Темпи реформування збройних сил України у 2020 році "загальмували", зазначають експерти. Відтак армія країни у стані війни продовжує втрачати професійні кадри, ризикує недоотримати зброю і оснащення та навіть втратити надію на достойну їжу.

Про це пише ВСС.

"У будь-який день ми готові підтримати хлопців. Якщо чогось не вистачає, якщо щось не так - кажіть", - запевнив президент Володимир Зеленський у День захисника України 14 жовтня.

Перелік того, що в Міністерстві оборони та збройних силах "не так" за цей рік зібрався суттєвий, переконують військові, експерти, політики та гравці на ринку озброєнь, з якими поспілкувалась BBC News Україна.

За цими даними, на кінець вересня Міноборони не використало понад 20 млрд гривень, призначених на потреби армії, в тому числі на закупівлю озброєння та ремонт техніки. При чому у 2021 році на ринок оборонних закупівель взагалі може чекати колапс.

Крім того, фактично загальмувала реформа харчування, викликають питання кадрові рішення у Міноборони і збройних силах.

На цьому тлі досі гостро стоїть проблема плинності кадрів в українській армії. За даними Генштабу, за 2018-2020 рік зі збройних сил звільнилися понад 77 тис. контрактників. Це майже третя частина визначеної законом чисельності ЗСУ.

На питання, що виникли, для BBC News Україна відповіли у Офісі президента, Міноборони та Генеральному штабі.

У Офісі президента зазначили, що коментувати такого роду претензії - це "ніби ви почули віщування деяких таких "Піфій" і просите його потрактувати" (Піфії - давньогрецькі віщунки - Ред.).

Мовляв, ставити під сумнів волю держави до реформ у збройних силах і секторі оборони можуть "керовані образою" колишні посадовці, "не зовсім чесні експерти" або ж йдеться про "певне інтригування" в державних інституціях.

Головнокомандувач Руслан Хомчак особисто запевнив, що зі свого боку робить все, щоб "процес реформування збройних сил став незворотнім".

Міноборони обмежилось письмовою відповіддю без пояснень і політичних заяв, але з великою кількістю цифр, які частково підтверджують згадані проблеми.

"Якщо раніше Міноборони було одним з найбільш відкритих органів, тепер воно одне з найбільш закритих, - каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. - Кадрові зміни, які відбулися, пішли не зовсім на користь. Відбулося певне гальмування реформ".

"Я б сказав, що збройні сили України в повному обсязі поставили на паузу", - додає військовий експерт Олег Жданов.

"У нас тут повна дупа"

Військовослужбовець Олег (ім'я змінено на його прохання) на момент розмови проходив службу на одному з полігонів України.

У нього за плечима вся війна на Сході. Він воював у найвідоміших "гарячих точках" Донбасу, в тому числі біля Дебальцевого та Донецького аеропорту. Востаннє був у зоні бойових дій в лютому цього року.

"Нас тоді з артилерії обстрілювали (сепаратисти - Ред.), а наші навіть не зробили жодного пострілу. Тому що заборонили. А нас п'ять годин потрошили в Золотому - якраз там, куди президент приїжджав", - іронізує він.

Втім, так складно як цього року служба не йшла навіть в окопах під обстрілами, скаржиться він.

"Їжа огидна, ставлення до солдатів огидне, місце проживання огидне. Все залежить від командира бригади, і в нас тут повна дупа", - не приховує емоцій Олег.

"Комбригами тепер поставали паркетні полковники, а не бойові офіцери, як раніше. Вони звикли - якщо це шафа, то має бути "бірочка", що це шафа. Якщо висить ручка, то має бути "бірочка", що це ручка. Невже не ясно, що це висить ручка?" - додає він.

Військовий скаржиться, що до полігону доїжджає тільки половина техніки. Військовим часто доводиться ремонтувати її за власний кошт.

"Пального немає, боєприпасів немає. Озброєння старе та вже пройшло свій ресурс двічі. Це все повне гівно. Тікати люди хочуть з такої армії", - відрізає він.

Інший військовий - офіцер та учасник бойових дій - стверджує, що був свідком того, як цього року у бійців на передовій приїздили проводити перевірку на фізпідготовку та знання статутів.

"Це у людей, які добу через дві чергують на бойових. Це просто за межею", - обурюється він.

