Протиставлення Володимира Висоцького і Василя Стуса є абсолютно некоректним. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український письменник і публіцист Андрій Кокотюха.

За словами нашого співрозмовника, Володимир Висоцький був однією з найпопулярніших людей в СРСР.

«Чому, коли ставлять поруч Висоцького (радянський поет, співак і актор - прим.ред.) і Гончара (український радянський письменник - прим.ред.), українці мають обрати комуніста Гончара, а не безпартійного Висоцького, якій в жодному зі своїх творів не прославив КПРС? Гончар, наприклад, був членом партії і писав про комуністів. Навіть в своєму дуже знаменитому романі “Собор” було протистояння хороших комуністів з поганими», - нагадує письменник.

За словами експерта, Володимир Висоцький, навіть не маючи ніяких технічних можливостей, зумів випередити за популярністю навіть таких радянських зірок, як Алла Пугачова.

«До речі, не варто забувати і про те, що саме патріотично налаштовані українці змонтували з кадрів з Майдану кліп на пісню Висоцького «Баллада о борьбе». І вони не знайшли в репертуарі українських хоч радянських, хоч не радянських співаків пісні, яка б дуже добре ілюструвала Майдан. От пісня Висоцького «Баллада о борьбе» стала одним з неофіційних гімнів Майдану, так само, як пісня групи Ляпіс Трубецькой «Воини света». При всій моєї глибокої повазі до українських поетів, акторів і співаків, жоден україномовний текст, створений українцем, не ліг рефреном на події української революції, а на «Балладу о борьбе» ліг», - зазначає Андрій Кокотюха.

Письменник нагадує, що вчора, саме в день народження співака, в патріотичної спільноті виникли певні дискусії на цю тему.

«Я, наприклад, дотримуюся чітко визначеної проукраїнської позиції. Я сам хочу декомунізації і швидкого відриву від “руського миру”. Я дуже багато читав про Висоцького, і я чітко кажу — він не хотів бути тим, кого з нього ліпили. Він справді хотів виступати, працювати, він не був опонентом радянської влади, він завжди казав, що “я не дисидент”, хоча у нього була маса таких можливостей, бо багато хто емігрував. Тим не менш, він залишався у Москві і робив те, що робив. Він хотів, щоб ця влада визнала його офіційно. І це нормально, коли людина, громадянин хоче мати в своєї державі, яка б вона ні була, офіційний статус. Чомусь саме Висоцькому такого офіційного статусу вперто не давали. Його не намагалися приборкати, йому, навпаки, перекривали всі шляхи, які тільки можна було перекрити. Тому ще це був такій феномен, якій, не бажаючи нічого робити проти влади, не будучи її опонентом, тим не менше в своїй творчості поводив себе так, як не радянська людина. І це відчувалося. І саме тому він лунав з багатьох вікон з багатьох магнітофонів», - пояснює експерт.

«Мені здається некоректним протиставлення Володимира Висоцького і Василя Стуса. От Стуса забули, а Висоцького ні. Це дві постаті абсолютно різних культур, і вони мали абсолютно різні можливості. Давайте назвемо речі своїми іменами. Висоцький був актор, він був представником того, що сьогодні називають шоу-бізнес. А Стус, навіть якби все було добре, якби йому не перекривали кисень, якби він міг нормально працювати в нормальної державі, він би не був знаковою постаттю шоу-бізнесу. Це просто абсолютно різні величини, які не можна спів ставляти. Завдання всіх, хто бореться за світлу пам'ять і внесок Стуса в українську культуру, проводити активну роботу, щоб популярізувати творчість Стуса, а не протиставляти його Висоцькому, якій жив зовсім в іншій системі координат і творив зовсім на іншому полі», - додає співрозмовник видання.

Нагадаємо, 25 січня виповнилося 80 років від дня народження знаменитого співака, поета і актора Володимира Висоцького. Висоцький по праву вважається найбільш культовим радянським виконавцем, чия творчість переступила розпад СРСР і як і раніше є актуальною.

Також зазначимо, що, на думку директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, Булгаков, Цой і Висоцький є «інструментами в руках Кремля».