...Юлией Тимошенко, обвинив ее в развале демократической коалиции. Скандал получил огласку и комментировался экспертами как политическая пикировка. Но чиновники среднего звена Кабмина уверенны, что эта ссора носит совсем не политический характер. Они считают, что причина ссоры - антикоррупционная программа Кабмина Тимошенко, которая вплотную подошла к вотчине вице-премьера Васюника – книгоиздательству и закупке литературы за бюджетные средства.
Те, що в цьому питанні не все благополучно – говорять давно. Але далі розмов справи не йшли. В результаті сьогодні книговидавництво входить до числа корумпованих бізнесів країни. Він керується політиками і складається з політиків. Переважно з тих, які знаходяться в найближчому оточенні Президента Віктора Ющенка. Корупційні схеми в книговидавництві працюють просто. Друзі політиків, їх дружини і діти відкривають фірми книговидавців, самі ставлять собі завдання, самі пишуть «українську книгу», самі її видають, самі призначають ціну цим з дозволу сказати «шедеврам» нової української літератури і самі ж включають ці книги в списки для поширення в бібліотеки країни. І все це за рахунок бюджету. Кругова порука і відсутність реального контролю в таких схемах гарантує простий і постійний прибуток тим, хто створив цю систему і захищає її існування всіма доступними методами.
Одним з яскравих представників цієї системи є такий собі «дядя Вася». Так його тепло називають у вузьких письменницьких колах України. Але по прізвищу не величають, бо надто гучне і відоме це прізвище – Шевченко. Біографія Василя Григоровича Шевченко – це фантастичний стрибок з посади маляра в Київміськбуді на посаду заступника Голови Держкомтелерадіо. За час цього стрибка йому вдалося закінчити декілька Вузів, очолити декілька структур (у тому числі і при Академії наук України), заснувати і завуалювати за допомогою друзів і родичів декілька комерційних підприємств. ТОВ «Видавничій дім «Світ знань»», ТОВ «Видавничій дім «Юридична книга»», ТОВ А.С.К., ЗАТ Страхова компанія «Сфера», приватне підприємство «Інатек», видавництво «Владослов» - це не повний перелік об'єктів його вотчини.
Він не тільки їх заснував, але і розмістив (майже безкоштовно) на державних видавництвах (таких як «Веселка»). Всі свої видавництва він включив у бюджетні програми і підсів на держбюджет. Небачений протекціонізм і «малярські» навики в організації книговидавництва в Україні привели до того, що його діяльність стала об'єктом службового розслідування. Роздувати скандал не стали, але тихо відсторонили Василя Григоровича від роботи в експертній Раді Держкомтелерадіо, яка займалася закупівлею літератури за бюджетні кошти. І це не залишилося непоміченим. Видавці відзначили той факт, що ситуація з книговидавництвом покращала. Вперше книги були видані в повному обсязі і своєчасно. Після чого в Держкомтелерадіо Василя Григоровича не допускають до участі в роботі експертної ради.
Але життя не стоїть на місці. Якщо немає ланки в ланцюжку, то система не працює. Тому «дядя Вася» знайшов можливість цей ланцюжок замкнути. Ніхто і подумати не міг, що чиновник, відносно якого ще не закінчене службове розслідування за фактами зловживань службовим положенням зможе опинитися в числі керівників експертної Ради. Але вже не Держкомтелерадіо, а Міністерства культури і туризму. Тієї самої ради, що відповідає за закупівлю літератури для бібліотек. Але це сталося і вже дає свої результати. Щоб правильно їх оцінити досить ознайомитися із списком літератури, яку буде направлено до Криму. В переліку і словник українсько-перської мови, і третій том практичного коментаря до цивільного кодексу України (чомусь тільки третій, мабудь, унікальний), і багато інших книг, які в місті Севастополі і сільських бібліотеках Криму підвищуватимуть інтелектуальний і духовний рівень нації.
