В среду, 18 октября, в гостях у Новости Украины - From-UA был глава Комитета избирателей Украины Александр Черненко. Начиная с 1996-го года, он работал как наблюдатель или эксперт во всех общенациональных и местных избирательных кампаниях в Украине. Александр Николаевич рассказал о самых распространенных методах фальсификаций на этих парламентских выборах, о том, какими качествами должен обладать нынешний политик, и почему к нам приехало так много наблюдателей.



Леонид Борисович: - Если быть честным, может ли хоть один из ваших „конкурентов” что-либо ГАРАНТИРОВАТЬ своему избирателю? Кого бы из списка партий Вы могли назвать надежным партнером?

Александр Черненко: - Мені дивно чути питання, тому що ми є громадська організація, і не конкуруємо з партіями, так само ми не є партнерами партій. Наша задача – якраз спостерігати за тим, щоб політичні партії і кандидати-„мажоритарники” дотримувались виборчого закону. Тому нехай партії конкурують між собою, а ми будемо спостерігати за тим, щоб ця конкуренція була чесною.

Денис К.: - Как Вы определяете верхнюю планку свободы СМИ? Может ли она быть безграничной?

Александр Черненко: - Я думаю, свобода в тому і полягає, що вона немає меж і кордонів. Будь-які кордони обмежують свободу. Якщо говорити про свободу слова, то, безперечно, має бути дотримання законодавства, професійна етика, а також професіоналізм журналістів. Все це не суперечить свободі слова. Якщо ж порушується хоча б один із цих принципів, ми можемо говорити, що зі свободою слова в Україні проблеми.



Сократ: - Александр Николаевич, что Вы больше всего цените в политике и журналистике? И наоборот, не приемлете?

Александр Черненко: - Якщо говорити про політику, то що може цінувати хірург в своєму пацієнті під час операції? Він просто робить свою роботу, без емоцій і пристрастей. Так само і політика: не буду оригінальним, якщо скажу, що це брудна справа. І не лише в Україні. Але можна в цьому бруді замастити кінчики пальців, а можна в нього влізти по самі вуха. Кожен політик робить для себе свій вибір сам.

Якщо говорити про журналістику, то найбільше я ціную професійність, об’єктивність і стиль. В журналістиці не сприймаю брехню, зведення особистих стосунків та продажність.

Мефистофель: - Читали ли Вы произведение Оруэлла „1984”? Каково ваше отношение к реальности, описываемой в данном произведении?




Александр Черненко: - Читав дуже давно, це класика. Багато в чому Оруел передбачив те, що відбувається сьогодні в українській політиці. Зрештою, політична система будь-якої країни може знайти в Оруела свої аналоги.



Диана: - Каковы Ваши прогнозы относительно исхода парламентских выборов-2012?

Александр Черненко: - Сьогодні вже не можна оприлюднювати дані соціологічних опитувань, хоча останні дані всім відомі.

Якщо говорить в загальному: мій прогноз, що ПР та її сателіти разом з „мажоритарниками” отримають більшість у парламенті. Але це не буде конституційна більшість, і ця більшість буде дуже нестійка. У „мажоритарників” багато особистих амбіцій, і вони не будуть так просто і легко голосувати за помахом „руки Чечетова”.

Наталья: - Чем соблазнительна программа Вашей партии для современной молодежи?

Александр Черненко: - Мене сьогодні явно з кимось плутають. Я не член жодної партії, я представляю громадську організацію, яка слідкує за виборами. Для мене головне, щоб молодь на цих виборах була активна, прийшла на вибори і віддала свій голос за того, кого вона вважає найкращим, в тому числі і у відстоюванні інтересів молоді.



Ася: - Насколько важно для политика быть амбициозным?

Александр Черненко: - Здорові амбіції – це завжди для політика важливо. Головне, щоб разом з амбіціями були інтелект, порядність, професійність. Тоді ці амбіції виправдані.

Нина: - 1. Какие нарушения в ходе избирательной кампании этого года самые циничные по сравнению с предыдущей предвыборной кампанией в ВР?
2. Какие меры принимаются Комитетом избирателей Украины для пресечения агитации духовными лицами в храмах?
3. В каком регионе зафиксировано больше всего нарушений? В каком регионе более, чем в других, используются технологии "черного" PR?




Александр Черненко: - 1. Я думаю, з поверненням в українські вибори „мажоритарки”, в них цинізму стало набагато більше. Найбільш цинічними порушеннями ми вважаємо підкуп виборців. Коли за продуктовий пайок або за копійки у виборців намагаються вкрасти країну, що може бути більш цинічним?

