Українці витрачають в аптеках мільярди гривень, купуючи ліки з недоведеною ефективністю. При цьому кожен 2 пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів.

Про це під час прес-конференції розповів заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

За його словами, найвиразнішим показником впливу реклами ліків на українців є те, що понад 50% ліків на ринку – це ліки, які не мають доведеної клінічної ефективності.

З топ-10 препаратів, які найбільше купували українці, лише три препарати є в категорії основних лікарських засобів.

Інші ліки або симптоматичні, або не відносяться до групи основних лікарських засобів, які не мають доказової бази ефективності.

"Найбільша проблема реклами ліків – це свідоме маніпулювання інформацією про препарат та його властивості. Це спонукає українців до самолікування та так званої "гугл-терапії".

15 травня ми 4 години моніторили різні центральні канали. За цей час рекламували 45 лікарських засобів, 2 з них незареєстровані як лікарські засоби, це не ліки, а БАДи, ще 6 – заборонені до реклами в Україні", – додав Ілик.

За даними Нацради, від 30 до 50% від усієї реклами на українському телебаченні – це реклама ліків та медичних виробів.

На окремих регіональних каналах такої реклами може бути 70%.

При цьому статистика показує, що 69% хворих в Україні займаються самолікуванням.

Ілик розповів, що це призводить до багатьох ускладнень, особливо у хронічно хворих пацієнтів, це впливає на високі показники інвалідності та скорочення тривалості життя.

У 2017 році українці спожили понад 1,2 млрд упаковок. Ринок ліків загалом оцінюють у 70 мільярдів гривень.

Лише 9% цих ліків, які спожили українці, спожиті в умовах стаціонару в лікарні. Це близько 12,6% від 70 мільярдів.

Близько 90% усіх реально спожитих ліків українці приймали вдома, купуючи медпрепарати в аптеках і часто не консультуючись з лікарем.

В європейських країнах та країнах, що розвиваються, в стаціонарі хворі приймають від 40% до 70% від усіх ліків. У нас цей показник у 7 разів нижчий.

МОЗ прагне, щоб показник споживання ліків на рівні стаціонару постійно зростав.

Нині в Україні ринок реклами регулюють майже 10 законів та підзаконних актів, але на практиці вони працюють неефективно, заявив Ілик.

В країнах ЄС заборонена реклама незареєстрованих ліків, рецептурних та психотропних і наркотичних, від хронічного безсоння, ліки для лікування туберкульозу, онкології, венеричних захворювань.

"В Україні усі ці заборони діють. Більше того, у нас жорсткіші вимоги до реклами. У нас ще заборонені ліки для лікування ожиріння, імпотенції, інфекційних хвороб, ВІЛ/СНІД, для лікування дітей до 14 років, вагітних жінок, і ліків, які викликають звикання, – додав заступник міністра. – Чомусь європейське законодавство виявляється дієвішим.

Ілик вважає, що це насамеред через неефективний механізм контролю, бо функції виявлення порушень на штрафування розпорошені між різними органами держвлади, і додає, що МОЗ є фактично поза цим процесом моніторингом.

Тому Міністерство охорони розробило законопроект, який має врегулювати рекламу ліків в Україні.

Основні пункти законопроекту перерахувала очільниця МОЗ Уляна Супрун:

Обмеження змісту реклами відповідно до директив ЄС:

заборона реклами цілительства та нетрадиційної медицини

заборона залучення до реклами конкретного препарату відомих людей, акторів, що зображають медпрацівників

заборона інформації, що ліки призначені виключно для лікування дітей

зміст реклами має відповідати інструкції про застосування лікарського засобу.

Якщо радіо- та телекомпанії будуть рекламувати:

ліки, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря

ліки, внесені до Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта

допінгові речовини та/або методи для їх використання у спорті

проведення цілительства на масову аудиторію

нові методи профілактики, діагностики, реабілітації

ліки, які є на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування

послуги народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають

або коли врем порушують умови ліцензії, визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї, та/або ліцензійних умов (крім вимог до організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов’язань ліцензіата) у частині програмної концепції

МОЗ пропонує штрафувати їх у розмірі 5% від ліцензійного платежу, який вони платять при отриманні своєї професійної ліцензії.

Штрафувати має Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

Законопроект також передбачає чітке визначення фахових медичних видань, де дозволена реклама ліків, непередбачених законом, а також розробка та затвердження Урядом окремого Порядку реклами лікарських засобів спрямована на медичних та фармацевтичних працівників.