Капранов: Зміна правопису - це  найлегший спосіб скомпрометувати будь-яку владу
16.08.2018 15:07

Питання правопису не має жодного відношення до філології. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український письменник Дмитро Капранов.

Коментуючи намір Міносвіти змінити правопис в українській мові, наш співрозмовник зазначає наступне: «Зміна правопису — це найлегший спосіб скомпрометувати будь-яку владу. Якщо я не помиляюсь, коли Ющенко був прем'єром, Жулінський був якраз віце-прем'єром з гуманітарних питань, і він в якомусь інтерв'ю згадав про те, що правопис застарілий і його треба міняти. І тут же все це підняли на прапори і сказали, що будуть міняти правопис, і влаштували цькування тодішнього українського уряду, яке в решті решт (хоча й не тільки це) привело до відставки уряду. Тому питання правопису — це перевірений спосіб наплювати собі на голову, будемо так говорити ввічливо. Зрозуміло, що за нього одразу хапаються ЗМІ, тим більше, що зараз передвиборна ситуація».

За словами письменника, питання правопису не має жодного відношення до філології.

«Це чисто політика, тим більше, що історія змін правописів в Україні в 20 столітті якраз про це й свідчить, що правопис змінений у 1929 році, а потім тільки Голодомор, загальні утиски і зміна правопису, щоб наблизити його відповідно до російського. Сьогодні ці зміни правопису — це більше політична акція і більше нічого», - каже Капранов.

«З точки зору абстрактної філології, безперечно, коли український правопис у 19 столітті виникав, він такий і був. Наш фонетичний правопис, і власне кажучи наша мова, простіша для того, щоб писати. Діти просто повинні навчитися правильно вимовляти, і відповідно до цієї правильної вимови правильно писати слова — це принцип, якій не такій частий, до речі, в мовах, принаймні в європейських, адже давайте спробуємо прочитати англійською так, як воно пишеться, або записати так, як воно говориться. Тобто українська мова в цьому смислі є передовою, тому що навіщо тоді взагалі письмо, якщо воно не відображає того, що люди говорять?», - додає експерт.