Таке ставлення - одна з причин постійного відтоку кадрів, каже Тарас Чмут, голова правління "Українського мілітарного центру".

"У військо повертаються люди без бойового досвіду, для яких головне - папірці та стройові огляди. І, звичайно, це деморалізує нижчу і середню ланку, яка прийшла до армії воювати. Тому відтік компетентних, професійних людей з армії дійсно є", - каже він.

Звісно, на їхнє місце приходять інші, додає Чмут, але їх заново потрібно вчити, їм заново потрібно здобувати бойовий досвід.

"Це болючий процес"

В останні роки відтік військових з лав збройних сил справді не спадає. Генеральний штаб у відповідь на запит BBC News Україна повідомив, що у 2018-2020 роках з армії пішли понад 77 тис. контрактників - це майже третя частина визначеної законом чисельності ЗСУ, яка становить 250 тис. людей.

З них 20 тисяч - за перші дев'ять місяців цього року. Для порівняння в 2016 році з армії звільнилися лише 2,6 тис. військовослужбовців.

Головнокомандувач збройних сил Хомчак у бесіді з BBC News Україна зазначає, що все не так однозначно. Наприклад, майже 10 тис. з цих 77 тис. звільнили через службову невідповідність.

За його словами, проблема плинності кадрів є, але вона є в усіх арміях світу. І причин багато: особливо гостро стоїть проблема браку житла, невиконання деяких соціальних гарантій, хоча проблеми у колективах теж мають місце, визнає він.

"Треба багато що поміняти в голові, це виховання, це ідеологія, це військова культура. Це болючий процес, - каже Хомчак. - Щоб змінилося щось в солдатах, треба міняти це не в солдатах".

Хомчак каже, що під час його керівництва зі збройних сил звільнили більше 30 генералів, які не були готові до змін.

Звинувачення в тому, що на керівні посади середньої ланки призначають військових, які пересиділи активні бойові дії в тилу, Хомчак рішуче відкидає.

"Хай хтось мені покаже, де я поставив командира, який не воював. Нема таких, - обурюється він. - Якщо я так зроблю, його та ж бригада викине, вони його просто не будуть сприймати. Ми ставимо тих, хто має авторитет і воював".

Інша проблема в тому, що в українських збройних силах несправедлива система винагород.

Головнокомандувач зазначає, що в американській армії чотиризірковий генерал може отримувати меншу зарплату, ніж солдат, який ходить на бойові завдання. Бо за кожну операцію, де рядовий ризикує життям, він отримує відповідну доплату.

В Україні ж полковник може отримувати від 19,6 тис. гривень до 45 тис. Причому менше отримує бойовий командир, який воює вже сьомий рік, а більше - директор одного з керівних департаментів в тилу, пояснює Хомчак.

Процес над зміною цієї системи триває, обіцяє Хомчак. Результати можуть бути вже до кінця року.

Зрештою, додає головнокомандувач, втримати в армії людину, яка знайшла собі краще місце в цивільному житті, практично неможливо.

"Візьмемо наших водіїв багатовісних машин, - пояснює він. - Ми набираємо їх, безкоштовно готуємо, а тоді вони звільняються, і ми вже бачимо їх на міжнародних рейсах, на класних фурах. Вони там отримують хороші гроші".

"І ми нічого з цим не зробимо. Але це і не зовсім погано, бо це все-таки українці, ми даємо фахівців в інші сфери економіки", - додає він.

Прощавай, зброє?

2020 рік мав стати для української армії особливим з кількох причин. І одна з них - найбільший в історії бюджет на Державне оборонне замовлення (ДОЗ).

ДОЗ-2020 склав 30 млрд гривень - на 37% більше ніж торік. З них близько 23,5 млрд - "живих" грошей з бюджету та близько 9 млрд - державних гарантій. Левова частка цих коштів мала дістатись ЗСУ.

ДОЗ - таємний документ, доступ до нього має обмежене коло людей.

Ознайомитись з ним мав можливість бойовий генерал та колишній командувач сил АТО Михайло Забродський. Нині він депутат від фракції "Європейська солідарність" та перший заступник голови оборонного комітету Верховної Ради.

