Хто келихує на могилах?

...України в Софійському соборі столиці. Саме там - на території Софії - було влаштовано основні урочистості з запрошенням представників дипломатичного корпусу, урядовців, політиків.

До честі урядовців варто сказати, що переважна більшість членів Уряду не з'явилися на «тризну по Україні». Бо інакше, як тризну, це дійство оцінити неможливо.

Почнемо з того, що це - явно язичницький ритуал - келихування (розпивання хмільних напоїв) на могилах предків. В українській обрядовості цей пережиток язичницьких ритуалів зберігся в традиції згадувати померлих через тиждень після Великодня - коли на могили родичів приносять цукерки, паски та писанки. Віктор Ющенко, як людина, що завжди закликає до вивчення рідної історії, не міг не знати, що довкола Софії Київської - велика кількість поховань монахів, які жили в монастирі при соборі від 1037 року (з моменту заснування собору) до 1787 року, коли Катерина ІІ наказала закрити монастир. І гучне святкування на могилах, на кістках пращурів (а тут ховали не лише монахів, а й князів, бояр, представників знаті - еліту Давньоукраїнської держави) - це далеко не християнське дійство. Є в діях Президента щось язичницьке... А коли згадати, що в урочистостях брали участь представники інших народів та інших вір - то й блюзнірське.

Звичайно, можна згадати Юрія Андруховича - «Панове, всі ми ходим по мерцях!». Але тут, біля стін Софії - особливе місце. Софія повинна стати центром духовного єднання, а не місцем політичних дійств за участю сумнівної легітимності ієрархів (для частини України деякі предстоятелі церков є патріархами, а для другої частини - «попами-розстригами»).

Щоб зрозуміти всю дикість ситуації, можна уявити, що з таким же успіхом урочистості могли би бути проведені, наприклад, на Байковому кладовищі, де би гості та посли ходили і нарізали сало на могилі Рильського або закушували на могилах Грушевського чи Чорновола. Щонайменше це би виглядало б аморально. Але те, що відбувалося 24 серпня чомусь сприймалося як норма.

При цьому варто згадати, що це - не перша спроба Президента проводити банкети на території Софії. Саме тут, на території Софійського собору у 2001 - 2003 роках діяв штаб Віктора Ющенка і «Нашої України». Саме тут він влаштовував свято з нагоди перемоги на президентських виборах, а згодом - нагородження Баби Параски орденом Княгині Ольги. Тут Ющенко полюбляє наставляти ієрархів усіх церков...

Про наставляння ієрархів і втручання в справи церковні - інша історія. Президент з якогось моменту увірував у свою місію і в своє месіанство. Чи є ще країна в світі, де би Президент збирав ієрархів усіх церков (в тому числі і нехристиянських, і тих, які, по суті, є сектами) у православній святині і повчав їх? Чи є у світі країна, де би Президент на Великдень роздавав ієрархам (ієрархам!!!) Благодатний Вогонь? Чи можете назвати прецедент, коли би Президент втручався в діяльність церкви - в державі, де церква згідно з Конституції офіційно відокремлена від держави? Але ж у нас Президент не лише втручається в діяльність церкви, а й повсюди говорить про плани створення Єдиної Помісної Церкви - під омофром держави?

Свого часу відомий український дипломат і політичний діяч Лонгин Цегельський згадував у споминах про зустріч на початку 1919 року з Володимиром Винниченком - головою Директорії. Революційно налаштована, соціалістична за змістом Директорія наламала у ті дні чимало дров у державному будівництві, розпочавши діяльність у Києві з закриття «буржуазного» університету, «буржуазних» українських гімназій та «буржуазної» Академії Наук, про що сьогодні деякі прихильники «національної ідеї» воліють мовчати.

Так от, як свідчить Лонгин Цегельський, Володимир Винниченко заявив наступне: «Ми тут вирішили об'єднати всі наші церкви в одну і поставити на чолі митрополита Шептицького». - «Але ж він - греко-католик, і не буде сприйнятий православним духовенством». - «А в нас не буде православних і уніатів. Буде одна Українська Церква. А хто з попів буде проти - піде до розстрілу». Коротко і ясно.

Здається, український Президент переймає не найкращі риси своїх попередників. Хоча... Насправді, Віктор Ющенко - жертва маніакального цезаропапізму. Цезаропапізм у середньовіччя передбачав зосередження в одних руках світської і духовної влади. За таких умов традиційний для середньовічного суспільства поділ на два типу влади, «два мечі» - меч духовний і меч світський - замінювалися узурпацією всієї повноти влади. Здається, останнім відкритим проявом цезаропапізму став крок Петра Першого, спрямований на скасування Московського Патріархату і передачі всіх духовних і церковних справ у відання Священного Синоду, який підпорядковувався безпосередньо імператору.

