Грицак про філософа Поповича: Він був сильним фахівцем, публічним інтелектуалом та дуже порядною людиною
12.02.2018 12:30

Філософ Мирослав Попович був фахівцем високого классу, мав титули та визнання, а спілкування з ним було, як з батьком: дуже тепле і спокійне. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український історик, професор Ярослав Грицак.

Коментуючи сумну новину про смерть відомого українського філософа Мирослава Поповича, наш співрозмовник зазначає наступне: «Це була людина, яка говорила правду, навіть якщо правда була неприємна і різка. Я згадую момент, коли він з огидою розповідав, як він був малим хлопчиком і став свідком ситуації, коли поліція, що повернулася з розстрілу євреїв, хвалилася один перед одним. Він казав, що з того часу дістав літ на все життя. Його ніхто не може переконати у тому, що нічого тут не ставалося».

За словами Грицака, Мирослав Попович був фахівцем високого класу.

«Мало хто знає зараз, що він займався логістичною філософією, що робило філософію справжньою наукою на межі кібернетики і математики. Це був дуже сильний фахівець, публічний інтелектуал, а я завжди кажу, що перед тим, як стати публічним інтелектуалом, треба бути просто інтелектуалом, мати статус. Для мене власне Мирослав Володимирович був поєднанням одного і другого. Він мав титули, визнання, а разом з ним спілкування було, як з батьком, дуже тепле, дуже спокійне. Він був дуже порядною людиною. Людяність і порядність водночас - це дійсно інтелектуалізм. І все це щире», - каже історик.

«Я завжди пам'ятаю його з посмішкою. Коли я був у нього дома, робив з ним декілька інтерв'ю, виявилось, що ми, по суті, дивимось одні й ті ж фільми, читаємо одні й ті ж книжки, хоча, звичайно, між нами була різниця в покоління», - згадує співрозмовник видання.

«Перше моє знайомство з Поповичем було заочне, як, припускаю, і для більшості українців. Це коли ми побачили його на перших публічних дебатах на українському телебаченні у 89-му році з Кравчуком, коли йшлося про програму “Руху”. Кравчук тоді мав місію від імені ЦК заперечити потребу взагалі створення колись “Руху”, і його опонентом був Попович. Явище було майже революційним, бо бачиш раптом когось, хто не згоден з лінією партії», - нагадує Ярослав Грицак.