Для того, щоб приєднати до ЄС таку велику країну, як Україна, потрібні надзвичайно великі інвестиції. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новини України - From-UA повідомив заступник головного редактора порталу PoloNews Євген Білоножко.
Коментуючи шанси України стати членом ЄС у 2025 році, співрозмовник видання зазначає наступне: «Гіпотетично все можливо, а досвід України вказує, що навіть неможливі речі можливі. Тому ніяких перепон для того, щоб Україна висадила своїх космонавтів на Марсі, я не бачу: ми володіємо космічними технологіями, але зі вступом в ЄС буде трохи тяжче».
Складнощі зі вступом до ЄС, на думку Білоножка, пов'язані насамперед з тим, що окрім бажання потрібно ще й виконання т.з. Копенгагенських умов.
«Це означає дотримання виконання права, судових рішень, право одне для всіх. Як це є в Україні, всім відомо, і не тільки громадянам України, тут не треба нагадувати випадки і з ДТП, і з вбивствами адвокатів, журналістів і т.д», - нагадує журналіст.
«Ми знаємо приклад Румунії або Болгарії, коли країна з не меншою корупцією є членом ЄС. Навіть знаємо приклади країн, які є членами ЄС, які знаходяться під окупацією, як Кіпр. Відповідно досвід і практика показують, що вступ в ЄС — це передусім політичне рішення. І єдиним нюансом, якій дійсно вирішується, за яким дуже ретельно слідкують — відсутність суперечливості щодо територіальних претензій між країнами, які вступають до ЄС», - каже експерт.
Євген Білоножко пояснює, що має на увазі недавній приклад територіальних претензій неузгодженості кордонів між Словенією і Хорватією і шельф між Італією зі Словенією і Хорватією, а також досвід Македонії із Грецією, коли існують суперечність щодо назви країни.
«Наступним нюансом є, наприклад, розрахунок за військові злочини і визнання незалежності Косова зі сторони Сербії, що є головною перепоною до інтеграції до ЄС», - додає аналітик.
Але, продовжує співрозмовник видання, навіть не це є найбільшою загрозою для Україні.
«Україна є найбільшою країною Європи. Звичайно, є ці всі перераховані нюанси, які можуть бути застосовані в політичному і юридичному вимірі щодо не вступу України. Але й для того, щоб поглинути, умовно кажучи, приєднати, а в подальшому інфраструктурно реформувати таку країну, як Україна (а це територіально більше, ніж Франція, Германія), побудувати таку ж кількість якісних доріг, як у Польщі, — на все це потрібні масштаби інвестицій, надзвичайно великі», - каже Білоножко.
Натомість, додає експерт, це не означає, що Україна не може виконати умови, які б дозволили економічно інтегруватися до ЄС, як це здійснили Швейцарія чи Норвегія.
«Євросоюз — це набір певних регламентних норм, які мають виконуватися державою. З досвіду Польщі ми бачимо, що коли є сумніви щодо невиконання, застосовується спроба зовнішнього тиску для того, щоб ці норми почали виконуватись», - констатує наш співрозмовник.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що Європейський союз планує затвердити 2025 рік як крайній термін для нової хвилі розширення. В першу чергу мова йде про приєднання до ЄС балканських країн, але для цього вони ще мають вирішити ряд питань.