніж спочатку прийняти красивий закон, а потім бігати і думати, які треба ще прийняти рішення, хто буде програму робити і таке інше», - каже політолог.

Відносно «скандальності» нового закону Бала зазначає наступне: «Мова йде про статтю закону про мову навчання. Я не є прихильником в такому вигляді цієї статті. Я вважаю, що треба було зробити по-іншому. Якщо говорити про мови національних меншин - будь ласка, першій чи останній урок, і хай ті, хто є представниками національних меншин, якщо хочуть вчити свою мову, хай вчать, а ті, хто не хочуть, вони або приходять на другий урок, або не залишаються на останній. Це дало б можливість тим, хто хоче вивчити мову, наприклад, угорську в Закарпатті, румунську в Чернівецької області, болгарську в Одеський області, навіть не представникам тих меншин, ходити на ті уроки і вчити».

«Можливо, мова може йти не тільки при польську, румунську, угорську, російську чи болгарську, можливо, і азербайджанську — у нас велика діаспора. У нас насправді проживають представники 130 народів і етнічних груп, тому питання не може зводитись до 3 чи 4 представників національних меншин, про які в Україні почали голосно говорити, намагаючись зробити з цього скандал. В тому варіанті, в якому прийнята ця стаття, вона більш ніж забезпечує права. Ніяких порушень зобов'язань нема, якщо говорити про Хартію мов національних меншин. Єдине, що Угорщина заявляє, що в 1991 році ми підписали якісь міжнародний договір, ніби то там якісь зобов'язання, але це треба дивитись. Мені здається, що це ніяк не суперечить нашім зобов'язанням Раді Європи», - додає співрозмовник видання.

Якщо говорити про зовнішні чинники навколо цієї особової статті, зазначає експерт, не слід узагальнювати Угорщину, Румунію, Польщу чи Молдову.

«Ті представники політичних сил, які зараз там при владі, вони, м'яко кажучи, не є європейськими, кращими взірцевими політиками, особливо це стосується пана Орбана в Угорщині, молдовський Додон взагалі проросійський. Що стосується Угорщини, то тут є два пояснення, чому вони так себе повели, я б сказав, в недипломатичний спосіб. Я б назвав їх заяви некоректними з елементами шантажу. Але це доволі дивно, бо ані Орбан, ані Сийярто, міністр закордонних справ, вони якраз не є прихильниками євроінтеграції. Вони взагалі виступають за те, щоб Угорщина не виконувала тих речей, що робить ЄС. І тому, коли вони роблять такі заяви, мені здається, що це в першу чергу спрямовано на внутрішнє споживання, щоб тримався їх рейтинг і підтримка, щоб вони показували, що вони роблять заяви і дії відносно тої програми, що у них є», - каже Віталій Бала.

На думку експерта, достатньо дивно, коли влада Угорщини, яка не є взірцевою стосовно ЄС і членства Угорщини в ЄС, виступає за блокування руху України в ЄС.

«Це смішно. Тому я не виключаю, враховуючи особисті стосунки Орбана і Путіна і певні економічні моменти, включаючи ядерну енергетику, що це також «або співпало, або попросили». З допомогою Угорщини Росія робить те, що вона завжди хотіла робити — щоб Україна ніяким чином не інтегрувалася в європейську спільноту. Ось ці два чинника, я думаю, і спонукали робити такі некоректні заяви на грані хамства, які мають ознаку шантажу», - констатує політолог.

За словами нашого співрозмовника, Україні треба без істерик довести всі міжнародні зобов'язання, які ми взяли на себе в питанні забезпечення вивчення мови.

«Треба спокійно чекати рішення Венеціанської комісії, що, безумовно, має рекомендаційний характер, але я переконаний, що вона не знайде ніяких порушень з боку України. Чим менше ми будемо робити таких заяв, тим менше буде відповідати визначення «скандал» тому дійству, яке зараз відбувається. В скандалі завжди беруть участь дві сторони. Якщо тільки одна сторона кричить, то це ще не скандал», - резюмував Віталій Бала.

Нагадаємо, раніше інтернет-видання Новости Украины – From-UA повідомляло про те, що з 28 вересня в Україні набуває чинності закон про освіту, який викликав невдоволення у ряді сусідніх країн.