І звичайно засилля „чорного піару”. Багато кандидатів про себе на цих виборах дізналися дуже багато нового. Особливо неприємно, коли це зачіпає сім’ю, близьких. За такі речі потрібно бити, і не лише по руках.



2. Проблема агітації священиками дійсно є. Закон про вибори це питання не регулює. Але закон про релігійні організації обмежує участь священників у політичних процесах. Про всі подібні факти ми оголошуємо, робимо їх публічними, але апелювати можна лише до совісті самих служителів.

3. В даному контексті я говорив би не про регіони, а про виборчі округи. Більше проблем „чорного піару” в тих округах, де є жорстка конкуренція, кілька реальних кандидатів і великі грошові ресурси.

Це не залежить від регіону, хоча певна тенденція спостерігається нами у Києві, Черкаській, Луганській областях, в окремих округах Львівської, Івано-Франківської, Дніпропетровської областей, а також в Одеській області.

А.П.: - Вы наверняка знакомы с иностранным опытом, поделитесь, пожалуйста, бывают ли фальсификации и какие на выборах в странах Евросоюза, и какие фальсификации бывают в других развивающихся странах не постсоветского пространства? Спасибо.

Александр Черненко: - Дійсно, у мене великий досвід спостереження за виборами за кордоном. Якщо говорити про країни розвинутої демократії, я був на виборах в Польщі, Словаччині, Швеції та на місцевих виборах у США. У багатьох з цих країн поняття „спостерігача” відсутнє. Будь-хто може зайти на дільницю і пересвідчитися у законності проведення виборів. Там дуже ліберальне законодавство, бюлетені не містять спеціального захисту, дуже проста процедура підрахунку голосів. Коли ми жартома говорили, що ми могли б сфальсифікувати їхні вибори дуже легко, наші іноземні гості задавали нам дуже просте наївне питання: „А навіщо це робити?”.




Якщо ж говорити про країни пострадянського простору, то мені довелося спостерігати майже в кожній країні, крім Прибалтійських країн та Узбекистану. Ситуація скрізь різна. Навіть в тій самій Грузії, Киргизії або Молдові мені довелося спостерігати за виборами, які відрізнялися одні від інших, хоч і проходили в одній і тій самій країні. Я не скажу, що ситуація набагато краща, ніж у нас, але методи фальсифікацій майже скрізь одні і ті самі. Попри всю проблемність сьогоднішньої виборчої кампанії, я б утримувався порівнювати українські вибори з російськими або білоруськими. В Україні зберігається політична конкуренція, сильне громадське суспільство.



Олена Василівна, Київ: - Олександре Миколайовичу, добрий день! Хочу почути від Вас достовірну інформацію стосовно того, який, хоча б приблизний, рейтинг у Партії регіонів, Об`єднаної опозиції, комуністів, Кличка, Королевської, „Свободи”? І на Вашу думку, хто пройде у парламент? Усі ці результати соцдосліджень настільки мінливі, що довіри до них немає вже ніякої.

Александр Черненко: - Уже заборонено озвучувати соцдослідження, і я не хочу підставляти шановну редакцію From-UA. Скажу лише те, що останні дані, які публікували авторитетні соціологічні компанії, – достовірні.

Хоча на сьогодні близько 20% виборців ще не визначилися. До дня голосування є ще час, і велика частина з них комусь таки віддасть свій голос. Тому результати виборів можуть дещо відрізнятися від тих опитувань, про які ми чули.

Юлія Д.: - Пане Черненку, питання з приводу фальсифікацій на виборах. Нема сумніву, що Ви бачили чи стикалися з різними випадками фальсифікацій. Розкажіть про найкумедніші з них. Дякую!

Александр Черненко: - Фальсифікації – це не смішно. Якщо говорити про найбільш безглузді, – це вкидання бюлетенів в скриньки під час підрахунку голосів шляхом організації „карусель”. Дуже часто „карусельники” для того, щоб їх не вирахували перед дільницями, ховаються або в машинах, припаркованих під дільницями, або в продуктових кіосках. І виборець, щоб отримати гроші і віддати чистий бюлетень, йде до такого кіоску, нібито купувати цигарки. Бувало таке, що перед такими кіосками вишиковувалися черги.



Люба: - Как Вы считаете, признает ли европейское сообщество результаты выборов?

Александр Черненко: - Встановлювати результати виборів в Україні має право виключно ЦВК. Щодо міжнародних оцінок, Европейское сообщество – це дуже широке поняття. Є міждержавні організації, ПАРЕ, ОБСЄ, Рада Європи, уряди окремих країн, а є політики і політичні партії окремих країн. У кожної з цих структур є свої інтереси і застороги.



