Нервова заява Кремля про те, що ніхто не збирається нападати на Маріуполь, не може бути правдивою. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український політик, доктор юридичних наук, професор Степан Гавриш.

За словами нашого співрозмовника, широкомасштабний наступ на Україну міг би наштовхнутися на певну реакцію західного світу, тому у Путіна інша мета, яка є ще більш загрозливою.

«Йдеться про спробу заблокувати Україну як морську державу, унеможливити користування Україною Азовського моря попри існування договору від 2003 року про співробітництво в Азовському морі. І цей договір теж був підписаний під загрозою воєнного вторгнення, коли Росія почала захоплювати косу Тузлу. Саме після цього Кучма змушений був піти на підписання цього договору для того, щоб унеможливити розширення цієї агресії. Це як Мінські угоди, на які ми змушені були піти для того, щоб легалізувати чинну українську владу», - зазначає аналітик.

«Думаю, що мова йде також і про розширення цієї блокади у Чорному морі, зважаючи на напад російських ВМС на українську міні-ескадру з річних катерів і затримання маленького баркаса. Думаю, що в цьому плані загрозою є те, що Росія вже фактично відсікла в України від Чорного моря величезні території, оголосивши не лише зоною своєї суверенної території територіальні води вздовж узбережжя Криму, але й вільну економічну зону, де вона може в будь-який час почати перевірки і затримання українських кораблів. Крім того, рано чи пізно вона може почати процес блокування торгового шляху до Одеси», - додає експерт.

На думку Гавриша, саме цей тип війни - постійний демонтаж української державності з використанням прихованих воєнних асиметричних дій - і є головною метою Росії.

«І це один такий стратегічний крок, якій не працює без іншого - це втручання в українську політику. І я думаю, що Путін буде чи не головним бенефіціаром українських політичних виборів, як президента, так і парламенту. Ми не знаємо в реальності, що відбувається, оскільки на сьогодні введення воєнного стану, така певна віртуальна мобілізація, яка відбувається в країні, вона сама по собі не здатна зупинити широкомасштабну агресію. Всі дії, які здійснюються владою, ніяк не направлені на те, щоб зупинити широкомасштабну агресію, яку Путін міг би здійснити для того, щоб пробити коридор з Маріуполя аж до Криму, для того щоб забезпечити контроль за постачанням води, щоб забезпечити створення Малоросії на цієї площадці, яка вже стає геополітичною», - каже Гавриш.

«Українські політики виступили з повісткою, яка є малозрозумілою і неперспективною для української державності. Жоден з них не говорить про відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету території, ніхто не говорить про стан державності і відновлення самої державності, яка сьогодні дискредитована війною, і Українська держава все більше скочується до класу країн, що є крихкими і не відбулися фактично. І перебуваючи в такому геополітичному відстійнику, Україна не має жодних шансів на національний розвиток. Жорстка націоналістична повістка президента «Армія, мова і віра» говорить про те, що, в принципі, мова йде про виживання конкретної групи людей, які фактично контролюють державу, використовують ресурси у власних інтересах, мало звертаючи увагу на інтереси всього суспільства», - констатує наш співрозмовник.

«В зв'язку з цим говорити, що Путін завтра нападе, що він намагається захопити території і пробити коридор у Крим, щоб брати українську воду, це є повістка псевдопатріотичної мобілізації, яка має зосередити колони виборців навколо президента», - додає Гавриш.

За словами експерта, спроби внести законопроект про вибори в умовах воєнного стану не тільки є серйозним викликом для самої системи демократії, але й втручанням в сталий конституційний і законний процес.

«Вибори в умовах воєнного стану є контрольованими виборами під контролем воєнно-політичних адміністрацій, які сходяться на вершині піраміди в руках президента України», - додає аналітик.

Тому, продовжує експерт, досить емоційна і нервова заява Кремля про те, що ніхто не збирається нападати на Маріуполь, не може бути правдивою.

«Їй вірити не можна, як і не можна відмовлятися від широкомасштабної оборони цього регіону. Але для цього потрібно діяти в принципово іншому напрямку. Потрібно створювати резервну армію. Не просто вивозити людей на полігони з оперативного резерву, а створювати професійну резервну армію за спиною існуючих ЗС, яка в будь-який момент буде готова втрутитися в збройний конфлікт. Створювати війська територіальної оборони за рахунок місцевих бюджетів. І нарешті треба закуповувати сучасну зброю, яка дозволила би захистити береги Азовського і Чорного морів, прискорювати створення українського флоту. Треба збирати Будапештську групу за участю президентів Франції і Китаю, щоб було засвідчено, що має місце агресія з боку одного з гарантів Будапештського меморандуму, а з другого боку, щоб Росія стала учасником прямих переговорів про воєнний конфлікт з Україною. І саме з цього моменту почати іншу стратегію боротьби за Українську державу», - резюмує співрозмовник видання.