Иван Ризак остается политзаключенным

...скаргу адвоката екс-голови Закарпатської ОДА, секретаря Закарпатського обкому СДПУ (О) Івана Різака на рішення Ужгородського міськрайонного суду про обрання міри запобіжного заходу щодо тримання І.Різака під вартою строком на 4 місяці. 7 липня Ужгородський міськрайонний суд продовжив термін тримання під вартою екс-губернатора Закарпаття до 12 вересня 2005 року.

Апеляційний суд Закарпаття не задовольнив скаргу адвоката Василя Мокану і залишив рішення Ужгородського міськрайонного суду без змін: І.Різак залишатиметься під вартою ще щонайменше до 12 вересня ц.р.

Народні депутати України, члени фракції СДПУ (О), що були присутніми на засіданні суду, одностайні в тому, що рішення є не судовим, а політичним. На їхнє переконання доводи адвоката Івана Різака були глибоко обґрунтованими, однак їх поважний суд до уваги не взяв. Натомість уважно вислухав аргументи обласної прокуратури, представник якої навіть дозволив собі давати оцінку свідченням, що суворо заборонено Законом. Захисник І.Різака в своєму коментарі наголосив, що не бачить жодних підстав тримати свого підзахисного під вартою, але в подібному результаті, каже, не сумнівався. Не тому, що песиміст, а тому що реаліст.

***

Із виступу Василя Мокану, захисника Івана Різака, на судовому засіданні Закарпатського апеляційного суду 2 серпня 2005 року

- Шановний суд! На мою думку, події, пов'язані з порушенням проти Івана Різака кримінальної справи, події, пов'язані з його затриманням і взяттям під варту, свідчать про повне ігнорування органом досудового слідства і судами, які до цього часу розглядали матеріали про обрання до нього запобіжного заходу, принципів верховенства права, норм Конституції України та Кримінально-процесуального кодексу.

Про обґрунтованість такого висновку свідчать перші кроки органу досудового слідства, спрямовані на позбавлення Івана Різака свободи. Як видно з матеріалів справи, І.Різак перший раз був затриманий органом досудового слідства 12 лютого 2005 р. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.120 ч.2 КК України, а саме за підозрою у доведенні до самогубства колишнього ректора УжНУ Сливки В.Ю.

Особливо звертаю Вашу увагу на те, що в цей день слідчий до і після обіду мав дві зовсім протилежні думки щодо наявності та відсутності передбачених законом підстав і приводів затримання Івана Різака. До обіду слідчий виніс постанову про затримання Івана Різака, в якій, описавши злочин, у вчиненні якого Іван Різак підозрюється, прийняте рішення про затримання мотивував тим, що, цитую: "обставини вчиненого не виключають того, що підозрюваний Різак І.М. може зникнути від слідства і суду та буде перешкоджати встановленню істини по справі".

І ця постанова, як і всі інші в цій кримінальній справі, невмотивована. У ній слідчий не обтяжує себе виконанням вимог Кримінально-процесуального кодексу, який вимагає вмотивованості і конкретизації всіх рішень, які виносяться в кримінальній справі, не вказує і не конкретизує, які це такі інші обставини, які не виключають того, що підозрюваний Різак І.М. може зникнути від слідства і суду та буде перешкоджати встановленню істини по справі. Але з часів Дзержинського, портрет якого і тепер знаходиться в кабінетах багатьох слідчих і до сьогодні, репресивним органам це проходить.

У цей же день після обіду слідчий свою думку кардинально змінює, доходить до переконливого висновку про відсутність передбачених законом підстав для затримання Різака І.М. і виносить постанову про звільнення Івана Різака з ІТТ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, куди він ним же і був інтернований. У цій постанові викладає наступні аргументи, цитую: "Допитаний по справі в якості підозрюваного Різак І.М. категорично заперечував свою причетність до вчинення вказаного злочину. Беручи до уваги наведене, а також те, що на даний час по справі виконані слідчі дії з участю Різака І.М., останній має постійне місце роботи і проживання, а тому відпала необхідність в утриманні його в ІТТ". Ці ж обставини були відомі слідчому і до обіду, коли він приймав рішення про затримання І.Різака, однак він їх або не бачив, або не хотів бачити, або йому заборонило їх побачити начальство, або якась інша сила.

Така "послідовність" в правовій позиції органу досудового слідства нагадує часи Радянської влади, коли країна, члени КПРС завжди були зобов'язані коливатися з генеральною лінією партії. При затриманні І.Різака 12 лютого 2005 р. орган досудового слідства коливався з лінією тієї сили, яка вирішила позбавити І.Різака волі за будь-яких обставин, і на даний час неухильно виконує її вказівки.

Здається, помилка була виправлена і було прийнято законне і обґрунтоване рішення, що до розслідування кримінальної справи і направлення її до суду, у випадку якщо таке буде мати місце, Іван Різак може знаходитися на свободі. Яка ж була поведінка Івана Різака після обрання до нього запобіжного заходу – підписки про невиїзд?

