Україні потрібні зміни політичній системи, яка б заставила збудувати новий гуманітарний щит проти російської агресії. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український політик, доктор юридичних наук, професор Степан Гавриш.
«Захід створив фактично новий тип збройних сил під керівництвом воєнних НАТО, США у багатьох країнах: в Польщі, Франції, Німеччині створені кібервійськові підрозділи, які займаються аналізом впливу російських воєнних інформаційних ресурсів на Європу і на Україну. Ясно, що це стане рано чи пізно відомо. Очевидно, що суть гібридної війни Москви полягає у тому, щоб уникнути широкомасштабного воєнного зіткнення з ВСУ, не попасти під шквальний вогонь Заходу, який змушений буде діяти більш рішуче, включаючи і воєнну компоненту - надання Україні летальної зброї і сучасних озброєнь, які призведуть до колосальних втрат у самій Росії», - каже співрозмовник видання.
Але водночас, додає аналітик, Путін боїться, що рішуче падіння його рейтингу за останній період часу до 54% свідчить про глибоке розчарування росіян щодо зовнішньої політики РФ.
«В Росії не все гаразд, і росіяни вимушені мобілізуватися поки що на таку мовчазну статистично-соціологічну критику Путіна. Ясно, що в цій ситуації хазяїну Кремля потрібен вихід. Знов-таки, не через широкомасштабну війну, яка може привести до серйозного падіння РФ як держави в цілому. В умовах санкцій соціальні мережі залишаються найбільш доступним засобом тиску, особливо на Україну, яка є геополітичною санітарною буферною зоною між Європою і Росією, як і Білорусь», - каже аналітик.
На думку Гавриша, саме інформаційний тиск на Україну і перемога Росії у виборах, збереження, консервація політичного режиму, який готовий вести переговори з Росією на умовах Росії, є на сьогодні головною метою РФ.
«Саме пригнічення українських інститутів, здатних до вчинення опору, ідентифікація українського виборця, розкол його на дві частини - на східного виборця і на західного, над чим трудяться всі - і представники влади, і представники опозиції, оскільки, наприклад, заклики президента до націоналістичних консервативних меседжів, як армія, віра, мова, вона дезорієнтує східного виборця. І це теж є формою певного розколу, це не є об'єднувальний крок», - каже наш співрозмовник.
«В зв'язку з цим зрозуміло, що ми перебуваємо в стані, коли пошуки такого спільного соціального імунітету залежать від того, кому вдасться прийти до фінішу на цих виборах. Головне завдання - не кого обрати, а які принципи використовувати. А принцип очевидний - нам потрібні зміни політичної системи, яка б заставила збудувати новий гуманітарний перш за все, щит проти російській агресії проти України», - додає Степан Гавриш.