23.06.2006 12:21
С призывом не разбазаривать ценные кадры председатель Международного экономического комитета и депутат Верховной Рады трех созывов Игорь Шаров обратился к представителям украинской власти и оппозиции. Он предлагает им воспользоваться знанием и опытом государственных служащих первого ранга, находящихся сейчас в отставке.

Как сообщает пресс-служба И. Шарова, он направил письмо Президенту В. Ющенко, и. о. премьер-министру Ю. Еханурову, начальнику Главного управления государственной службы Т. Мотренко председателям парламентских фракций – В. Януковичу, Ю. Тимошенко, Р. Безсмертному, А. Морозу, П. Симоненко.

В частности, экс-народный депутат призывает начать консультации относительно дальнейшего использования «профессионалов наивысшего уровня» в различных сферах народного хозяйства, преодоления негативных тенденций, которые очертились в последнее время, «когда специалиста оценивают по его политическим пристрастиям, а не по профессиональному уровню».

«Убежден, что сейчас необходимо направить энергию, знания и опыт большого массива профессионалов в русло государственной работы, чтобы они были союзниками власти (как исполнительной, так и законодательной), а не ее оппонентами», - подчеркнул И. Шаров.

Приводим текст письма полностью, на языке оргиниала:

«Звертаюся до Вас як до людей, які сьогодні уособлюють державну владу і є гарантами політичної та економічної стабільності в країні, – мовиться в листі. – З 26 березня, коли відбулися вибори до Верховної Ради України, майже три місяці тривав процес формування парламентської коаліції. Зволікання зі створенням коаліції негативно позначилося як на міжнародному іміджі нашої держави, так і на її економічних показниках. Зокрема, за повідомленням Державного комітету статистики, сальдо торгівлі товарами з початку року погіршилося на 2893,2 мільйона доларів США (порівняно з січнем-квітнем 2005 року, коли сальдо було позитивним – 794,2 мільйона). Експорт товарів скоротився на майже 4% порівняно з тим самим періодом, а імпорт натомість збільшився на 23,2%.

Слід нагадати, що березневі вибори стали тією точкою, після якої конституційна реформа остаточно вступила в силу, і неспроможність протягом трьох місяців створити коаліцію, очевидно, була вигідна тим силам, які максимально довше хотіли б, щоб влада “зависла в повітрі”. Результатом такої ситуації стало те, що жодна політична сила не візьме зараз на себе цілковитої і беззаперечної відповідальності за наслідки цієї тримісячної політико-економічної діяльності.

Додайте сюди також нашарування помилок, які тягнуться з 2005 року. Пошуки зовнішньополітичних партнерів відбувалися за майже цілковитого ігнорування національних інтересів, унаслідок чого були зіпсовані стосунки зі стратегічними партнерами. Результатом же ручного керування економікою стали численні кризи: бензинова, цукрова... Водночас питання енергетичної безпеки країни було й залишається надзвичайно актуальним. Газовий конфлікт із Росією до цих пір не розв’язаний, він перетворився на дамоклів меч української економіки.

Але ж найголовніша причина всіх цих труднощів насамперед політична! Бо ж чиновник, як і будь-який інший фахівець, має призначатися на свою посаду відповідно до його фахової підготовки та досвіду, а не з огляду на політичну приналежність до того чи іншого табору. Зрештою, за наслідками президентських виборів з роботи були звільнені понад десять тисяч чиновників, що принаймні викликає подив, адже народ обирав Президента, йому делегував повноваження, а не тисячній армії непідготовлених і некваліфікованих непрофесіоналів!

Саме вони, ці новоявлені “управлінці”, прагнули ініціювати акції банальної помсти політикам, які підтримували, на їхню думку, не того кандидата на президентських виборах, саме вони нагнітали істерію навколо питання реприватизації, завдаючи величезної шкоди інвестиційному клімату країни. Саме вони діяли як реваншисти і в політичному, і в економічному плані, створюючи за допомогою займаних крісел преференції для своїх кумів, сватів, друзів і близьких до них компаній і фірм.

Отже, своєрідне бачення кадрової політики в Києві і в регіонах, а також несвоєчасне впровадження Закону про вибори народних депутатів України за пропорційною системою призвели до того, що левова частка політикуму не знайшла застосування свого досвіду й енергії у Верховній Раді, у місцевих радах усіх рівнів, у органах виконавчої влади.

Думаю, Ви погодитеся з тим, що висококваліфіковані, зі значним досвідом керівної роботи, патріотично налаштовані кадри повинні працювати на свій народ і свою державу! Тим більше, що державним службовцям 1-го рангу, згідно з їхнім статусом, повинна бути запропонована співпраця з боку державних інституцій. Нагадаю також про те, що й представники попередніх урядів, які нічим не заплямували себе, виявили свої високі організаторські якості, мають бути залучені до активного державотворчого життя.

Прошу Вас розпочати консультації щодо подальшого використання професіоналів вищого рівня в різних сферах народного господарства, недопущення розбазарювання висококваліфікованих кадрів, подолання негативних тенденцій, які накреслилися останнім часом, коли спеціаліста оцінюють за його політичними уподобаннями, а не за фаховим рівнем. Переконаний, що зараз необхідно спрямувати енергію, знання та досвід великого масиву професіоналів у русло державотворення, щоби вони були союзниками влади (як виконавчої, так і законодавчої), а не її опонентами».

К письму также прилагается список государственных служащих первого ранга в отставке.