Може, він зробив спроби ухилитися від слідства або суду? Ні. Може, він вчинив будь-які дії, у будь-якій формі спрямовані на перешкоджання встановленню істини у кримінальній справі? Ні. Може, він здійснював злочинну діяльність? Також ні.

Немає ні в поданнях прокурорів, ні в рішеннях судів викладення таких фактів або посилання на них. Немає і не може бути, оскільки таких дій Іван Різак не вчиняв. За весь цей час І.Різак є взірцем законослухняного громадянина. Всі дані про місце свого перебування він надає слідчому. Органу досудового слідства відомі місце його проживання і роботи, номери стаціонарних телефонів за місцем роботи і проживання, номери мобільних телефонів його, його близьких і помічників, захисника.

З дозволу слідчого він виїжджає на лікування у м.Київ. Знаходячись у лікарні, із ЗМІ дізнається, що його хочуть допитати по іншій кримінальній справі. Із власної ініціативи знаходить слідчого Сойму М.М., який цю кримінальну справу розслідує, повідомляє йому своє місцезнаходження і, будучи хворим, у лікарні дає йому показання.

Звертаю Вашу увагу на ще одну обставину, яка переконливо доводить відсутність підстав для утримання Івана Різака під вартою. Після обрання до нього запобіжного заходу – підписки про невиїзд – Івану Різаку обвинувачення в десятиденний строк пред'явлено не було. Він нічим не був обмежений в конституційних правах і мав всі можливості ухилятися від слідства і суду, виїхати за межі України. Він цього не зробив. Не зробив саме тому, що вважає себе невинним і хоче, бажає довести свою невинність і зняти з себе той бруд, яким його обливають в засобах масової інформації, нехтуючи встановленим Конституцією України принципом презумпції невинності. Але все це не має значення, оскільки на Івана Різака право, закон, Конституція України вже не розповсюджуються, про що переконливо свідчать події, пов'язані з його арештом.

13 травня 2005 р. прокуратура Закарпатської області реалізує другий етап цілеспрямованої операції по позбавленню волі Івана Різака, і за підозрою у вчиненні того ж самого злочину, за який він був затриманий і відпущений 12 лютого 2005 р., його затримує вдруге.

Для реалізації цих незаконних намірів, користуючись тим, що кримінальна справа одночасно порушена і по факту смерті Сливки В.Ю., слідчий 28 березня 2005 р. призначає по кримінальній справі посмертну комплексно-судову, психолого-психіатричну експертизи Сливки В.Ю., проведення якої доручає експертам-психіатрам Львівської обласної держаної клінічної лікарні.

Однак про призначення цієї експертизи І.Різака не повідомляють. Формально слідчий і не зобов'язаний цього робити, оскільки з 22 лютого 2005 р. І.Різак вийшов із статусу підозрюваного у зв'язку з непред'явленням йому обвинувачення у десятиденний строк після обрання щодо нього 12 лютого 2005 р. запобіжного заходу – підписки про невиїзд. Захист переконаний, що така ситуація органом досудового слідства була створена умисно і штучно, щоб позбавити Івана Різака можливості реалізувати права підозрюваного при проведенні експертизи, передбачені ст.197 КПК України, і поставити його перед уже здійсненим фактом.

Аналіз обґрунтованості висновків цієї експертизи, які викладені в акті N112 від 11 травня 2005 р., не є предметом дослідження даного судового засідання, однак я зобов'язаний звернути Вашу увагу на те, що орган досудового слідства задав експертам правове питання, яке сформульовано в шостому пункті постанови від 28 березня 2005 р., цитую: "Яким чином ситуація, створена навколо Сливки В.Ю., його індивідуально-психологічні особливості могли вплинути на емоційний стан Сливки В.Ю. в момент спричинення собі тілесних ушкоджень і чи перебувають вони в прямому причинному зв'язку з діями Різака І.М.?".

І експерти, хоча не в прямій, а в прихованій формі, на це питання відповідають, при цьому явно виходячи за межі своєї компетенції. Цитую відповідь: "Наявна тривала стресова ситуація, під дією якої перебував Сливка В.Ю, була викликана різними вищевикладеними стресовими чинниками, хоча в переживаннях Сливки В.Ю. стресової ситуації домінували суб'єктивно значимі переживання, пов'язані з діями Різака І.М.".

Пов'язана чи ні з діями Різака І.М. стресова ситуація, під дією якої перебував Сливка В.Ю., як це у вигляді лише клінічної версії стверджують експерти, є виключною компетенцією органу досудового слідства, є предметом доказування, і виходить за межі компетенції експертів-психіатрів.

Я детально зупиняюсь на цій обставині тому, що саме цей незаконний і необґрунтований висновок експертів-психіатрів слугує основним доводом у прив'язуванні І.Різака до самогубства Сливки В.Ю. і переходить у всі наступні документи органу досудового слідства і суду, яким обґрунтовується кримінальне переслідування І.Різака та утримання його під вартою.

