Медичні реформи в Україні тривають. Цього разу в медичних установах України планують ліквідувати посаду головного лікаря і замінити її двома новими — генеральним директором і медичним директором.
Про це детально розповів PolitekA з посиланням на Clutch.ua.
За даними джерела, керівництво МОЗ повідомляє про чергові зміни в медичних установах. Новий проект передбачає виключення посади головного лікаря з заміною на дві управлінські посади. Це пов’язано з тим, що зараз фахівці перевантажені роботою, вони займаються керівництвом медичних процесів, а нововведення допоможе зробити роботу більш ефективною.
Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун додала:
Це не просто перейменування посад «головного лікаря» і «начмеда». Нарешті, ми будемо мати чітке і адекватний розподіл функцій і вимог до двох управлінських посад
Функції медичного директора
• самостійно приймати управлінські рішення;
• удосконалювати медичні послуги;
• організовувати паціентооріентірованное лікування;
• самостійно підбирати медичні кадри.
Обов’язки генерального директора
• розвиток лікарні;
• координація роботи закладу;
• залучення інвестицій;
• господарська діяльність.
Наказ вступить у дію 1 січня 2019 року. Головні лікарі, які вже уклали або укладуть трудові договори до того моменту, будуть працювати за старою моделлю. В їх повноваженнях буде управління адміністративними і медичними процесами аж до терміну, визначеного в договорі
Після завершення терміну дії договору головні лікарі зможуть пройти конкурс як на посаду генерального директора, так і на посаду медичного директора установи охорони здоров’я.
Крім цього, Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, що передбачає скасування видачі спеціальних дозволів для занять народною медициною (цілительством). Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, 29 серпня.
Проект закону ініціював Міністерство охорони здоров’я на початку січня 2018 роки для запобігання шахрайських дій і забезпечення конституційних прав громадян на охорону здоров’я.
Згідно з текстом законопроекту, наявність спеціального дозволу на заняття народною медициною у особи, яка має народними методами лікування, не гарантує безпеку їх використання, якість і своєчасне надання медичної допомоги, а регламентація роботи цілителів не входить в компетенцію Міністерства охорони здоров’я України, оскільки практика народної медицини не відповідає сучасним медичним науковим знанням.