В столиці України Києві лише 11% друкованої продукції, яка є в кіосках «Преса», в метро, в супермаркетах чи інших публічних місцях, представлено державною мовою. Все інше – російською.
Про це на своїй сторінці у Facebook зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«У ході моніторингу було проаналізовано друковану продукцію, доступну для візуалізації, у 20 точках продажу у різних районах міста Києва. Із них 8 кіосків «Преса» та 12 розкладок на станціях метро, у супермаркетах та інших публічних місцях. Кількість охоплених одиниць продажу – 1840, із них представлених державною мовою – 197, що становить 11% від загальної кількості. Решта представлених одиниць (1,643) видані російською мовою, що становить 89% від загальної кількості.
Серед представленого асортименту переважає журнально-газетна друкована продукція (журнали за тематикою – дача і город, кулінарія, мода, дитячі журнали, рукоділля, розважальні; газети – новини, реклама, телепрограми, здоровий спосіб життя тощо)», - йдеться в повідомленні.
Кремінь зазначає, що основну частину українськомовних видань становлять видання для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (розмальовки, початкова математика та ін). Рідше трапляються книжкові та журнальні видання і газети.
«Відповідно статті 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набуває чинності із 1 січня 2022 року, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою, а у кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50%», - нагадав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Як ми бачимо із результатів моніторингу, станом на сьогодні, у точках розповсюдження друкованих ЗМІ на території міста Києва тираж видань недержавною мовою становить основну кількість і значно переважає над кількістю україномовних видань», - зазначив він.
«І це ситуація в українській столиці, можна лише уявити, що відбувається в регіонах. Це катастрофа! Натомість сьогодні ми чуємо від окремих народних депутатів про наміри скасувати чи відтермінувати ще і цю норму Закону», - наголосив Уповноважений.
«Ще раз хотів би наголосити, мовний закон ухвалений два роки тому і 2,5 роки часу - цілком достатньо, щоб підготуватися до виконання цієї норми, як, власне, і телеканалам, які до 16 липня цього року мали предостатньо часу для підготовки переходу телеіндустрії на державну мову», - підкреслив Тарас Кремінь.