Політики ж, мабуть, ніколи б не стали відомими, коли б беззастережно не переповідали людям сказане іншими. Але додавати до сказаного хоч щось своє, все ж таки, потрібно.
Аби не вскочити в таку саму халепу, в яку вскочив О.Мороз на ранковому пленарному засіданні Верховної Ради 7 лютого. Як відомо, засідання почалося зі вступного слова спікера Литвина.
Нинішній спікер, звичайно, не є взірцевим оратором. Але ж все пізнається в порівнянні. Не пройшло й години після його промови, як слово для виступу було надано лідерові СПУ О.Морозу. Прослухавши обидва виступи, чомусь дуже закортіло порівняти їх, користуючись стенограмою.
Це буде цікаво зробити, зокрема, і з огляду на те, що, в даному разі, мова йде про своєрідне «змагання у красномовстві» між двома політиками, які, за експертними оцінками, претендують у майбутньому складі Верховної Ради на одне й те саме крісло – спікерське. З точку зору „профпридатності”, діючий спікер, безперечно, є найбільш підходящим претендентом на крісло голови ВР у наступному скликанні. Але, скоріш за все, особа спікера визначатиметься не наявністю відповідних особистих якостей, а стане результатом низки складних політичних компромісів. У цьому сенсі у О.Мороза, справді, може з’явитися шанс «поборотися» за крісло.
Отже, порівняємо. За кількістю і якістю озвучених у промові ініціатив, однозначно, виграв Литвин. Щодо ясності і послідовності викладу думок, можна також констатувати його перемогу «за очками».
А от „претендент”, тобто О.Мороз, підготувався відверто погано. Це стає очевидним після навіть побіжного перегляду тексту стенограми. О.Мороз дуже довго напрацьовував свій політичний образ. Йому вдалося закріпити за собою імідж авторитетного політика. І тепер цей імідж працює на нього. Але навіть він не здатний компенсувати порожнечу слів лідера СПУ. Якщо пан Мороз і надалі зловживатиме репутацією, не підтримуючи її відповідним змістом, він ризикує швидко її розтратити. А тепер про найцікавіше. У своєму виступі О.Мороз ... фактично повторив сказане Литвиним (!).
Аби не бути голослівними, процитуємо основні тези обох виступів, користуючись текстом стенограми, взятим з офіційного сайту ВР. Цитати наводитимемо у хронологічному порядку виступів, тобто, спочатку слова Литвина, потім - Мороза.
Теза № 1.
Литвин: „ ... особливість нинішнього періоду у тому, що вслід за президентськими виборами має бути вперше легітимно сформоване керівництво держави на всіх рівнях. По суті це вибір майбутнього”.
Мороз: „ ... держава тепер існує у форматі парламентсько-президентської республіки, і вибори, які відбудуться 26 березня, повинні відкрити нову сторінку в організації державного правління на верхньому ешелоні цього управління”.
Теза № 2.
Литвин: „ ... потрібно ... опрацювати закони, що зумовлені новими конституційними реаліями. Зокрема про Кабінет Міністрів, про Президента, про референдум”.
Мороз: „ ... ми повинні підготувати обов’язково закони і прийняти їх. Це Закон про Кабінет Міністрів ... Так само потрібно прийняти Закон про Президента.”.
Теза № 3.
Литвин: „Прискорити роботу над новим Регламентом Верховної Ради. Вони мають мінімізувати можливі негативні наслідки виборів”.
Мороз: „Ми підготували, зареєстрували у секретаріаті проект постанови Верховної Ради про зміни до Регламенту відносно порядку формування коаліції парламенту. Це обов’язково треба зробити сьогодні, щоб потім не шукати механізми, інструментарій, як налагодити роботу парламенту …”.
Теза № 4.
Литвин: „ ... зажадати від Кабінету Міністрів невідкладного представлення Програми економічного та соціального розвитку України на 2006 рік і не підмінювати її якимись сурогатами. На цій основі розпочати роботу над комплексним внесенням змін до Державного бюджету на 2006 рік. Це потрібно і тому, щоб суспільству не нав’язувалися маніпуляції замість очевидних реалій, щоб не плутали бюджет з виборами, а тим більше не розглядали його як виборчий інструмент, діючий за принципом: після 26 березня хоч потоп”.
Мороз: „Очевидно, нам доведеться заслухати тут ще ближчими днями було б добре, якби на цьому тижні, інформацію Кабінету Міністрів про стан справ в енергетичному комплексі, зокрема, в газовому господарстві. І на фракції сьогодні велося обговорення цього питання, … що потрібно створити зараз на вищому рівні під керівництвом Прем’єр-міністра антикризову комісію, яка розгляне ситуацію не тільки в газовому господарстві, і в економіці тому, що мова йде про спад валового продукту, а це змінює всі параметри і соціально-економічного, і, зокрема бюджетні параметри…”
Теза № 5.
