Основні виклики і ризики для України у першій половині серпня 2015 року пов’язані з ескалацією збройного протистояння з Росією та збільшенням ризиків проведення Росією масштабної військової операції. Цьому сприяла низка внутрішніх проблем України, викликаних передусім суперництвом всередині влади.

Варто зазначити, що активізація бойових дій за ініціативи російсько-терористичних угруповань відбувалася на тлі трансформованої стратегії на знищення діючої влади в Україні. При цьому, відверте введення у війну регулярної армії РФ, включно із застосуванням літаків та ракетної техніки залишається малоймовірним. У серпні, як і раніше, найбільш загрозливими залишатимуться невійськові фактори.

При цьому, згідно з інформацією групи «Інформаційний опір», на Донбасі проти сил оборони України воюють близько 50 тисяч бойовиків, більше половини з них - російські найманці.

Головні ризики військового характеру

На початку серпня проросійські терористи на Сході України скасували всі дії з виконання умов мінських угод і привели свої сили в «повну бойову готовність». Головним викликом для України з початку серпня стало нарощування інтенсивності і щільності обстрілів сил оборони, що викликає стабільні ураження особового складу. Зафіксовано майже цілодобові обстріли з крупнокаліберної артилерії і систем залпового вогню.

Фахівці відзначають, що українська армія не змогла б довго протистояти російській у разі відкритої війни, але Москва не може її почати. Водночас, вже 14 серпня секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що в разі наступу військ Росії в зоні АТО, Україна введе воєнний стан.

Все ж головною метою Путіна, як і раніше, залишається дискредитація української влади та створення умов для її зміни.

Між іншим, думки фахівців збігаються у тому, що військова загроза не є головною.

Так, експерти Stratfor вважають ймовірність повномасштабного наступу низькою (13 серпня). Відновлення наступальних дій можливе лише для вирішення вузьких тактичних завдань. Відомий російський політолог Андрій Піонтковський 13 серпня зазначив, що «з чисто оперативно-тактичної точки зору, якщо військового загострення з боку Москви не буде в серпні-вересні, то його не буде вже ніколи».

Дещо іншими є прогнози російського військового експерта Павла Фельгенгауера: він вважає імовірність подальшої ескалації конфлікту на Донбасі «дуже високою». Метою ескалації може бути спроба відсунути фронт до кордонів Донецької і Луганської областей. «Зараз серпень, а для того, щоб воювати, залишилася лише частина вересня. Потім – все. У російських збройних силах почнуться осінній призов і масова демобілізація», - вважає Фельгенгауер.

Один із важливих аргументів фахівців полягає у тому, що з’явилися ознаки того, що кремлівська «верхівка» перебуває у паніці. Про це, зокрема, свідчать стаття Наришкіна про провокації Заходу (10 серпня), акти спалювання їжі, нестриманість міністра Лаврова, який на офіційній прес-конференції вилаявся матом. Усе це робить можливі дії Москви непередбачуваними.

Важливим кроком цього періоду стало укладання Україною контракту з французьким концерном Airbus на здобуття даних супутникового моніторингу надвисокої роздільної здатності в онлайн-режимі.

Проте, відстежувати з їхньою допомогою пересування бойовиків у зоні проведення АТО можна буде лише з наступного року. Україна підписала контракт з Airbus Defense & Space. Згідно з контрактом, країна вперше отримуватиме від європейських апаратів Pleiades-1 і Pleiades-2 дані надвисокої роздільної здатності у режимі онлайн. В цілому угоди такого рівня є шляхом до формування союзників України з числа країн НАТО та ЄС.

Виклики в інформаційній сфері

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (2007—2009) та керівник Центру дослідження Росії 10 серпня у статті «Російська інформаційно-пропагандистська війна» наводить важливі дані щодо досягнень російської пропаганди всередині РФ.