Він стверджує, що за деякими позиціями, щодо яких досі не укладені контракти, ситуація виглядає особливо критичною для обороноздатності армії.

"Окремо стоїть ситуація з нашою ракетною програмою. При чому "стоїть" ключове слово, - обурюється він. - Схожа ситуація з боєприпасами. Після величезної витрати боєприпасів у 2014-2015 роках, прийшов час ці запаси поповнити. Те саме стосується закупівлі бронетехніки і ремонту озброєнь".

Міноборони у відповідь на запит BBC News Україна повідомило, що на кінець вересня використали приблизно 10 млрд гривень, "що становить 70% від річних призначень".

Щоправда, заступник міністра оборони України Олександр Миронюк в інтерв'ю Defense Express станом на 1 жовтня називає менший відсоток - 63%. Це на 20% менше, ніж в 2018 році і на 10% відсотків менше, ніж в 2019-му.

Один з учасників ринку озброєнь на умовах анонімності повідомив BBC News Україна, що контрактів з ними Міноборони уклало на 60% передбачених бюджетом коштів.

"Це катастрофа у країні, що воює, де армії не вистачає озброєння", - каже співрозмовник.

З державними гарантіями все ще гірше. Відразу декілька співрозмовників BBC News Україна, знайомих з ситуацією, стверджують, що під держгарантії досі не підписано жодного контракту.

Втім, за словами Олександра Миронюка, великі контракти під держгарантії зазвичай укладають якраз "у жовтні-листопаді".

Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, також вважає, що ситуація з ДОЗ-2020 цілком керована.

"Ситуація, як на мене, не виглядає настільки трагічною, як заявляють деякі політики", - каже він.

Затримки з ДОЗом в Україні справді є щороку через бюрократичні моменти. Відповідно до закону, ДОЗ має бути готовим протягом місяця після ухвалення держбюджету, тобто в грудні. Потім його має затвердити уряд, профільний комітет Ради та Рада національної безпеки та оборони.

Але оскільки український парламент часто голосував за бюджет фактично в передноворічну ніч, а потім парламент йшов на новорічні канікули, терміни автоматично зсовувались на місяць-два.

Втім, у 2019 році, вперше за довгий час, парламент проголосував бюджет вчасно, а ДОЗ гравці на ринку все одно отримали з запізненням, при чому значним, розповідає Мустафа Найєм, заступник гендиректора концерну "Укроборонпром".

"У реальності ми отримали ДОЗ не в грудні 2019-го, а в квітні 2020-го, а перші реальні гроші ми отримали в травні. У нас п'ять місяців не було жодної копійки фінансування, жодного контракту", - каже посадовець.

"І це стосується всього сектору. Вся країна, яка воює, починаючи з грудня і закінчуючи квітнем, повністю зупинила будь-які закупівлі нової техніки, ремонти, модернізації, імпорт. А потім ще коронавірус і карантин", - додає Найєм.

Але наступного року все може бути значно гірше. З січня 2021 року має набути чинності новий закон про оборонні закупівлі, ухвалений цього літа.

Це революційний документ, ухвалення якого підтримували західні партнери та українські реформатори. Він мав би зробити закупівлі в сфері оборони більш прозорими та конкурентними.

Але реальність така, що профільні міністерства, які мали б до січня підготувати необхідний пакет нормативно-правових актів, щоб закон зміг працювати на повну силу, не встигнуть цього зробити, розповіло ВВС News Україна поінформоване джерело.

З таким прогнозом згодний також Артур Переверзєв, фахівець з оборонних закупівель.

Відтак, набуття чинності закону, ухвалення якого чекало прогресивно налаштоване суспільство, доведеться відкласти щонайменше до березня 2021 року, а то і взагалі на невизначений термін.

Якщо цього не зробити, на весь військово-промисловий комплекс України та на ринок закупівель чекатиме колапс, каже Мустафа Найєм.

"Все зупиниться. Ми не зможемо укласти жодного контракту, платити працівникам, опалювати цехи, - обурюється він. - Державному апарату все одно. Ніхто не думає, про армію, яка воює. А реально на передовій солдат в окопі і зварювальник на танковому заводі".

У Міноборони запевнили, що "на цей час триває підготовка нормативно-правової бази для реалізації положень закону", але не дають жодних прогнозів, коли цей процес закінчать.

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале