Одна з характеристик уряду Гройсмана на відміну від уряду Яценюка, - це намагання Гройсмана співпрацювати з ВР. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповіла український політолог, директор Інституту національної стратегії України Олеся Яхно.
«Як ми знаємо, 14 квітня якраз 2 роки уряду Гройсмана. Також відомо, що уряд прозвітував на Кабміні за попередній рік. Зараз цей звіт переданий до ВР, і депутати повинні самі обрати, яку вони бачать форму розгляду цього звіту: або через розгляд на комітетах, як це було в минулому році, або через розгляд безпосередньо у сесійній залі. Я вважаю, що одна з особливостей і характеристик цього уряду — це намагання дотримуватися процесуальних часових термінів і рамок, принаймні у великих питаннях. Зокрема, ми знаємо, що бюджет на 2018 рік чи не вперше був поданий своєчасно. Це є позитивним, тому що це надає час депутатам для достатнього розгляду цього звіту», - каже політолог.
Що стосується бюджету, то, за словами експерта, це надає час для внесення ініціатив і правок, і це закладає елемент ефективності співпраці.
«Інша річ — як це вже використовується. Це вже залежить в значній мірі від політичної мотивації, а також від роботи кожного конкретного комітету і його співпраці з урядом. Але, тим не менш, одна з характеристик цього уряду на відміну, до речі, від уряду Яценюка, - це намагання Гройсмана співпрацювати з ВР. Я маю на увазі не лише п'ятнична безпосередня участь в запитаннях до уряду, а це й намагання працювати з різними фракціями. Можливо, це пов'язане з тим, що Гройсман, будучи висуванцем від БПП все ж такі не має своєї партії, як Яценюк, який є лідером “Народного фронту”, і це змушує Гройсмана постійно шукати підтримку в ВР. Тому, мені здається що Гройсман намагається досить активно співпрацювати з ВР», - додає Яхно.
Другий момент, який на думку нашої співрозмовниці, виділяє уряд Гройсмана від уряду Яценюка, це те, що процес переговорів з міжнародними фінансовими інституціями здійснюється з позиції не просто автоматичного виконання всіх вимог.
«Ми спостерігаємо намагання обговорювати і інколи пропонувати альтернативні рішення в цьому переговорному процесі. Звичайно, Україна, яка була в дуже жахливій, в тому числі економічної ситуації в 2014-2015 рр., коли було падіння ВВП мінус 15%, і до серпня-вересня була реальна загроза дефолту, лише тоді вдалося домовитися про реструктуризацію боргу, але Україна взяла на себе частину зобов'язань і вона ці зобов'язання виконує. Але мені здається, що уряд Гройсмана намагається в ситуаціях соціально чутливих, коли ми знаємо, що й так вже реалізовано досить багато різких змін, наприклад, що стосується сфері тарифів, або в інших сферах, все-такі намагається або розтягнути в часі, або пропонувати інше рішення», - каже аналітик.
«Третя особливість, скоріше, закономірність, яку б я виділила, - це те, що відбуваються певні позитивні зміни. Ті зобов'язання, ті рішення, які запропонував уряд, наприклад, підвищення мінімальної заробітної плати в 2 рази, які спочатку викликали певне занепокоєння, позитивні починання, які викликали певні побоювання і критику економістів, в результаті себе виправдали, і це означає, що уряд готовий такі рішення ініціювати і реалізовувати», - додає політолог.