В Україні було не два Майдани, а вже більше, майже п'ять. Про це в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту Інтернет-видання Новини України – From-UA розповів правозахисник, член Правління Української Гельсінської спілки Володимир Чемерис.

Коментуючи інформацію про те, що «Небесна сотня» виявилася фейком, наш співрозмовник зазначає наступне: «Ці свідчення базуються на матеріалах слідства і навіть на рішеннях судів, і це зрозуміла річ, оскільки, скажімо так, ті люди, які були лідерами різного рівня на Майдані, були ще до подій 20 лютого 2014 року зацікавлені у тому, щоб були жертви для того, щоб спіраль протестів ще більше накручувалась. І тому оголошувала загиблими від рук правоохоронців чи “Беркута” людей, які тим чи іншим чином зникли без весті чи загинули. Тому в цьому немає ніяких сумнівів — в тому, що там далеко не всі ті люди, які загинули під час протистояння з “Беркутом”».

«І до сих пір, навіть попри свідчення людей, які самі сказали, що стріляли в “Беркут”, слідство ніяким чином не реагує на ці свідчення. Тому, без сумніву, необхідно і для всього суспільства, і для родичів загиблих під час акції протесту дуже важливо знати правду — хто саме стріляв, яким чином люди загинули», - додає правозахисник.

На думку нашого співрозмовника, рано чи пізно це стане відомо. І коли все викриється, без сумніву, це все вплине на сприйняття суспільством взагалі тих подій, які відбулися в грудні 2013-го - лютому 2014-го.

«Без сумніву, в Україні було не два Майдани, а вже більше, майже п'ять: був Україна без Кучми, податковий майдан, чорнобильський. І насправді всі вони мали соціальні причини. Тому люди виходили для того, щоб змінити взагалі всю систему соціально-економічних і політичних відносин.

Володими Чемерис впевнений, що це було артикульовано ще під час України без Кучми. Але жодний з цих майданів систему не змінив, тобто не був революцією, мінялися насправді президенти, а не система.

«А в результаті останнього Майдану 2014 року до влади прийшла коаліція з ультра-лібералів, які насправді продовжували соціально-економічну політику, яка у нас проводилась протягом останніх 28 років, яка власне і приводила до поглиблення соціальних протиріч і соціального протистояння. Разом з ультра-правими, які вперше отримали домінацію в Україні, які власно і почали насильство ще 19 січня 2014 року на вулиці Грушевського, і все це насильство вилилось потім на вулиці і призвело до громадянської війни, яка і досі триває в Україні», - підкреслює правозахисник.

Експерт гадає, що зараз є намагання парламенту, в якому вже більшість належіть до “Слуг народу” все-таки подати свій погляд на Майдан.

«Існує проект заяви з приводу річниці Майдану, який зараз знаходиться в парламенті, там, де розставляються акценти, вигідні саме правлячому класу. І там є дуже спірні, м'яко кажучи, положення про те, що Майдан був виявом національної ідеї чи насправді він був боротьбою за права громадян, тому що ми бачимо, що в результаті Майдану до влади попри соціальні прагнення учасників Майдану прийшли ті люди, які обмежували свободу слова, потім арештовували, вбивали журналістів, які привели до заборони політичних партій, до практично знищення свободи зібрань, коли на зібрання з певною тематикою, наприклад, на зібрання за мир нападають ультра-праві при бездіяльності або при відвертому потуранню поліції. Причому вони намагаються вставити ті акценти, які є дуже спірні», - зауважує аналітик.

«Дуже характерно, що вимагають при цьому зараз швидко прийняти закон про продаж землі і про цензуру. Як заявив голова комітету з гуманітарної політики Ткаченко, автор власне цього закону про цензуру, якраз для того, щоб ухвалити цю заяву з оцінками Майдану, які вигідні саме правлячому класу. Дуже характерно, що така характеристика їхня Майдану якраз суміщається з вимогою ухвалення закону про продаж землі і закону про цензуру», - резюмував наш співрозмовник Володимир Чемерис.