Так, відповідно до опитування, проведеного Левада Центром у Москві у березні 2015 року, громадяни Росії вважають її головними ворогами США (73%), ЄС (64%) та Україну (55%). В опитуванні, проведеному цим же Центром у травні 2015 року, фахівець пропонує звернути увагу на таке:

• лише 6% росіян вважають, що «війна на сході України продовжується у зв’язку з втручанням у конфлікт керівництва Росії, яке підтримує «ДНР» і «ЛНР» своїми військовослужбовцями, озброєнням і військовою технікою»;

• 38% — обрали відповідь: «Нехай навіть в Україні є російські війська і військова техніка, але за сформованої міжнародної обстановки заперечувати ці факти — правильна політика для Росії»;

• 56%, тобто кожний другий росіянин, розглядає те, що відбувається на сході України, як агресію Заходу, який підтримує війну на сході України з метою послаблення впливу Росії в світі.

• 63% росіян у березні 2015 року вважали, що найкращою формою політичного устрою для Росії є радянська система або теперішній режим Путіна. Лише 11% росіян хотіли б жити у демократичному суспільстві західного зразка.

З наведеного пан Огризко робить висновки, що громадськість Росії є відірваною від джерел об’єктивної інформації, і нею легко маніпулювати, а в цілому у російського суспільства чітко сформований і закріплений образ Заходу і західного способу життя як ворожого і неприйнятного для наслідування в Росії.

Отже, керівник Центру дослідження Росії переконаний, що заміна осіб на верхніх щаблях системи не змінює ситуації в цілому, бо російське суспільство потребує автократичного лідера й автократичної системи як найбільш ментально і психологічно прийнятних для нього.

Досить показово, що посольство США в Литві 10 серпня оголосило про спеціальний грант на $500 тис, що будуть виділені на протидію російським ЗМІ в країнах Балтії. Це означає, що Західний світ поступово стає на шлях боротьби з РФ в інформаційній сфері та вважає цей фронт дуже важливим. Скоріш за все, схожі проекти з’являться і в країнах Центральної та Східної Європи.

Виклики у площині економіки

Події в економіці сприяють послабленню Росії.

Так, 3 серпня стало відомо, що Євросоюз знімає санкції з іранських нафтових компаній і відмовляється від російського газу. Дуже важливо для майбутнього протистояння з РФ, що закупівля у Росії приблизно 33% всього споживаного в країнах Європейського Союзу природного газу, категорично не влаштовує Брюссель.

На тлі цієї та інших подій експерти спрогнозували (13 серпня), що у світі видобуватимуть все більше нафти і ціни падатимуть. Так, Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному звіті щодо нафтового ринку констатувало, що світова пропозиція нафти продовжує зростати з «шаленою швидкістю».

Незважаючи на падіння цін на ресурс і прискорення зростання споживання, відзначають аналітики агентства, динаміка глобальної пропозиції залишається на високому рівні: у світі щодня видобувається на 2,7 барелів більше, ніж торік.

Перевиробництво нафти настільки велике, що надлишок буде на ринку і протягом 2016 року, вважають в МЕА. Крім того, Світовий банк 13 серпня вже спрогнозував, що нафта наступного року подешевшає на 10 доларів за барель. Це відбудеться після зняття санкцій з Ірану і появи на ринку додаткових обсягів нафти.

Цікавий прогноз щодо ресурсу РФ зробило польське видання Rzeczpospolita (12 серпня). А саме, польські фахівці переконані, що режим Путіна матиме політичні проблеми через три роки, оскільки державні резерви Росії за цей час повністю вичерпаються.

Ще більш жорсткий прогноз зробило видання Wall Street Journal, зазначивши, що «економіка Путіна увійшла в штопор».

Ставлення у світі до агресії Росії та її керівництва

У світі збільшуються та поглиблюються розчарування діями Путіна.

«Путін – непередбачуваний розвідник-невдаха», – написала Washington Post 10 серпня. При цьому, оглядач радить Заходу не розраховувати на стриманість російського президента. Путін не зміг збудувати кар'єру в КДБ через невміння оцінювати ризики від можливого провалу.

Для України важливо, що навіть у російськомовних містах країни, таких як Маріуполь, Одеса і Харків, сепаратистські ідеї не популярні. Це відзначила The Times (14 серпня), що сприяє поглибленню думки на Заході про єдність України та прихильність до західної системи цінностей.

На цьому тлі показовими є розчарування у політиці Путіна безпосередньо в РФ. Вже згадуваний Андрій Піонтковський переконаний, що в Росії вже знайшли заміну Путіну, і «усе вирішиться в найближчі тижні» (13 серпня).

Він вважає, що в Росії Путіна можуть замінити більш поступливим із західними партнерами Сергієм Івановим. Експерт зазначив, що інтереси Путіна і його найближчого оточення починають серйозно розходитися.

Водночас, окреме дослідження виявило, що населення майже половини республік колишнього СРСР позитивно оцінює політику Путіна. Найвищу підтримку російський президент здобув у Таджикистані (ним захоплюються 93% опитаних). Крім того, Путін популярний в Киргизстані, де 79% респондентів висловилися позитивно про нього. Найнижчий відсоток популярності в Україні – лише 6%.

Така ситуація свідчить, що існує гостра необхідність посилення якісної інформаційної боротьби та створення механізмів інформаційного впливу на сусідні з РФ держави.

Основні виклики всередині держави

На жаль, існують ознаки суттєвих внутрішніх недоліків у підготовці оборони. Найбільш тривожним став той факт, що не виконана шоста хвиля мобілізації. Вона закінчилася 17 серпня, а в Міністерстві оборони повідомили, що план мобілізації було виконано лише на 50%. Така ситуація свідчить про системну помилку у формуванні сил оборони і є суттєвим викликом сьогодення.

12 серпня голова Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський визнав низку проблем у сфері переозброєння: «Укроборонпром», який нараховує понад 100 підприємств, використовував свій виробничий потенціал не більше, ніж на 5 — 10%… Ми готуємо закон, який має демонополізувати галузь виробничо-промислового комплексу. Десятки заводів фактично не працюють. Ніяких серйозних зрушень у модернізації систем ППО немає».

Це є важливим симптомом наступних змін у функціонуванні оборонної промисловості, що, безумовно, є надзвичайно потрібним.

Також позитивним є факт, що Міністерство оборони України завершило розробку проектів стратегічних документів в оборонній сфері, у тому числі, воєнної доктрини (про це повідомив 11 серпня заступник міністра оборони Петро Мехед).

Вкрай потрібним є акт від глави держави: 11 серпня 2015 Президент Петро Порошенко підписав закон №2381а щодо збільшення видатків для потреб оборони і безпеки на суму 5,3 млрд грн. Крім того, Президентом підписане рішення РНБО від 20 липня, яке стосується посилення боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. А також глава держави створив районні військово-цивільні адміністрації (Артемівську, Володарську, Костянтинівську, Тельманівську, Ясинуватську) додатково в декількох районах Донецької та містах Луганської області за лінією розмежування.

Отже, можна констатувати поліпшення оперативності та якості дій влади України у сфері підготовки оборони держави.

Також можна відзначити кращу оперативність Генеральної прокуратури України. Зокрема, 15 серпня ГПУ порушила кримінальну справу за фактом заяв так званого «Комітету порятунку України», створеного у Москві екс-главою українського уряду Миколою Азаровим – у відповідь на «публічні заклики до захоплення державної влади, вчинені з використанням засобів масової інформації» (наприкінці липня екс-прем'єр-утікач Микола Азаров вирішив заснувати «Комітет порятунку України», який буде його «урядом у вигнанні»).

Загалом покращилася активність української влади на невійськовому фронті. Наприклад, видані у Росії книжки, спрямовані на підрив державного суверенітету України, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і пропаганди, будуть потрапляти у перелік заборонених. Про це 11 серпня заявив перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.

А СБУ і Прикордонна служба 10 серпня не пустили російського співака Стаса П'єху на територію України, що свідчить про збільшення пильності згаданих органів.

Джерело: Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння - Повна версія безпекового огляду Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння

Только экстренная и самая важная информация на нашем Telegram-канале