Звичайно, що закон про ринок землі потрібен, але не цей закон. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповіла директор Центру аграрних реформ, доктор економічних наук, професор Любов Молдаван.

На думку нашої співрозмовниці, це питання було нагальне з самого початку, з 1999-2000-х років, коли був прийнятий закон про розпаювання землі, коли йшло це розпаювання, коли створювалися нові господарства, тоді треба було приймати цей закон, який би регулював обіг земельних ділянок між тими людьми, які працювали в сільському господарстві».

«Це все було б нормально, але все пішло по-іншому. Звичайно, що закон потрібен, але не цей закон. Це закон, який не вкладається ні в які рамки. Розробники цього закону, інколи навіть кажуть, що такого закону немає в світі. Дійсно, такого закону немає в світі, тому що він не відповідає жодному пункту законодавства, яке існує в рамках спільної аграрної політики в Європі, ні американському, ні канадському, ні китайському, ні японському і т.д.», - розтлумачує експерт з аграрних реформ.

«Це закон, який узаконює унормовує латифундтистсько-поміщицький тип господарювання, який зародився в 50-60-х роках в латиноамериканських країнах, куди прийшов великий воєнний капітал, потім він поширився на африканські країни і, на жаль, поширився після розпаду СРСР і на частину колишніх союзних республік, в тому числі і на Україну. Не відповідає жодній європейській нормі», - додає наша співрозмовниця.

Любов Молдаван зауважує що саме зараз прямо по телебаченню говорять, що це європейський закон. І це здається їй настільки цинічним, що навіть важко сказати.

«В європейських країнах право купити землю має тільки та фізична особа, а не юридична, яка працює безпосередньо в сільському господарстві, живе в сільській місцевості, має кваліфікаційну підготовку, тобто має певні дипломи, стаж роботи. В багатьох країнах навіть вказується, скільки років він мав прожити у селі і скільки років ця людина мала б стажу роботи. Ми друкували матеріали, як це ведеться у Польщі, в Угорщині, Німеччині і т.д.», - підкреслює економіст.

«Другий момент. Тільки фізична особа. Не всім фізичним і юридичним особам, як в цьому законі, а тільки фізичній особі, яка хоче працювати там і виробляти сільськогосподарську продукцію. Друга норма в кожній країні — це обмеження землекористування. У Польщі це не більше 300 га, в Німеччині — не більше 500 га, Угорщина — не більше 300 га, а якщо це господарство, то не більше 1800 га. Тобто якщо ми маємо землю, ми можемо працювати господарством, або зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю, але у складі наші ділянки не можуть перевищувати 1800 га. А у нас йде мова про десятки тисяч га в одні руки, та ще й юридичної особі. Скільки ви можете зареєструвати юридичних осіб? Десятки. І кожна юридична особа, власником якої ви є, має право купити скільки землі? Це просто знущання взагалі над людським розумом», - вважає професор.

За словами нашої співрозмовниці, наш інститут пропонував взяти німецьку норму — 500 га. Добре, об'єднаються 5 чоловік — вже 2500 га, об'єднаються 10 — от вже 5 тисяч га, хороше господарство. Ну ніякої абсолютно логіки.

«Третя позиція - у всіх країнах є структури, які кредитують тих, хто хоче займатися фермерством, хто хоче купити землю, дають кредити на 20-25 років. І це державні структури або кооперативні банки, які створені за участю держави. Візьміть будь-яку країну, запитайте, де беруть кредити у Німеччині, в США. Там кооперативні банки і державні агентства фермерського обслуговування. Це елементарні речі, це доступно абсолютно всім, не кажучи вже про парламентаріїв. Звідки вони взяли ці норми, які заклали в цей закон? Це просто не вкладається ні в який здоровий глузд», - звертає увагу доктор економічних наук.

На думку нашої співрозмовниці, то краще не треба було закони приймати, а як в Бразилії, де будь-яка компанія за гроші брала стільки землі, скільки хотіла — і чим все закінчилося? За 20 років важкою кров'ю йде націоналізація землі і повернення назад селян на території, щоб вони займалися сільським господарством, націоналізація землі у латифундистів.

«То ми хочемо теж пройти цей шлях? Кажемо, що ми орієнтуємося на Європу і наше законодавство відповідає європейському? Ну, це цинізм. У мене просто не вистачає слів. Те, що сьогодні відбувається, це взагалі антитеоретично, антипрактично, анти-по-людському і т.д. Якщо воно все ж таки відбудеться, я думаю, що народ наш підніметься і відмінить цей закон. Так бути не може», - застерігає професор.

«Це просто відкривається шлюз, щоб зайшов капітал. Ну хто сьогодні може купити землю з селян, фермерів, зі звичайних підприємців, якщо у нас банки не кредитують, державної структури немає. Зайдуть ті, у кого є гроші, і це іноземці в першу чергу. Це не повинно бути, це негідно України, яка знаходиться у центрі Європи, яка визначила свій європейський курс. Це недостойний акт», - резюмувала наша співрозмовниця директор Центру аграрних реформ Любов Молдаван.