Роль державної підтримки АПК важлива з точки зору соціального фактору й забезпечення стабільності цін. Таку позицію висловив на сторінці видання Укрінформ політолог та економіст Тарас Семенюк.
«Така дискусія триває вже не перший місяць. Особливої гостроти вона набуває, коли мова йде про дотації великих агропідприємств. Принцип державних дотацій такий – платиш податки – отримуєш дотації» - зауважує пан Семенюк.
«Розвинені держави всього світу діють за принципами фінансової підтримки сільгоспвиробників, які виробляють продукти, де використовується трудомістка праця і створюється висока додана вартість.
Україна є аграрною державою і агросектор залишається флагманом економіки та ключовою складовою українського експорту. Агросектор формує близько 14% ВВП України. Економічна ситуація в країні не настільки стабільна, щоб позбавляти бюджетоутворюючі галузі державної підтримки. Дотації на АПК в цьому році становлять 6,3 млрд грн, що дорівнює 1% ВВП України.
Зрозуміло, що цього недостатньо для ефективної підтримки АПК. Крім того, з запланованих 6,3 млрд за 8 місяців поточного року було виділено лише 459 мільйонів гривень. Причин тому декілька – через відсутність бюджетних коштів, коли держава немає з чого платити; проблеми в процедурі отримання бюджетних дотацій, зокрема через складні й незрозумілі механізми подачі на програми, про це заявляють фермери; також мінімум інформації щодо основних програм про отримувачів бюджетних дотацій та виділені суми.
За рахунок державних дотацій, сільськогосподарські компанії зможуть придбати нові технології, сучасну техніку та обладнання, тобто зробити продукт якісним й відповідно конкурентоздатним на європейському ринку. Він є ключовим для українських експортерів, тож Україна змушена конкурувати з країнами, де допомога АПК в рази більша, адже сільське господарство є однією з найризикованіших сфер діяльності. Кожна країна в ЄС має свою формулу дотацій і їх отримують ті, які продають свою продукцію за кордон. Дотації отримали зокрема ті компанії, які в наслідок запровадження санкцій проти Росії втратили її ринок. Окрім цього компанія яка інвестує в іншу країну ЄС теж отримує фінансову підтримку від фінансових установ ЄС.
За рахунок державних дотацій агросектор може створити нові робочі місця і тим самим, допомогти у вирішенні болючої для нинішньої України проблеми трудової міграції. Серед трудових мігрантів українці на п’ятому місці після мексиканців, китайців, індусів та бангладешців. За приблизними оцінками в країнах Європейського Союзу та Росії працює більше 5,5 млн українців, це 30% економічно активного населення країни. Середня зарплата в Україні сьогодні становить близько 250 євро, в Росії – 500, у Польщі – 750, Німеччині – 2300. Не важко спрогнозувати, що за таких умов українці змушені будуть надавати перевагу працевлаштуванню за кордоном. Така ситуація буде тільки ускладнюватися: українці мають високий рівень освіти та культурно наближені до європейців, тож запит на українську робочу силу в Європі буде тільки зростати.
Дотації держави в аграрний сектор можуть повернути частину цих людей до України, адже кошти дозволяють створювати нові робочі місця, однак це якщо дотації будуть реінвестовані в розвиток компаній та сектору, а не для виведення капіталу за кордон. У селах багато незадіяних трудових ресурсів. За статистикою, сьогодні в аграрному секторі працює приблизно 2,9 мільйонів людей і перспективи розширення ринку зайнятості в сільському господарстві зростають.
Частина експертного середовища виступає проти дотацій компаніям, в певній мірі критика доволі гостра, однак попри це ми не бачимо альтернативних програм чи альтернативної політики.
Підтримка агросектору важлива, оскільки продукція продається з мінімальною доданою вартістю. Це не сектор ІТ, де продукт коштує в рази дорожче» - написав експерт.
«За даними Головного управління статистики основним м'ясним продуктом в раціоні українців залишається курятина. У структурі споживання м'яса в країні, птиця займає найбільшу частку – 47%. Свинина – 43%, яловичина й інші види м'яса – 10%. Поки дефіциту на ринку курятини в Україні немає, навпаки нарощуються експортні позиції. Рентабельність виробництва і переробки м'яса птиці демонструє позитивну динаміку: якщо у 2008-2009 роках вона складала 2-3%, в 2010 -2012 роках вона зросла в 3 рази – до 6-8%, а вже з 2014 року – досягла 18-24%. Як бачимо, виробництво м'яса птиці зберігає свою прибутковість вже 10 років.
Роль державної підтримки АПК важлива з точки зору соціального фактору й забезпечення стабільності цін особливо за умов нестабільної української економіки та існуючих проблем в секторі виробництва продуктів харчування. Нагадаю, що навесні цього року – з січня по березень, було зафіксовано рекордний обсяг імпорту м'яса в Україну за останні п'ять років. Тож, в разі відсутності ефективної системи дотацій в країні почнеться зростання цін, а стабілізувати їх буде нічим, що може спричинити черговий сплеск соціальної напруги» - вважає Тарас Семенюк.