У подальшому, після отримання слідчим Данча М.М. у м.Львові акту експертизи N112 від 11.05.2005 р., умисно і цілеспрямовано, переслідуючи мету за будь-яку ціну позбавити Івана Різака свободи, керівництво прокуратури Закарпатської області без ставлення до відома І.Різака передає розслідування кримінальної справи теперішньому начальнику слідчого відділу прокуратури м.Ужгород Маханець В.В. і створює видимість надсилання І.Різаку повідомлень про його виклик до слідчого для дачі пояснень та проведення слідчих дій. З цією ж метою працівники міліції складають рапорти про нібито неможливість вручення Різаку І.М. повідомлень (повісток) про явку до органів досудового слідства.

Жодних даних про виклик Різака І.М. до органу досудового слідства, передбачених КПК України способами, а також даних, які би підтверджували отримання Різаком І.М. таких повідомлень, в матеріалах справи немає.

Після затримання І.Різака і поміщення його в ІТТ і слідчий ізолятор як орган досудового слідства, так і суди є глухими і сліпими до аргументів необгрунтованості обрання до нього найбільш суворого запобіжного заходу – взяття під варту. Судами обрана тактика замовчування аргументів захисту. На викладені захистом аргументи відповіді не даються, всі прийняті рішення мотивовані єдиним припущенням, що оскільки І.Різак працював на посаді голови ОДА, він може вплинути на слідство.

Шановний суд! Відсутність передбачених законом підстав для утримання Івана Різака під вартою можна переконливо продемонструвати і мовою математики. Якщо наявність або відсутність обставин, які законодавець зобов'язує враховувати органи дізнання, досудового слідства, прокурора при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу позначати знаками "+" або "-", то єдиним аргументом, який можна зарахувати в якості мінусової оцінки, є пред'явлення обвинувачення Різаку І.М. у вчиненні тяжких злочинів.

148 та 150 статті КПК України перераховують 11 обставин, які повинні бути враховані при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Це наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний:

Буде намагатися ухилитися від слідства і суду.

Таких даних в матеріалах кримінальної справи немає, на них не містяться посилання ні в поданнях прокурора, ні в рішеннях суду, а поведінка Івана Різака в період з 12 лютого по 13 травня 2005 р., і зокрема після того, як йому не було пред'явлено обвинувачення і він позбувся статусу підозрюваного, не був обмежений в своїх конституційних правах і мав можливість виїхати за межі України, переконливо свідчить про його законослухняність. Отже знак "+".

Буде намагатися ухилитися від виконання процесуальних рішень.

Таких даних в матеріалах кримінальної справи також немає. Отже, знову "+".

Буде намагатися перешкодити встановленню істини по справі.

І таких даних в матеріалах кримінальної справи немає, отже знову "+".

Буде продовжувати злочинну діяльність.

І на такі дані нема посилання в поданнях прокурора і рішеннях суду. Знову "+".

За винятком тяжкості злочину, у вчиненні якого Іван Різак підозрюється, всі обставини, перераховані в ст.150 КПК України, а саме дані, що характеризують його особу, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, є виключно позитивними, отже можуть бути оцінені також виключно знаком "+".

Таким чином, з 11 обставин, які повинні бути враховані органом дізнання, органом досудового слідства і судом при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, 10 оцінюються знаком "+" і лише один знаком "-".

Однак підозра і обвинувачення у вчиненні злочинів не дорівнюють їх доведеності. А нарощувати кількість злочинів, у вчиненні яких можна підозрювати і обвинувачувати громадянина, при нашій правовій системі можливо до останньої статті особливої частини Кримінального кодексу. Отже, не тільки юриспруденція, а й математика переконливо свідчать про незаконність і необгрунтованість обрання до Івана Різака найбільш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою.

Шановний суд! Сьогодні Київським апеляційним судом будуть або вже розглядаються матеріали про продовження строків тримання під вартою голови Донецької обласної ради Б.Колесникова.

Його права буде захищати і американський адвокат Річард Хайбі. На прес-конференції, яка була широко висвітлена ЗМІ, Хайбі висловився, що:

- В умовах будь-якої конституційної системи Колесников був би звільнений. Ми, на жаль, стикаємось з реальністю, коли українська Конституція виявилася нібито викраденою террористами. Ця справа стосується не тільки Колесникова. Вона стосується всіх громадян України і ставлення уряду до їх конституційних прав. На карту по цій справі поставлено більше, ніж здається на перший погляд. Двома словами, в руках суду + – честь України на світовій арені".

На моє переконання, ці висловлювання американського адвоката Хайбі в повній мірі можна віднести і до Івана Різака. Як і адвокат Хайбі, я теж прогнозую, що Івана Різака з-під варти не випустять, а на викладені мною аргументи буде дана чергова відповідь-припущення, що оскільки Іван Різак займав посаду голови Закарпатської ОДА, він може вплинути на слідство, суд, перешкодити встановленню істини по справі, ухилитися від відповідальності. Таке прогнозування не є ознакою песимізму, а є ознакою реалізму і прагматизму.

Однак в нарадчій кімнаті Ви маєте повну можливість захистити честь України на світовій арені. Для цього потрібно винести єдине законне і обґрунтоване рішення – звільнити Івана Різака з-під варти і обрати до нього захід, не пов'язаний з позбавленням його волі, що я Вас і прошу".