ОБСЄ ніколи не говорить, легітимні вибори чи ні, воно оцінює вибори на предмет дотримання демократичних стандартів, які взяла на себе Україна. Сьогодні вже очевидно, що більшість оцінок буде доволі критична, і заслужено критична. Однак остаточні оцінки будуть даватися за підсумками дня голосування і підрахунку голосів. Від того, як пройде день виборів, залежатиме, наскільки ця критика буде значною.

Велесов: - Добрый день! Скажите, а какой на сегодняшний день в Украине зафиксирован самый необычный или самый бессовестный способ подкупа и давления на избирателей? Появились ли какие-то новые методы, не использовавшиеся на прошлых выборах, какие-то ноу-хау?

Александр Черненко: - Дійсно, технології підкупу стали більш витонченими завдяки новим електронним технологіям. Наприклад, гроші не дають безпосередньо виборцям, як було раніше. Їх можуть або перевести на телефонний мобільний рахунок, або навіть видати виборцю банківську картку, куди перерахувати ці гроші, щоб дуже важко було вхопити перекупника за руки. Але підкуп від цього не перестав бути кримінальним злочином.



Валерия: - Александр Николаевич, в этом году много международных наблюдателей едет в Украину. Это тоже как-то связано с непростой предвыборной кампанией?

Александр Черненко: - Це пов’язано, насамперед, з дійсно певними негативними процесами в Україні. І міжнародні спостерігачі хочуть переконаються, наскільки ці процеси можуть далеко зайти. Але кількість міжнародних спостерігачів поки що мало чим відрізняється від їх кількості на всіх попередніх виборах. Якщо чесно, то ми очікували набагато більшу кількість.

Людмила Ивановна: - Добрый день, Александр! Хотелось бы услышать ваше мнение, вот нынешняя избирательная кампания довольно напряженная: используется и админресурс, и „черный пиар”. Так было всегда?

Александр Черненко: - В Україні за історію незалежності були різні вибори. Найбільш демократичні, як не дивно, були в 1994 році. З тих пір і включно по 2004 рік ситуація з виборами все погіршувалася. Після того ми мали непоганий досвід відносно демократичних виборів у 2006, 2007 та 2010-му роках.



Сьогодні ми знову повернулися до рівня 2002-го року, останніх парламентських виборів за змішаною виборчою системою. Але до рівня двох перших турів президентських виборів 2004-го року ми ще не опустилися. Сподіваюся, до цього не дійде.




Валерий: - Здравствуйте! Как бы Вы в целом описали нынешних кандидатов в Украине?

Александр Черненко: - Їх так багато, що описати у цілому неможливо. Єдине, щоб я сказав, що не менше 70% кандидатів-„мажоритарників” не наберуть навіть 1% голосів, тобто вони є або технічними, або неадекватними. Але казати, що всі кандидати однаково погані, я теж би не став. Серед тих, хто має шанси перемогти, є дуже велика кількість порядних, професійних і просто хороших людей. Тримаю за них кулаки.

Оксана: - КОГДА ВЫ УЖЕ ВСЕ НАЖРЕТЕСЬ ДОСЫТА И ПОДУМАЕТЕ О НАРОДЕ???

Александр Черненко: - Це питання не за адресою. Я, наприклад, сьогодні ще навіть не снідав.

Петр П.: - Господин или пан Черненко, в России закрыли USAID, а на Украине открыли новую резиденцию USAID. Какая страна более правильно сделала?

Александр Черненко: - Я не знаю, яку резиденцію читач має на увазі, бо USAID працює в Україні, здається, з 1994-го року. І найбільше грантів USAID роздав саме урядовим і державним структурам, а не громадським організаціям. Я вважаю, що в демократичній країні будь-які міжнародні фонди, якщо вони діють в рамках законодавства, повинні вільно працювати.



Кирилл: - 1. Как вы считаете, фальсификаций в 2012 году меньше, чем в 2004, или больше?
2. Если больше – то почему тогда не готовится никакой Майдан?
3. Какой расклад сил в парламенте вы ожидаете сейчас, и каким он бы был, если бы не фальсификации?

Александр Черненко: - 1. В 2004-му році були одні президентські вибори на всю країну. Сьогодні у нас 226 різних виборчих кампаній (225 „мажоритарних” і одна по списку), відповідно, кількість порушень формально більша.

