Абсолютно невідомо, для чого українським студентам така величезна кількість курсів, які тяжко прийняти і фізично, і навіть інтелектуально. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український історик, професор Ярослав Грицак.
«1 вересня - це найсумніший день в моєму житті після 31 серпня. Тому я ставлюся до нього, як до візиту до дантиста: знаєш, що ходити треба, але приємності ніякої не доставляє. А якщо не суб'єктивно, то я вважаю, що дуже нездорово, коли всі школи, всі університети починають своє навчання в один день. Я вважаю, що зокрема для нас, професорів, які теж люди, вони мають право на довший відпочинок. Добра прикмета була, це стара практика за австрійською, за польською системою, починати навчання у вузах з 1 жовтня, тому що вересень — це майже літо, і крім цього, ще можна працювати в архівах, в бібліотеках», - каже експерт.
«Я з католицького секретаріату, і у нас здійснили мрію — у нас навчання починається з 15 вересня. І я вважаю, що це норма, що різні вузи мали б починати навчальний процес в різні часи залежно від їхньої системи», - додає історик.
До того ж ,продовжує співрозмовник видання, навчальна програма в українських навчальних закладах перезавантажена.
«Якщо ви порівняєте наші вузи з американськими, кількість курсів, то вони в декілька разів менше, ніж наші. Причому зверніть увагу на те, що більша кількість вузів у нас не конвертується в кращу якість. Навпаки. То ж для чого ми забиваємо студентів кількістю таких курсів, які тяжко фізично і навіть інтелектуально прийняти, невідомо. Хіба що для того, щоб була видимість зайнятості студента і викладача», - вважає аналітик.
«Ми живемо в часи, де час - велика вартість. Зокрема час вільний є величезною вартістю. І якщо ми хочемо наше життя зробити більш людським, зокрема навчання більш людським, а діти на це заслуговують в першу чергу, то ми повинні цим часом користуватися у інший спосіб», - додає Ярослав Грицак.