Сергій Квіт
13.01.2022 13:20
Українську вищу освіту лихоманить: у жовтні минулого року Верховний Суд розпустив Нацагентство із забезпечення якості вищої освіти, у листопаді роботу органу було розблоковано. А вже 12 січня Уряд знову призначив головою Агенства скандального ексміністра Сергія Квіта. Невже у Кабміні закрили очі на неоднозначну репутацію чиновника? У науковій спільноті Квіту закидають сумнівні кадрові рішення, фінансові зловживання та порушення академічної етики

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) – постійно діючий колегіальний орган з питань реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти, утворений Кабміном у 2015 році. Зокрема, до повноважень цього органу відноситься акредитація вишів та ліцензійна експертиза освітньої діяльності, формування переліку спеціальностей, погодження стандартів МОН, розробка порядку присудження наукових ступенів тощо.

Хто очолив НАЗЯВО?

Сергій Квіт був обраний до НАЗЯВО наприкінці 2018 року, а у лютому 2019-го Кабінет міністрів України призначив його головою Агентства. Проте у жовтні 2021 року Верховний Суд фактично розпустив орган, задовольнивши позов заступника голови секретаріату Агентства Микити Андрєєва, що стосувався порушення процедури обрання складу.

Відповідно, НАЗЯВО припинило виконувати свої повноваження, зокрема стосовно акредитації вищих навчальних закладів. Тоді Квіт розкритикував рішення суду, заявивши, що воно ставить під сумнів легітимність дипломів, виданих у 2020-2021 роках.

Цю заяву спростували у МОН. Проте 2 листопада 2021 року парламентарі проголосували за законопроєкт, що розблокував діяльність НАЗЯВО. А 12 січня 2022 року стало відомо про те, що Кабмін перепризначив Сергія Квіта головою Агентства.

Посадовцеві не завадила його неоднозначна репутація: у 2020 році голову НАЗЯВО звинуватили в академічній недобропорядності. Так, журналісти видання «2000» оприлюднили докази того, що свого часу під виглядом докторської дисертації Квіт фактично захистив монографію.

Цікаво, що саме до повноважень очолюваного ним НАЗЯВО входить скасування рішень спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики. Утім, це – далеко не єдиний «зашквар» етичного характеру, в якому фігурує колишній міністр.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти за керівництва Сергія Квіта фігурує у справі, пов’язаній із корупцією та конфліктом інтересів. 

Зокрема, як ідеться у матеріалах судового провадження, наявних у відкритому доступі, очільник Агентства (Сергій Квіт) дозволив голові Секретаріату НАЗЯВО (Михайлу Винницькому) прийняти на роботу власну дружину.

Згодом пан Винницький підписав накази «Про кадрові питання», на підставі яких «за сумлінне виконання обов`язків та належну організацію поставлених завдань» преміював працівників секретаріату Агентства, в тому числі свою дружину. Шевченківський райсуд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Симпатії до Януковича, цензура і приховані статки: чим ще відомий Сергій Квіт?

Сергій Квіт закінчив Інститут журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка. З 2001 по 2005 рік він очолював Могилянську школу журналістики, а у 2002-2007 рр. був деканом Факультету соціальних наук і соціальних технологій НаУКМА. У 2007 році був призначений президентом вишу.

За часів своєї каденції увійшов до рейтингу «200 найбільш впливових українців» від видання «Фокус» – зокрема, завдяки своїй неоднозначній пропозиції скоротити кількість українських вишів до 40, яка спричинила гучний резонанс в академічній спільноті.

У серпні 2011 року був оприлюднений так званий «лист десятьох» – звернення української інтелігенції на підтримку політики тодішнього президента Януковича. Одним з авторів «зашкварного» документу став Сергій Квіт.

У лютому 2012 року президент НаУКМА Квіт зі скандалом скасував виставку «Українське тіло», що проводилась Центром візуальної культури в стінах Академії, публічно назвавши захід «лайном». Такі дії посадовця спричинили численні акції проти цензури, але закінчилось усе тим, що наприкінці березня Вчена Рада вишу взагалі закрила Центр. Того ж року Сергій Квіт скасував ліцензію лекції німецького історика Гжегожа Россолиньського-Лібе про Степана Бандеру.

У 2014 році Квіт був обраний до Верховної Ради VIII скликання від політсили «Блок Петра Порошенка» (№11 у списку). Та майже одразу після обрання склав депутатський мандат у зв’язку з перепризначенням на посаду Міністра освіти та науки України.

Будучи міністром, пан Квіт не вказав у декларації за 2014 рік земельну ділянку на Закарпатті, яка була на нього оформлена як спадщина після смерті батька у 2013 році. Крім того, як з’ясувалося, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно були відсутні дані про квартиру, яка була задекларована міністром як майно, що перебуває в його власності або користуванні.

У 2021-му Квіт знов опинився причетним до скандалу із сумнівним декларуванням.

Цього разу у фокус уваги розслідувачів потрапила нардепка Інна Совсун. Упродовж 2020 року основним джерелом доходу членкині «Голосу», яка за законом не мала права займатися бізнесом, були надходження, позначені як «зарплата, отримана за сумісництвом» та «гонорар». Йдеться про виплати з таких джерел, як благодійний фонд «Київська школа економіки», університет «Київська школа економіки», міжнародний фонд «Відродження» тощо.

Кар’єру Інни Совсун тісно пов’язують із Сергієм Квітом. З березня 2014 по серпень 2016 вона обіймала посаду заступниці Міністра освіти та науки України, на якій відзначилась наказом про скорочення персоналу навчальних закладів на 10%, який спричинив гучне обурення профспілок.

Громадськість і наукове середовище здивувало й саме призначення пані Совсун без відповідного фахового досвіду до Міністерства. Таке кадрове рішення дало привід окремим ЗМІ запідозрити, що між міністром і його заступницею існували не лише робочі стосунки. Проте ці підозри так і залишились на рівні чуток.

У ЗМІ Сергія Квіта також тісно пов’язують із колишнім заступником Міністра юстиції – одіозним Сергієм Петуховим.

Сергій Петухов – уродженець Донецька, з 2007 року працював як юрист у приватних бізнес-структурах, а у 2014-му почав займатися викладацькою діяльністю в НаУКМА. 

У 2015 році Кабмін призначив Сергія Ігоровича заступником міністра юстиції з питань європейської інтеграції. Після призначення Петухова на урядову позицію, з’ясувалося, що раніше він був працівником «Карпатигазу». Того ж року компанія оголосила, що подає позов до суду на 3 млрд доларів проти України щодо завищених процентних платежів для видобувачів нафти і газу.

Цікаво, що у таких випадках захистом і розглядом справи займається саме Мін’юст, де на той момент і працював ексспівробітник «Карпатигаз» Сергій Петухов. Утім, після оприлюднення цієї інформації пан Петухов написав у соцмережі, що не матиме «жодного відношення до цього спору».

До слова, Сергій Петухов, як і Квіт, теж мав проблеми з е-декларуванням. Працюючи в Мін’юсті, він заробив у 2018 році близько 500 тис. грн, а у 2019-му – 358 тис. грн і не міг пояснити походження значних валютних заощаджень (324 тис. доларів готівкою) та квартири вартістю 2,6 млн грн.

На урядовій посаді пан Петухов також відзначився сумнівною пропозицією обміняти надання безвізу на розміщення сирійських біженців та низкою інших висловлювань, які у ЗМІ назвали «антидержавницькими».

Цікаво, що паралельно з перепризначенням до НАЗЯВО Сергій Квіт також бере участь у виборах ректора Києво-Могилянської академії, що призначені на 20 січня цього року.

За даними інсайдерів, відчувши, що його позиції у Нацагентстві похитнулися після численних скандалів та рішення Верховного Суду, пан Квіт почав шукати собі новий притулок і тепле крісло. До того ж, «Могилянку» він уже також очолював раніше.

За цією ж інформацією, у виші Квіт спирається передусім на електорат почесного президента НаУКМА В’ячеслава Брюховецького. Із останнім Квіта пов’язують спільні господарські інтереси – наприклад, діяльність Міжнародного Благодійного Фонду відродження Києво-Могилянської Академії, через який проходять значні фінансові потоки, кошти спонсорів та благодійників.

Зокрема, у жовтні та листопаді минулого року на честь 30-річчя Академії за рахунок Фонду було премійовано 90 співробітників вишу, які брали участь у розбудові Могилянки від початку її відродження (це – понад 15% потенційного електорату або майже третина від загальної кількості тих, хто реально голосував на попередніх виборах). Сумарні виплати сягнули 900 тис.грн. І все це напередодні перегонів щонайменше викликає підозри у спробі непрямого підкупу виборців. 

І цікаве співпадіння: наприкінці 2021 року згаданий вище Сергій Петухов, будучи позаштатним співробітником НаУКМА всього з 2014 року, дивним чином також опинився у цьому списку нагороджених.

А на додачу до ймовірного конфлікту інтересів та порушень академічної етики, новому-старому очільнику НАЗЯВО закидають ще й фінансові зловживання. 

За інформацією, яка стала відома журналістам із власних джерел у Міністерстві освіти і науки, Рахункова палата виявила нецільове використання бюджетних коштів НАЗЯВО у сумі понад 2 млн грн. Відповідний акт був складений, але поки не оприлюднений офіційно. 

Куди поділись бюджетні кошти, і який стосунок до цього має пан Квіт? Наразі журналісти спрямували відповідний запит до Рахункової палати, аби уточнити результати перевірки. Тож чекайте на нові деталі й подробиці у наших наступних матеріалах.