Однак, чи будуть такі брутальні фальсифікації як в 2004-му, покаже день виборів. Сподіваюся, уроки 2004-го багато хто запам’ятав і в органах влади, і у виборчих комісіях. Тому я залишаюсь оптимістом, сподіваюсь, що все пройде відносно чесно.




2. Майдан не можна провокувати, будь-який справжній протест іде від самих людей. Якщо говорити про широкі протести на цих виборах, то їх не очікується. Люди розчаровані, та й парламентські вибори ніколи не були приводом для широкого протесту. Дочекаймося президентських виборів і того, як вони відбудься.



Donbass: - На сегодняшний день судьба выборов практически предрешена.
Партия регионов, дав деньги никому не известным партиям для регистрации и якобы участия в нынешних выборах, таким образом смогла скупить практически все окружные избирательные комиссии, скупив на корню квоты в комиссиях этих партий-однодневок.

Скажите, пожалуйста, какой же вы после всего этого Комитет избирателей Украины, если вы, глядя на всё это беззаконие, молча утираете плевки власти вам и нам прямо в физиономию и занимаетесь мышиной вознёй, создавая видимость бурной деятельности?
Где хотя бы ваши обращения к мировой общественности, в которых вы рассказываете о том беспределе, который творит нынешняя власть, пытаясь бандитскими методами обеспечить себе пиррову победу??
Где ваше обращение к жителям нашей страны, с конкретными предложениями, как противостоять такому беспределу?
Наверное ,самым правильным решением для наших граждан было бы бойкотировать эти выборы?
Почему с вашей стороны нет никаких шагов по защите прав избирателей?
Вот потому, что ничего этого нет, вы и не можете называться Комитетом избирателей, вы, может, и комитет, но не избирателей, а такой карманный „комитетик”, выполняющий заказ своих хозяев, которые платят вам деньги.

Возразите мне!


Александр Черненко: - Возражаю!

Те, що комісії сформовані за рахунок технічних партій і не представляють реальні політичні сили, ми неодноразово заявляли як в Україні, так і повідомляли про це міжнародну спільноту. На жаль, формально, комісії були сформовані з дотриманням законодавства. Тому дуже важко юридично оскаржити ці рішення. Ми можемо лише повідомляти про це виборців, чим і займаємося. Але в Україні комісії завжди формувалися за допомогою технічних партій або кандидатів. Головне, щоб ці комісії дотримувалися процедури і закону.



Щодо захисту прав виборців. Щодня на гарячу лінію нам дзвонять більше сотні виборців, яким наші юристи надають кваліфіковану консультацію. Більше ми фізично не можемо зробити. Тому сама по собі наша організація чесними і демократичними вибори зробити не може, потрібні спільні зусилля всіх небайдужих.

А нашому бурному читачу пропоную не лише обурюватися в Інтернеті, а в день голосування піти спостерігачем на дільницю. Інформацію про те, як це зробити, можна знайти на сайті Комітету виборців України.

Наталья: - Скажите, пожалуйста, кто избирал (назначал) Комитет избирателей Украины? Я как избиратель никого не уполномочивала говорить от моего имени.

Александр Черненко: - Ми жодним чином не говоримо ні від чийого імені. Наша громадська організація була створена небайдужими громадянами в 1994-му році. З тих пір ми діємо в законодавчому полі України, аналізуємо та оцінюємо всі виборчі процеси в нашій країні. А вже виборцям самим вирішувати, довіряти нам чи ні.




Иван Николаевич: - а) Комитет у Вас проамериканский или пророссийский?
б) По российскому закону Ваш Комитет – иностранный агент. Чьей державы Вы Агент?
в) Нацистская партия „Свобода” пройдет в Раду или нет?




Александр Черненко: - Ми українська організація і відстоюємо виключно інтереси українських виборців.

Щодо „Свободи” – партії залишаються шанси подолати 5%-й бар’єр.

Анатолий: - 1. Назовите источники финансирования Вашего комитета.
2. Кто избирал Ваш комитет?
3. Сколько в Комитете членов?


Александр Черненко: - Основне фінансування нашої діяльності – це гранти від міжнародних організацій, хоча також є пожертви і від українських благодійників.

Про те, хто вибирав наш комітет, я вже відповів (читайте выше. – Ред.).

В Комітеті виборців немає фіксованого членства, є постійні працівники, які працюють в центральному та регіональних корпусах, є окремі працівники, яких ми наймаємо під конкретні програми, є значна кількість волонтерів, які чим можуть, тим і допомагають.

На цих виборах ми плануємо надіслати на дільниці п’ять тисяч спостерігачів від Комітету виборців України.

Дякую всім, хто був небайдужий! З вами було цікаво, зустрінемося на виборах!