Але цікаве інше – це вартість книг, що купуються, список їх авторів і видавництв. Так от, в переліку сучасних українських авторів, що претендують на видавництво своїх творів за бюджетні гроші, дуже багато політиків. Наших. Сучасних. Всіх перераховувати немає сенсу. Імена багатьох з них нікому ні про що не скажуть, тому що вони нічим себе не проявили ні в політиці, ні на літературних теренах. Але прізвище Жулінського добре відоме всім. Так от, його книга «Слово і доля» дуже недешево коштуватиме українцям. Видана в 2006 році у видавництві ТОВ А.С.К., вона оцінена в 84 гривні. В декілька разів дорожче, ніж книги класиків української літератури і праці сучасних письменників про голодомор і творчість Тараса Шевченка. Тут, як кажуть, «без коментарів».
Всі розуміють, що перелік літератури для бібліотек Криму повинен мати свою специфіку. Ситуація там дуже непроста і вимагає пильної уваги з боку фахівців - експертів. Тому «шерстився і верстався» цей список літератури дуже довго і уважно. Але, увійшовши в керівництві експертної ради Міністерства Культури і туризму, Василь Григорович вирішив, що може змінити цей список за власним розсудом. Що і зробив, незважаючи на протести експертів. Вони пошуміли і відступили, тому що «іменитий» тьозка великого українського поета всім дав зрозуміти, що він діє під строгим контролем самих Яценюка і Васюника. Що ці високі посадові особи найбезпосереднішим чином впливають на список літератури і визначають, які книги, яких авторів і у яких видавництв треба купувати за гроші платників податків.
Саме вони, нібито, сприяли його призначенню в експертну раду Міністерства культури і туризму. Саме вони проігнорували факт службового розслідування діяльності Василя Григоровича на посту заступника керівника Держкомтелерадіо. Саме вони змусили пана міністра Вовкуна допустити іменитого «маляра» української книги до формування державної політики в непростому питанні розвитку національної культури. Чи знають Васюник і Яценюк про те, що стали ланкою ланцюжка «дяді Васі»? Може й ні. Відносно спікера – важко сказати. Але, зовсім не важко оцінити сварку Васюника з Тимошенко, знаючи, що незадовго до скандалу Юлія Володимирівна розпорядилася розібратися з бюджетно-бібліотечним бізнесом і з'ясувати, як інтереси політиків в ньому представлені. А те, що вони в ньому є, Прем'єр, схоже, під сумнів не ставить. Та і які можуть бути сумніви, коли маленьке Тернопільське видавництво «Навчальна книга - Богдан» лідирує по кількості зукуплених книжок, а книжки видавництв «Академія» і «Академвидав» в роздріб в магазинах коштують набагато дешевше, ніж їх купує держава для бібліотек? От і виходить, що свариться Тимошенко не з коаліцією, а беспосередньо з такими її складовими, як «дядя Вася», бо знає, що видавництва «Академія» і «Академвидав», наприклад, належать не кому-небудь, а Василю Теремко – найближчому шкільному другу Івана Васюника.
Ось така цікава йде боротьба за Україну. В ній непрофесіоналізм і корупція стали основною причиною, з якої громадяни все голосніше обурюються владою. У Криму це вже привело до прийняття Парламентом автономії відомого рішення. Українці ототожнюють негативні явища в країні з Президентом і його друзями. В той час, як оточення Віктора Ющенка давно вже робить гроші на його українській мрії. Тому всі кроки у бік поліпшення ситуації і наведення ладу в культурній політиці України завжди перетворюються на політичний балаган. Корупціонери і протекціоністи стають в позу політичних борців, а патріоти своєї країни звинувачуються в державній зраді. Прості українці сміються над цим, але не дивуються, тому що знають – коли такі «професіонали» як Василь Шевченко просувають «національну» ідею, добра з цього не буде. Бо змістом такої ідеї стають лише гроші, влада і нескінченна бійка за них.
29.09.2008 14:08