Скандал: Украина пропагандирует нетерпимость через сферу образования

...на факты пропаганды идеологии фашизма, расизма и дискриминации в сфере высшего образования Украины. Об этом идет речь в обращении политика к Генеральному Секретарю Совета Европы Терри Девису, Генеральному секретарю ООН Пан Ги Муну и Генеральному директору ЮНЕСКО Коитиро Мацуури, текстом которого располагает From-UA. Приводим текст обращения полностью на украинском, русском и английском языках.









Українська Гельсінська спілка з прав людини лише за два роки нарахувала в Україні понад 80 фактів ксенофобії та расизму. Кількість таких випадків постійно зростає. Разом з тим потрібно розуміти, що прояви ксенофобії та расизму в українському суспільстві є не причиною, а − наслідком певних процесів, що проходять у суспільстві, результатом діяльності та реалізації державної політики.

Наразі державна політика України спрямована на насильницьку асиміляцію та етноцид понад 30% свого населення (біля 17 млн. осіб) – етнічних українців, росіян, поляків, угорців, молдаван, румунів, представників етносів й народів для яких єдиноможливою мовою спілкування є російська.

За 16 років Незалежності закрито понад 3 тис. російськомовних шкіл, що складає більше 60% від їх загальної чисельності на 1992 рік, при цьому кількість учнів, які навчаються російською мовою скоротилася майже в 7 разів з понад 3 мільйонів до 480 тисяч; за мовною ознакою дискримінуються ЗМІ, російська мова майже повністю витіснена зі сфер науки, вищої освіти, державного управління, медицини, тощо. 25 грудня 2007 року міністр освіти й науки України підписав Наказ №1171 щодо зовнішнього тестування бажаючих вступати у ВУЗи в 2008 році, яким запроваджено тестування виключно українською мовою (з невеликою відстрочкою у два роки), а учням, які навчалися у школах з викладанням мовами національних меншин видавати, цитую «невеликий за обсягом словник, із перекладом основних термінів, що використані у тестах»! При цьому, що в Україні учні навчаються на кримсько-татарській мові, молдавській, румунській, угорській, польській, які разом з російською мовою складають мережу понад 1,5 тис. шкіл - понад півмільйона учнів. Таким чином їх фактично позбавлено права на вищу освіту, оскільки вони поставлені в заздалегідь нерівні конкурентні умови для вступу в університети й дискриміновано за мовною ознакою.

Більше того, Президент України Ющенко віддав розпорядження Прем’єр-міністру Тимошенко створити окремий виконавчий орган державної влади (незважаючи на те що відповідні управління уже існують в уряді та місцевих органах виконавчої влади), що проводив би політику українізації та виконував би функції поліції в мовному та культурному середовищі України.

Звідси, Держава, дискримінуючи спільноти мовних меншин, дає суспільству негативний приклад і фактично провокує соціальні явища побутової нетерпимості та расизму щодо представників будь-яких меншин в Україні. А бездіяльність судової та правоохоронної систем робить неможливим захист та поновлення прав цих людей, що ускладнює інтеграцію України в європейську та світову спільноту.

Кричущим фактом проведення державної політики дискримінації та расизму в Україні є публікація статті «Використання фольклору під час вивчення суспільних дисциплін» в навчально-методичному! журналі «Освіта: технікуми, коледжі» №1 (16), 2007, ст. 36-37, що заснований і видається Урядом України (державне свідоцтво №11064 від 28.02.2006)! В цій статті, яка, на думку автора, є пошуком нових педагогічних технологій, які б допомагали студентам в усвідомлені та вивчені історії, формуванні вмінь та навичок!, розвитку особистості й громадянина, моралі та естетичних вподобань!, в якості фольклору на якому мають виховуватися молоді українці приводиться вірш, який просто необхідно зацитувати:

Коленвалы вращаются, кипят аккумуляторы,
В извилинах туманится, в висках и в пальцах зуд,
Прильнув к бутылок горлышкам, водители поддатые,
Для дамбы возводящейся материал везут.
Пускай трудяги русские как следует стараются,
Пусть громоздят потеючи щебенку и бетон –
По перешейку этому пойдут вперед украинцы
В свои края исконные –
в Кубань и левбердон (левый берег Дона – жаргон, «територія Російської Федерації»)
И там отстроят фабрики, засеют нивы нищие,
Нуждающимся выдадут и сало, и муку,
Отсталость ликвидируют, район в Европу вытащат,
С безграмотностью справятся, обучат языку.
Расселятся украинцы горами и долинами,
Аборигенам сделают не жизнь, а просто класс,
И будет то, что должно быть - все станет Украиною,
Как прадеды задумали - "Від Сяну по Кавказ!" («територія Польщі та Російської Федерації).

