Зварич увяз в нефти

По информации «Украинской правды», непосредственной причиной отставки министра юстиции Зварича стали события, произошедшие в Минюсте 10 февраля.

В прошлый четверг народный депутат Игорь Еремеев (фракция Литвина) прибыл в министерство в отсутствие Зварича. Представляясь советником Тимошенко, он «привез» требование премьер-министра готовить юридическое заключение министерства по поводу планируемого распоряжения Кабмина о запрете реэкспорта нефти. По информации источников УП, Еремеев практически надиктовал заключение и даже забрал себе копию, никак не согласовывая свои действия с министром.

Игорь Еремеев - волынский бизнесмен-депутат, лидер фракции бывших аграриев, считается человеком Литвина. Он – собственник волынской бизнес-группы «Континиум», которая контролирует 43% НПЗ «Галичина», ему также принадлежит сеть заправок.

«Украинская правда» также отмечает:

«Почему возник конфликт и зачем Еремееву понадобилось вмешиваться в работу Минюста? Ответы на этот вопрос можно найти в открытом письме компании «Ойл Транзит» на имя Тимошенко, которое было передано в редакцию УП. Приводим наиболее интересную часть письма:

«Високоповажна Пані Прем’єр!

Ми категорично протестуємо проти незаконних дій відносно нашого підприємства і брутальних втручань у його зовнішньоекономічну діяльність.

ТОВ «ОІЛ ТРАНЗИТ» придбало російську нафту з метою подальшого її продажу до Словаччини згідно зовнішньоекономічного контракту. Нафта була доставлена на митну територію України, здійснено всі митні операції та сплачено до державного бюджету всі передбачені законом платежі і збори. Однак, посадові особи Центральної енергетичної митниці 4 рази відмовили у митному оформленні нафти. Генеральна прокуратура України внесла протест на незаконні дії митниці.

Наголосимо, що контракт ТОВ «ОІЛ Транзит» не впливає на внутрішній ринок нафти і нафтопродуктів України. Вказаний обсяг іде поза обсягами нафти, що заплановані для поставок на українські НПЗ відповідно до щорічного протоколу між Україною та Росією (підтверджено листом заступника керівника Федерального агентства по енергетиці – О. Гордєєвим). Його виконання українським резидентом вигідне для України, оскільки приносить в державний бюджет більше 20 млн. доларів.

Оскільки всупереч вимогам закону митники не оформляють експорт (реекспорт) нафти, ми звернулись до Вас з проханням розібратись у ситуації. Адже Голова Державної митної служби України М. Каленський заявив, що наша нафта не проходить митне оформлення на «вказівку вищого керівництва держави». Ми цьому не вірили. Але 14 лютого 2005 року М. Каленський звернувся до Вас з листом, у якому повідомив Вам про безпідставність подальшої відмови у митному оформленні нафти.

Як випливає з листа Голови Державної митної служби України М. Каленського, саме Ви і є тим «вищим керівництвом держави», яке дало незаконну вказівку тримати наш товар – нафту. І саме цим листом М. Каленський «виходить зі схеми», перекладаючи відповідальність на Вас за незаконні дії та розпорядження.

В той час, коли утримувалась наша нафта, від Вашого помічника (саме так він представляється, і саме в такій якості він присутній на Ваших нарадах) народного депутата І. Єремєєва надійшла пропозиція «перегнати» нафту через НПЗ «Галичина» та ряд підприємств (ТОВ «Спектрум Петрол», «Континиум – Укр – ресурс», ПП «Вотум-А»), що дозволило б І. Єремєєву відшкодовувати з державного бюджету ПДВ за фіктивною схемою, задіявши підприємства – резидентів України, підконтрольні НПЗ «Галичина». ТОВ «ОІЛ транзит», опинившись у безвихідному становищі, погодилось продати нафту НПЗ «Галичина» у кількості 35 тисяч тон.

Яким же було наше здивування, коли (незважаючи на скандальність ситуації), з НПЗ «Галичина» було надіслано угоду на купівлю нафти не заводу, а приватному підприємству «Вотум-А» - директором якого є селянин з села Торчиця Ставищанського району Київської області В.Ю. Зайчук, який маючи пільги по сплаті ПДВ та акцизу, має більше 7 000 000 дол. США для оплати 35-тисячної партії нафти.

Підтвердженням факту використання експорту нафти і нафтопродуктів з метою фіктивного відшкодування ПДВ свідчить наступне: у січні 2005 року НПЗ «Галичина» заявляла митну вартість однієї тони бензину А-80 по 630,00 доларів США (для порівняння: Кременчуцький НПЗ цей самий бензин заявляв по 314, 40 доларів США за 1 тону). Відповідним чином різняться і суми, заявлені на відшкодування ПДВ.

На тлі боротьби з нами, 9 лютого 2005 року, Ви дали вказівку Міністру економіки С. Терьохіну підготувати проект Розпорядження Кабінету Міністрів України про заборону реекспорту нафти, мотивуючи дефіцитом паливно-мастильних матеріалів на посівну.

Такого дефіциту немає. На І квартал 2005 року українським нафтопереробним підприємствам запропоновано Росією 7 060 000 тон нафти. У січні отримано 1 243 000 тон нафти. У лютому підтверджено ресурсами - 1 029 000 тон нафти. Українські нафтопереробні підприємства не забирають з Росії заявлених обсягів нафти. А це означає, що на наступний квартал Росія переорієнтує нафтові потоки, а Україна отримає нафту лише в межах фактичних об’ємів поставок І кварталу, про що Вам було повідомлено заступником керівника Федерального агентства Росії О. Гордєєвим».

Т.е. в письме фактически речь идет о способе разворовывания бюджетных средств через схему возврата НДС, который реальные участники схемы не оплачивали. Следует отметить, что при переходе к описанной схеме «Ойл Транзит» не теряет средств, однако оказывается втянутой в теневую схему возврата НДС».

По информации источников УП, одним из сотрудников компании является супруга министра юстиции. И именно поэтому в комментарии 5-му каналу министр говорил о «втягивании членов его семьи в коррупционные схемы». Т.е. фактически, речь идет о «крючке», на который могут подсадить самого министра, отмечает издание.

Примечательно, что в письме также фигурирует глава таможенной службы Каленский – еще один «человек Литвина», передает УП. Его «откровенный» доклад о методах контрабанды на заседании Кабмина был высоко оценен Юлией Тимошенко.

«На первый взгляд, ситуация выглядит вполне банально - Кабмин принимает решение, которое негативно сказывается на бизнесе супруги министра, министр подает в отставку. Однако информация, полученная из наших источников, позволяет сделать иной вывод. По данным УП, Зварич уходит, потому что возмущен возвращением старых принципов работы правительства.

Решения Кабмина могут противоречить чьим-то бизнес-интересам, в том числе и интересам его жены. Но Зварич протестует против привычного во времена Кучмы «ручного управления» органами власти и открытого использования Минюста в качестве машины для легализации каких бы то ни было решений Кабмина» - заключает УП.