Литвин: „ ... цілком природно і зрозуміло, що у Верховній Раді нинішньої діяльності домінуватиме політична складова. Наше завдання – зробити все, щоб вона слугувала підтриманню суспільного діалогу, атмосфері рівноваги та передбачуваності в країні. Наше завдання – упередити і не допустити будь-яких стихійних чи свідомо організованих збурень, нецивілізованих виявів. Доречно нагадати, що пропорційна виборча система покладає неабияку відповідальність на лідерів партій та блоків, парламентських фракцій. Сьогодні від вас, шановні колеги, як ніколи залежить працездатність депутатського корпусу, налаштованість та результативність роботи всієї Верховної Ради. …”
Мороз: „Так само потрібно зняти штучну напругу, яка сьогодні існує в суспільстві, і зв’язано це з виборчою кампанією, не зводити рахунки один з одним, бо від того користі не буде... Не треба будувати кампанію за рахунок конфронтації, треба думати про перспективу держави, бо ми відповідаємо за цю перспективу. ... не повинно бути і особливо пропагандистських кампаній, щоб не лилося із екранів телебачення і з радіо ефіру зло одних проти інших, бо це не несе користі ніякої для суспільства”.
Теза № 6.
Литвин: „Сьогодні, думається той піковий момент, коли особливо потрібні як консолідована позиція парламенту, так і вміння ... виписати таку партитуру, яка дозволила б наступному складу Верховної Ради органічно увійти в повноцінну роботу. Для цього потрібно, перше, прийняти рішення з усіх президентських та урядових законопроектів і щодо ратифікації міжнародних угод, а також розглянути закони, до яких Президент застосував право вето”.
Мороз: „ ... потрібно ... подолати вето Президента на Закон про Фонд державного майна. Це просто безчинство, що попередній Президент і нинішній Президент вже тричі накладали вето на цей закон, бо продовжується, очевидно, в декого практика або наміри продовжувати практику аби відносинами власності розпоряджатися і регулювати їх на основі телефонних дзвінків, конкретних інтересів, меркантильних інтересів конкретних людей - це просто недопустимі речі”.
Зауважимо, що якщо з виступу Литвина було зацитовано приблизно третину від всього тексту, то виступ Мороза зацитований тут ... майже повністю. Якщо не рахувати короткого повідомлення про те, що СПУ стала повноправним членом Соцінтерну, яке лідер соціалістів зробив наприкінці свого виступу.
Мабуть, коментарі тут зайві. Але, все ж таки, дозволимо собі зробити декілька узагальнюючих висновків з наведеного.
Є відомим фактом, що соціалістична ідея рівності, сама по собі, запозичена з християнства. Але ж яка еволюція: від запозичення ідей, українські соціалісти, схоже, «скотилися» до запозичення слів.
Заклики до термінового звітування уряду у виконанні О.Мороза взагалі звучать дещо двозначно. Адже СПУ є партією урядової коаліції!
З токи зору викладу своєї позиції і відповідності слів і справ В.Литвин перебуває у більш виграшній ситуації, оскільки озвучене ним і є його позицією. Не секрет, що всі політичні сили, яки називають себе «народними», страждають певною кон`юнктурністю. Але, принаймні, текст Литвина є адекватним у тому сенсі, що він відповідає як програмі, так і ідеології політичної сили, яку предсталяє Голова ВР. Чого не скажешь про Мороза. Де у його виступі соціалізм? Де ідеї рівності, якими рясніє програма СПУ? «Неувязочка» якась виходить.
Але давайте замислимось, чи справді Мороз збирається будувати соціалізм? Процитуємо програму СПУ, розділ 1, «Наші цілі і завдання»: «Всупереч насаджуваному сьогодні роз`єднанню і протиставленню людей за майновою та фінансовою ознаками СПУ виступає за вільну реалізацію можливостей кожної особистості і розвиток суспільства як цілого в його єдності та розмаїтті. Рух до демократичного соціалізму передбачає розвиток виробничого самоврядування і перетворення безпосередніх виробників суспільних багатств у рівноправних учасників розподілу доходів підприємств».
В той же час, якщо подивитися на соціальний статус керівництва СПУ, «списочників» партії, керівників її місцевих організацій, виникає сумнів, щодо готовності цих людей слідувати букві програми. Адже основна їх маса – підприємці. Сам пан Мороз наголошує, що до партії входить ціла низька впливових бізнесменів. Невже ці люди щиро збираються виконувати власну програму, ділячись статками зі своїми найманими працівниками? Виникає питання, ким же насправді є О.Мороз – «товаришем», чи, все ж таки, «паном»? Якщо «паном», що витікає з його виступу, то навіщо «рядитись» у «товариші»?
А чого варті заклики лідера СПУ не застосовувати у виборчій кампанії зведення рахунків та конфронтації? Знову процитуємо виступ Мороза: „В цьому сенсі можу тільки сказати, що наша політична партія Соціалістична партія України іде з конструктивною програмою, не чіпаючи конкурентів, не займаючись чорним піаром, контрпропагандою”.
З цього приводу, зауважимо, що соціалістів взагалі можна вважати «законодавцями мод» у вітчизняному «чорному піарі». Достатньо згадати, хто оприлюднив сумнозвісні «плівки» Мельниченка, побудувавши на сумнівних аудіозаписах, які, нібито, викривають опонентів, мало не всі свої агітаційні кампанії починаючи з 2001 року. Зокрема, всі чули численні «наїзди» на того ж Литвина, якого ще донедавна звинувачували у всіх гріхах, посилаючись на «плівки». Щоправда, після того, як суд зобов’язав пана майора вибачитись перед спікером, від Мельниченка „й слід прохолов” в Україні.
Ось така історія із паном Морозом.