В цьому випадку навіть не настільки важливий естетичний та культурний рівень цього твору (фольклору?), хоча він очевидно надзвичайно низький, головне питання – яку мораль та формування яких вмінь та навичок пропонує автор, доречі вчитель історії, прививати студентам використовуючи цей вірш? Крім того необхідно з’ясувати – якими мотивами й цілями керувалися державні чиновники друкуючи такий матеріал в офіційному методологічному, тобто спрямованому на навчання студентів виданні?

На перше питання відповідь очевидна – мораль людоненависництва, дискримінації людей інших національностей, походження, мов, релігій; формування комплексу надлюдини та переваги української нації над усіма іншими. Вміння та навички реалізовувати ці міфи на територіях від Сяну до Кавказу, незважаючи на те, що там проживають інші народи й національності, що це є території інших незалежних держав.

В другому випадку - це органічне продовження державної політики формування єдиної нації з однією мовою, релігією на чолі з вождем. Якщо прийняти до уваги активну пропаганду провідними державними особами України міфів приниженості українців в історії, голодомору, образу ворога в особі Росії та росіян, стає зрозумілою поява такого вірша. Й історичні паралелі також можна провести. Пригадаймо досвід Німеччини, коли фашистські вожді з комплексу приниженості після поразки у Першій світовій війні вибудовували комплекс надлюдини й особливого призначення німецької нації. Більшість націоналістичних та фашистських режимів розвивається саме за цією схемою паралельно переходячи від расизму до етноциду, від етноциду до геноциду.

Наведена публікація безумовно порушує положення:

1. Ст. 1, 2, 7 «Загальної Декларації прав людини» від 10.12.1948 ООН, що встановлюють рівність людей та захист їх від дискримінації;

2. Головних положень Міжнародної Конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» вiд 21.12.1965;

3. Конвенція ООН «Про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього» від 9 грудня 1948 року (ст. 3 пряме й публічне підбурювання до здійснення геноциду);

4. Міжнародної конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» від 7 березня 1966 p.(за якою кожна держава взяла на себе обов’язок боротися з дискримінацією та підбурюваннями до неї);

5. Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» вiд 04.11.1950;

6. Декларації ЮНЕСКО «Про раси та расові заборони» від 27 листопада 1978 р., тощо.

З точки зору гарантування прав людини у внутрішньому законодавстві України наведений вірш порушує вимоги ст.ст. 21, 24 Конституції України, тощо та підпадає під дію ст. 161 Кримінального кодексу України (умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності вчинені службовою особою) та передбачає покарання від двох до п’яти років позбавлення волі.

Але, оскільки ця політика провадиться під протекторатом Президента України та Уряду України, не варто розраховувати на покарання винних. На фоні валу ксенофобських та расистських нападів в Україні, майже невідомі випадки покарання винуватих у вчинені таких злочинів осіб.

Тому, враховуючи вищенаведене, з метою захисту основоположних прав людини та запобігання дискримінації та расизму в Україні, прошу Вас звернути увагу Уряду України та Президента України на невідкладну необхідність вжиття реальних державних заходів щодо ліквідації усіх проявів расизму та етноциду в Україні, а також - запровадити ефективні процедури моніторингу ситуації в цій сфері в Україні.











Украинский Хельсинский союз по правам человека только за два года насчитал в Украине свыше 80 фактов ксенофобии и расизма. Количество таких случаев постоянно растет. Вместе с тем нужно понимать, что проявления ксенофобии и расизма в украинском обществе являются не причиной, а - следствием определенных процессов, которые проходят в обществе, результатом деятельности и реализации государственной политики.

Теперь государственная политика Украины направлена на насильственную ассимиляцию и этноцид свыше 30% своего населения (около 17 млн. человек) – этнических украинцев, россиян, поляков, венгров, молдаван, румын, представителей этносов и народов для которых единственно возможным языком общения является русский.

За 16 лет Независимости закрыты свыше 3 тыс. русскоязычных школ, что составляет более 60% от их общей численности на 1992 год, при этом количество учеников с русским языком обучения сократилась почти в 7 раз из свыше 3 миллионов до 480 тысяч; по языковому признаку дискриминируются СМИ, русский язык почти полностью вытеснен из сфер науки, высшего образования, государственного управления, медицины, и тому подобное. 25 декабря 2007 года министр образования и науки Украины подписал Приказ №1171 относительно внешнего тестирования желающих вступать в Вузы в 2008 году, которым внедрено тестирование исключительно на украинском языке (с небольшой отсрочкой в два года), а ученикам, которые учились в школах с преподаванием на языках национальных меньшинств выдавать, цитирую «небольшой по объему словарь, с переводом основных терминов, которые использованы в тестах»! При этом, что в Украине ученики учатся на крымско-татарском языке, молдавском, румынском, венгерском, польском, которые вместе с русским языком составляют сеть свыше 1,5 тыс. школ - блее полмиллиона учеников. Таким образом, они фактически лишены права на высшее образование, поскольку они поставлены в предварительно неравные конкурентные условия для вступления в университеты и дискриминированы по языковому признаку.

Более того, Президент Украины Ющенко отдал распоряжение Премьер-министру Тимошенко создать отдельный исполнительный орган государственной власти (невзирая на то, что соответствующие управления уже существуют в правительстве и местных органах исполнительной власти), который проводил бы политику украинизации и выполнял бы функции полиции в языковой и культурной среде Украины.

Отсюда, Государство, дискриминируя сообщества языковых меньшинств, подает обществу негативный пример и фактически провоцирует социальные явления бытовой нетерпимости и расизма относительно представителей любых меньшинств в Украине. А бездеятельность судебной и правоохранительной систем делает невозможной защиту и возобновление прав этих людей, что осложняет интеграцию Украины в европейское и мировое сообщество.

Вопиющим фактом проведения государственной политики дискриминации и расизма в Украине является публикация статьи «Использование фольклора во время изучения общественных дисциплин» в учебно-методическом! журнале «Образование: техникумы, колледжи» №1 (16), 2007, ст. 36-37, который создан и издается Правительством Украины (государственное свидетельство №11064 от 28.02.2006)! В этой статье, которая, по мнению автора, является поиском новых педагогических технологий, которые бы помогали студентам в осознании и изучении истории, формировании умений и навыков!, развитию личности и гражданина, морали и эстетических предпочтений!, в качестве фольклора на котором должны воспитываться молодые украинцы приводится стихотворение, которое просто необходимо процитировать:

Коленвалы вращаются, кипят аккумуляторы,
В извилинах туманится, в висках и в пальцах зуд,
Прильнув к бутылок горлышкам, водители поддатые,
Для дамбы возводящейся материал везут.
Пускай трудяги русские как следует стараються,
Пусть громоздят потеючи щебенку и бетон –
По перешейку этому пойдут вперед украинцы
В свои края исконные –
в Кубань и левбердон (левый берег Дона – жаргон, «территория Российской Федерации»)
И там отстроят фабрики, засеют нивы нищие,
Нуждающимся выдадут и сало, и муку,
Отсталость ликвидируют, район в Европу вытащат,
С безграмотностью справятся, обучат языку.
Расселятся украинцы горами и долинами ,
Аборигенам сделают не жизнь, а просто класс,
И будет то, что должно быть - все станет Украиною,
Как прадеды задумали - "От Сяна по Кавказ!" («территория Польши и Российской Федерации).

В этом случае даже не настолько важен эстетичный и культурный уровень этого произведения (фольклора?), хотя он очевидно чрезвычайно низкий, главный вопрос – какую мораль и формирование каких умений и навыков предлагает автор, кстати учитель истории, прививать студентам используя это стихотворение? Кроме того, необходимо выяснить – какими мотивами и целями руководствовались государственные чиновники, печатая такой материал в официальном методологическом, то есть направленном на обучение студентов издании?

На первый вопрос ответ очевиден – мораль человеконенавистности, дискриминации людей других национальностей, происхождения, языков, религий; формирование комплекса сверхчеловека и преимущества украинской нации над всеми другими. Умение и навыки реализовывать эти мифы на территориях от Сяна до Кавказа, невзирая на то, что там проживают другие народы и национальности, что это территории других независимых государств.

Во втором случае - это органическое продолжение государственной политики формирования единой нации с одним языком, религией во главе с вождем. Если принять во внимание активную пропаганду ведущими государственными лицами Украины мифов униженности украинцев в истории, голодомора, образа врага в лице России и россиян, становится понятным появление такого стихотворения. И исторические параллели также можно провести. Вспомним опыт Германии, когда фашистские вожди из комплекса униженности после поражения в Первой мировой войне, выстраивали комплекс сверхчеловека и особенного назначения немецкой нации. Большинство националистических и фашистских режимов развиваются именно по этой схеме, параллельно переходя от расизма к этноциду, от этноцида к геноциду.

Приведенная публикация, безусловно, нарушает положения:

1. Ст. 1, 2, 7 «Общей Декларации прав человека» от 10.12.1948 ООН, которая устанавливает равенство людей и защиту их от дискриминации;

2. Главных положений Международной Конвенции ООН «О ликвидации всех форм расовой дискриминации» от 21.12.1965;

3. Конвенция ООН «О предотвращении преступления геноцида и наказания за него» от 9 декабря 1948 года (ст. 3 прямое и публичное подстрекательство к осуществлению геноцида);

4. Международной конвенции ООН «О ликвидации всех форм расовой дискриминации» от 7 марта в 1966г. (по которой каждое государство взяло на себя обязательство бороться с дискриминацией и подстрекательством к ней);

5. Европейской Конвенции «О защите прав человека и основополагающих свобод» от 04.11.1950;

6. Декларацию ЮНЕСКО «О расах и расовых запрещениях» от 27 ноября в 1978 г., и тому подобное.

С точки зрения гарантирования прав человека во внутреннем законодательстве Украины, приведенное стихотворение нарушает требования ст.ст. 21, 24 Конституции Украины, и тому подобное, и подпадает под действие ст. 161 Криминального кодекса Украины (преднамеренные действия, направленные на разжигание национальной, расовой или религиозной вражды и ненависти, на унижение национальной чести и достоинства, совершенные служебным лицом) и предусматривает наказание от двух до пяти лет лишения свободы.

Но, поскольку эта политика осуществляется под протекторатом Президента Украины и Правительства Украины, не стоит рассчитывать на наказание виновных. На фоне вала ксенофобских и расистских нападений в Украине, почти неизвестны случаи наказания виновных в совершении таких преступлений лиц.

Потому, учитывая вышеприведенное, с целью защиты основополагающих прав человека и предотвращения дискриминации и расизма в Украине, прошу Вас обратить внимание Правительства Украины и Президента Украины на безотлагательную необходимость провденеия реальных государственных мероприятий по ликвидации всех проявлений расизма и этноцида в Украине, а также - внедрить эффективные процедуры мониторинга ситуации в этой сфере в Украине.










The Ukrainian Helsinki Human Rights Union has counted over 80 facts of xenophobia and racism in Ukraine only in two steps. The number of these cases is increasing permanently. At the same time, one should understand that demonstrations of xenophobia and racism in the Ukrainian society are not a reason, but a consequence of certain processes developing in the society, a result of the activities and realization of public policy.

As for today, the public policy of Ukraine is directed to the violent assimilation and ethnocide of over 30% of its population (about 17 million persons) – ethnic Ukrainians, Russians, Poles, Hungarians, Moldavians, Romanians, the representatives of nations, for which Russian is the only possible spoken language.

For 16 years of Independency, there were closed over 3 thousands of Russian schools that amounts over 60% of their total number in year 1992, at that the number of schoolchildren learning in Russian has decreased by almost 7 times from over 3 millions down to 480 thousands, mass media are being discriminated on the basis of language, the Russian language is almost forced out of the spheres of science, higher education, public administration, medicine, etc. On the 25th of December 2007, the minister of education and science of Ukraine has signed the decree No. 1171 concerning external testing of those who wants to join an institute of higher education in year 2008 році, which provides for the testing in Ukrainian exclusively (with a small delay of two years), and for the schoolchildren learned at schools with national minority languages, I cite «to give a small dictionary with the translation of main terms used in the tests»! At that, schoolchildren in Ukraine are learning in the Crimean Tatar language, Polish, Hungarian, Moldavian, Romanian languages, which are composing together with the Russian language a network of over 1.5 thousand schools – over half a million schoolchildren. Hence, as a matter of fact, they are deprived of their right for a higher education as they found themselves under a priori unequal competitive conditions for joining the universities and are discriminated on the base of language.

In addition, President Of Ukraine Yushtshenko has made an order to prime minister Timoshenko, to create the separate executive body of public administration (despite the fact that the corresponding bodies are already existing in the government and local public authorities), which should carry out a policy of ukrainization and execute the functions of police in linguistic and cultural environment of Ukraine.

Hence, the State, discriminating communities of the linguistic minorities set a negative example for the society and actually provokes the social phenomena of common intolerance and racism regarding representatives of any minorities in Ukraine. And negligence of legal and law-enforcement systems makes impossible the protection and resumption of rights of these people complicating the integration of Ukraine into the European and world community.

The loud fact of carrying out a state policy of discrimination and racism in Ukraine is publication of the article «Using a folklore in study of social sciences» in the educational and methodological! magazine «Education: Technical Schools, Colleges», No.1 (16), 2007, page 36 – 37, founded and being issued by the Government of Ukraine (state certificate No. 11064 of 28.02.2006)! In this article, which is, in the author’s opinion, a search for new pedagogical technologies, which should help the students to realize and study the history, to form the skills and abilities!, to develop the personality and citizen, morals and aesthetic adherences!, there is given the poem as folklore, on which the young Ukrainians should be educated, which is indeed necessary to be cited:

The crankshafts are rotating, the batteries are boiling,
The convolutions are in fog,, the temples and fingers are itching
The tipsy drivers clinging to bottles’ necks
Are carrying the materials for causeway being built.
So be the Russian sloggers do their best as it should be;
Let them pile up wet of the sweat the crushed stone and concrete –
Ukrainians will go ahead on that isthmus
To their native land –
To Kuban and Lebadon (left bank of Don – slang, «the territory of Russian Federation»)
They will rebuild the fabrics there and sow the pauper cornfields,
They’ll give the lard and meal to destitute,
And liquidate the backwardness and drag the region to Europe
They’ll fight against illiteracy and teach them the language
The Ukrainians will settle in mountains and dales,
They’ll make a sweet life for indigenes,
And it’ll be all as it must be – that all will be Ukraine,
Like the ancestor planned - "from San up to the Caucasus!" («the territory of Poland and Russian Federation»).

In that case, the aesthetic and cultural level of that work (folklore?) is even not so important (although it is obviously very low), the main question is – what morals and forming of what skills and abilities does the author (by the way, a teacher of history) propose to cultivate in students using this verse? In addition, it is necessary to determine – which reasons and purposes did the government officials follow while publishing such a material in the official methodological (i. e. directed to the students’ education) edition?

The answer on the first question is obvious – the morals of misanthropy, discrimination of people of other nations, origination, languages, religions, forming of the superman’s complex and privilege of the Ukrainian nation over all other nations. Skills and abilities to realize these myths at the territories from Sian up to the Caucasus, regardless of the fact that the other peoples and nations are living there, that these are the territories of other independent states.

In the second case – it is an organic continuation of the state policy of forming of the unified nation with the unified language and religion with a chieftain at the head. Taking into consideration the active official propaganda of the myths about humility of Ukrainians in the history, Holodomor, image of enemy in the person of Russia and Russians, the appearance of such a verse becomes clear. One can also draw a historical parallel. Remember the experience of Germany as the fascist leaders have made the complex of superman and special destination of German nation from the complex of humility after destruction in World War I. The majority of nationalistic and fascist regimes are developing exactly according to this scheme going over from racism to ethnocide, from ethnocide to genocide.

The above mentioned publication breaks undoubtedly the following regulations:

1. Art. 1, 2, 7, the Universal Declaration of Human Rights of 10.12.1948 UNO, setting up the equality of humans and protection of them against discrimination;

2. The main provisions of UNO Convention on the. Elimination of All. Forms of Racial Discrimination of 21.12.1965;

3. The UNO Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide of 9 December 1948 (art. 3, Direct and public incitement to commit genocid);

4. The international UNO Conventions on the. Elimination of All. Forms of Racial Discrimination of 7 March 1966 p.(according to which, every state has undertaken the obligations to fight against the discrimination and incitement to commit it);

5. The European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 04.11.1950;

6. the UNESCO Declaration on Race and Racial Prejudice of 27 November 1978, etc.

From the point of view of guaranteeing of human rights in the internal legislation of Ukraine, the above verse breaks the requirements of art. 21, 24 of the Constitution of Ukraine, etc., and comes within the art. 161 of the Criminal Code of Ukraine (intentional actions directed to the kindling of national, racial or religious hostility and hate, humiliation of national honour and dignity committed by an official person), which provides for the punishment of 2 – 5 years imprisonment.

But since this policy is carried out under protectorate of President and Government of Ukraine, it is not worth to hope for the punishment of guilty. Against a background of piles of xenophobic and racist demonstrations in Ukraine, the cases of punishment of persons guilty for these crimes are almost unknown.

Because of that, taking into consideration the facts mentioned above I ask you to draw attention of Government of Ukraine and President of Ukraine to the urgent necessity of taking appropriate measures regarding the liquidation of all racism and ethnocide demonstrations in Ukraine by the state as well as to provide for the efficient procedures of situation monitoring in this sphere in Ukraine.