Сутність субсидії полягає не тільки в тому, щоб допомогти в отриманні необхідних енергетичних продуктів і послуг, але й у тому, щоб створити стимул для їхнього заощадливого використання. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
За словами співрозмовника видання, монетизація субсидій - це практика, передбачена відповідно до членства України у енергетичному співтоваристві, яка створює ефект зацікавленості у споживача енергії та спонукає його заощаджувати. Інша справа, додає Гончар, чому в українських реаліях ця функція не є достатньо ефективною.
«Тому що така кількість одержувачів субсидій, як у нас - а це практично більше половини, - це незнаний варіант для країн ЄС. Там одержувачів субсидій, як правило, є кілька відсотків споживачів, які в рамках прийнятих критеріїв належать до категорії бідних, які не можуть дозволити собі отримувати належний рівень енергетичних послуг. У нас практично ситуація доведена певною мірою до абсурду, оскільки дійсно монетизувати субсидії для такого широкого кола споживачів — це велетенська робота для Міністерства соціальної політики. І плюс це потужний тягар для бюджету», - каже наш співрозмовник.
«Тому, звичайно, йдеться про те, щоб оптимізувати надання цих субсидій, а тут вже все впирається в те, що у нас країна з невисоким середнім рівнем статків. Ми належимо до категорії найбідніших країн Європи. Тому, з одного боку, виникає велика кількість споживачів субсидій, а з іншого боку — перенавантаження на бюджет, який потрібно за рахунок чогось наповнювати. І тут виходить, що, підвищуючи тарифи в тому числі і задля того, щоб поповнювати бюджет, ми збільшуємо кількість тих, кому потрібно виплачувати субсидії. Збільшується кількість тих, кому призначені субсидії, - відповідно треба підвищувати й надалі тарифи, щоб більше були надходження до бюджету для виплати субсидій. Тобто такий глухий кут, спіраль-штопор», - додає експерт.
На думку Гончара, в українських реаліях потрібно «встановити жорсткі критерії до визначення, хто має отримувати субсидії».
«Тут немає уніфікованої практики. В усіх країнах це робиться в індивідуальному порядку. Наприклад, багатодітна родина, в якій 10 дітей. Визначили, що це є критерій, що така родина має отримувати субсидію. Зрозуміло, якщо взяти європейські країни, то загалом відсоток родин з 10 дітьми невеликий... Чи мати сама виховує дітей, чи неповна родина… Тобто визначаються критерії, а всі інші так чи інакше мають сплачувати за енергію стільки, скільки вона коштує», - додає співрозмовник видання.