…Леонид Кравчук. Ниже приводим текст этого документа:

«Шановний Віктору Андрійовичу!

В січні ц. р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону про телебачення та радіомовлення. Закон має ряд позитивних моментів, але їх значно перевищують його недоліки. У випадку підписання Закону Президентом він матиме вкрай негативні наслідки як для української телеіндустрії, так і для становища зі свободою слова в державі.

Закон встановлює необмежену бюрократичну диктатуру Нацради з питань телебачення та радіомовлення, надаючи їй, всупереч Конституції, повноваження "єдиного органу державного регулювання" аудіовізуальних засобів масової інформації. Створюється ситуація, за якої державний орган у вигляді Нацради отримує право "ліцензувати збирання, вироблення та поширення інформації", що суперечить базовим принципам свободи слова. У багатьох своїх положеннях він суперечить Конституції України, а також ратифікованим нею міжнародним нормативно-правовим актам, зокрема Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції про транскордонне телебачення, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Особливо це стосується тих положень Закону, які визначають мовну політику у телебаченні та радіомовленні. Так одна зі статей Закону встановлює, що для загальнонаціональних каналів, незалежно від форми власності, частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, повинна складати не менше 75 відсотків від загального обсягу мовлення. Інша стаття взагалі зобов'язує канали провадити 100-відсоткове дублювання всіх фільмів та радіопередач державною мовою. Інакше кажучи, навіть титрування російськомовного продукту українськими субтитрами стає незаконною.

Автори Закону начебто керувалися бажанням підтримати розвиток та сферу функціонування української мови в державі. Мета, безумовно, актуальна й важлива. Але запропоновані методи вирішення проблеми можуть тільки зашкодити цій меті. Адже, практично витісняючи так поширену в Україні російську мову з радіо та телебачення, Закон брутально порушує права російськомовних громадян і тим самим прямо суперечить статті 10 Конституції України, що гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов. Можна чекати у відповідь на це справедливого обурення російськомовних громадян, а тим самим зростання напруги та підвищення рівню конфліктності у суспільстві. Саме тут, Віктору Андрійовичу, час згадати Ваші слова про небезпечність спекулювання мовними проблемами.

Разом з тим прийняття цього Закону суперечитиме міжнародним зобов'язанням України. Хочу в зв'язку з цим нагадати, що Україна вже багато раз критикувалася міжнародними організаціями саме у зв'язку з її мовним законодавством. Так навіть значно м'якші норми відносно мови мовлення у попередній редакції Закону зазнали жорсткої критики у висновках Дорадчого комітету з Рамкової конвенції по захисту нацменшин Ради Європи, який було прийнято 1 березня 2002 р., а також в резолюції Комітету Міністрів Ради Європи у 2003 р. У тих же документах відзначалося як позитив, що реальна практика в Україні більш демократична, ніж закон, і владу закликали наблизити закон до цієї практики. У 2003 р. ПАРЄ прийняла 2 документи, у яких закликала усі країни РЄ взагалі відмовитися від будь-якої мовної регламентації у приватних ЗМІ. У тому ж році Україна піддавалася найжорсткішій критиці серед усіх країн, що приєдналися до рамкової конвенції про права нацменшин, за тенденцію до 100% українізації ефіру. Таким чином, прийняття Закону, про який іде мова, є кроком, що віддаляє Україну від європейських норм і від Європи як такої, шкодить міжнародному іміджу України.

Наведені положення закону не вичерпують його негативного змісту. Він включає також ряд інших положень, які здатні зруйнувати вітчизняну теле- та радіоіндустрію, відштовхнути українського телеглядача та радіослухача від українського телепродукту.

Цей Закон було одностайно засуджено на зустрічі учасників вітчизняного телевізійного ринку 2 лютого ц. р., яку я ініціював. Його засудили та рекомендували ветувати також Міністерство юстиції та Державний комітет телебачення та радіомовлення, детально перерахувавши при цьому його вади.

В зв'язку з принциповими недоліками нової редакції Закону про телебачення та радіомовлення, про які йшлося вище, його небезпекою для українського суспільства закликаю Вас, Вікторе Андрійовичу, застосувати до нього право президентського вето».
Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале