До масового застосування електричних лампочок, у всьому світі люди в середньому спали не 8, а близько 12 годин! Дослідники, які займались вивченням сну, дещо дізнались про те, як раніше спали у різних країнах.
Дослідник Доржер Екірх у своїй книзі розповідає, що дослідивши багато щоденників, документів, записів, він прийшов до висновку — у початку 19 століття була поширена практика двофазного сну. Люди лягали спати в 9 вечора, на 3-4 години, потім вставали ненадовго, аби зайнятись своїми справами і знову лягали спати аж до світанку. За його твердженнями, така практика була притаманна творчим особистостям, для яких цей час був найбільш продуктивним.
Таке дослідження зацікавило психіатра Томаса Вера. Він провів свій експеримент та дослідив дію електричного світла на сон сучасної людини.
У досліді взяло участь 15 осіб. Всі вони були поміщені в умови, де не було електричних пристроїв — такі, в яких жили люди раніше.
Три тижні учасникам знадобилось, аби компенсувати той дефіцит сну, який є у кожної сучасної людини. Кожного дня вони спали близько 17 годин, аж поки організм повністю не відпочив. Далі вчений помітив бажаний результат: піддослідні почали самостійно переходити на двофазний режим сну.
По своїм відчуттям люди описували, що в період нічної активності, вони почувались спокійно, врівноважено, сконцентровано та практично знаходились у медитативному стані, чого не бувало з ними раніше.
Дж. Д. Мойєр — це єдина людина за межами лабораторії, що відмовилась від електрики разом зі своєю родиною. Вони живуть у гармонії з природою та практикують двофазний сон.
Чоловік радить всім, хто хоче мати здоровий сон — слідувати прикладу наших предків. Відмовитись від використання штучного освітлення у темний час. Особливо це буде корисно тим, хто займається творчою роботою і зможе виконувати її у час нічної активності.