Віктор Ющенко намагається йти цим же шляхом. Але біда в тому, що гуманітарні пізнання Віктора Ющенка були завжди поверховими і ніколи не мали глибокого характеру. Він усвідомлював і історію, і теологію в їх вульгарному, простонародному варіанті. Саме звідси - намагання нав'язати загалу своє бачення історії України. Саме звідси - своєрідне поняття про призначення Церкви і про її роль в суспільному житті, а також про норми поведінки прихожанина в церкві. Віктор Ющенко не усвідомлює, що з точки зору Церкви він є прихожанином - і не більше. Сановним, високопоставленим, але прихожанином, який не може ставити себе понад священиком - адже над священиком здійснили необхідні таїнства, які дозволяють йому виступати в ролі посередника між Богом і людьми. Наскільки нам відомо, Ющенка ніхто не єлеопомазував і не рукопокладав - тому його дійства в Софії є блюзнірством і наругою над церковною традицією і над канонами Церкви.

Софія неодноразово приковувала увагу політиків і аферистів. У 1992 році саме Софію намагалися захопити представники Великого Білого Братства. У 1995 році Софію намагалися штурмувати представники УПЦ-КП. Тепер Софія стала місцем політичних жертвоприношень. На наших очах формується новий - язичницький і єретичний за своєю суттю - культ Президента-Месії. В світогляді Віктора Ющенка - чимало язичницького, такого, від чого віє духом Трипілля - не випадково він колекціонує трипільські і скіфські старожитності. Це накладає свій відбиток. Раціональний розум бухгалтера знаходить відпочинок на манівцях поверхових, несистематизованих гуманітарних знань. Він витворив собі уявну історію - і живе в цій уявній історії, як би не прикро було це усвідомлювати.

Ось вам кілька прикладів з його публічних виступів.

26 травня 2005 року під час презентації свого фотоальбому «Україна очима Президента» Ющенко зізнався: «За виборчу кампанію я об'їхав понад 800 курганів». Цікаво, кого він там агітував?

16 червня 2005 року, під час «міні-Давосу» в Києві, Ющенко не просто переплутав апостолів Андрія і Петра, але й прочитав цілу лекцію з псевдо історії довірливим потенційним інвесторам (подаємо за стенограмою): «На нашій землі тисячу років тому процвітала перша в історії людства землеробська цивілізація - Трипілля. Її сліди ми знаходимо від Дніпра до Дунаю і Вісли сьогодні. В ній переплетено корені первісних культур нашого європейського континенту».

Далі - більше: «На шляху до Києва Апостол пройшов багато причорноморських грецьких міст, яким на той час було вже по кілька сот років. Два тисячоліття тому тут вилися перші два першоджерела європейських цивілізацій. Афінська ідея демократії шукала поєднання з Єрусалимом»

Ви вдумайтеся у ці височайші нісенітниці! Вдумайтеся в спосіб мислення людини, яка намагається нести таку собі шароварну духовність чи ерзац-духовність в маси! Що це? Нігілізм стосовно традицій? Повне нехтування наукою ради гарно сказаних фраз?

...Стає зрозумілим, чому губернатором Рівненщини Президент призначив у 2005 році Василя Червонія - людину, що неодноразово займалася оскверненням церков і рейдерським захопленням храмів.

...Стає зрозуміло, чому у фракції «Наша Україна» перебували ті, хто в радянські часи ходили по церквах і конфісковували золоті оклади, хрести та інші предмети культу...

...Стає зрозумілим, чому під час міжнародної конференції у Парижі кума Президента заявила: «Греко-католицька церква відрізняється від православної тим, що у греко-католиків богослужіння ведеться українською мовою, а у православних - російською». Ні більше, ні менше.

...Стає зрозумілим і те, чому Майдан 2004 року притягнув до себе і Леоніда Чернівецького, і Сандея Аделаджу, а прихильники «Посольства Божого» становили чи не найактивнішу частину діячів Помаранчевої революції - не менш активну, ніж соціалісти Луценка (який - за повідомленнями ЗМІ - мав проблеми у молодому віці, оскільки побив духовну особу) чи хлопці з «Пори»....

Складається враження, що оточення Президента почали формувати войовничі невігласи, в яких сліпа віра в свого Месію компенсує брак знань і культури. Хоча... Перші послідовники Магомета діяли за тим же принципом - вони вчитувалися не в сури Корану, а вірили наказам і діям Пророка, бо він вважався непомильним. Пізніше деякі ісламські володарі Сходу дуже любили після битв влаштовувати банкет на кістках своїх ворогів.

Віктор Ющенко влаштовує банкети на кістках предків. Здається, в азіатській Україні це стало нормою. А ви кажете - Європа...