Г.Москаль: «Я поверил в оранжевую революцию, из-за чего сейчас чувствую себя лохом»
29.01.2009 18:14
В ходе видео-онлайн-конференции Геннадий Геннадиевич рассказал о том, почему в Украине так вяло идет борьба с коррупцией, кто станет следующим президентом Украины, почему он разочарован в оранжевой революции и о многом другом.

Предлагаем вашему вниманию полный список заданных вопросов и ответов на них.

***

Evgen Mariupol: - Геннадий Геннадиевич, добрый день. Знаю, что Вы являетесь сторонником отмены военной символики в невоенных организациях. Как Вы относитесь к тому, что в Украинском козачестве используются современные воинские звания, а генералов у них больше, чем во всех воинских формированиях Украины?

Геннадий МоскальГ. Москаль: - Очень правильный вопрос и очень актуальный. Сначала казаки были скромные, ходили капитанами, майорами, потом полковниками, теперь генерал армии минимум, или маршал - это уже, вы знаете, напоминает мне ряженых, которые обычно ходят на Западной Украине только на рождественские праздники, а эти ходят целый год. Мне кажется, это люди с какой-то ущербной психикой, потому что если человек не состоялся в жизни, он думает, что можно компенсировать это наличием больших звезд, погон и т.д. Все это надо заслужить. А казаки у нас никогда в военной форме не ходили. Казачество в украинском представлении - это шаровары и вышитая сорочка. Тем более что единого казачества как такового нет. Этих организаций у нас расплодилось более 20, и каждый себе придумывает себе какую хочет форму, и каждый хочет носить только военную форму, не являясь военнослужащим.

Крымчанин: - Как у вас дела с башмаками? Уже помирились со всеми?

Г. Москаль: - Все башмаки в основном сегодня сидят в следственном изоляторе, а обо всех организаторах Генпрокуратура закончила расследования по статье УК «бандитизм» и направила на рассмотрение Верховного суда Украины. Поэтому с кем мириться - пока не знаю. Может, кто-то выйдет? Если встретимся – поздороваемся.

RAD: - Геннадий, Украина как государство уверенно движется к экономическому банкротству и политической разрухе. Выборы-перевыборы ничего не решат, потому что политиков в Украине нет, зато марионеток в избытке. Какой Вы видите удел Украины лет эдак через 5-10?
Варианты:
а) военно-политическим "буфером" между Россией и Западом;
б) территорией "сырьевых интересов" и ранком сбыта для России, ЕС и США;
в) несколькими враждующими "удельными княжествами", каждое из которых будет иметь своего сюзерена;
г) все вышеизложенные варианты.


Г. Москаль: - К сожалению, я вижу по тому, как мы идем, и по тому, из каких политиков нам придется выбирать на президентских выборах, а их отменить никто не сможет, скорее всего, мы окажемся сырьевой базой для Европы и рынком сбыта, к сожалению, тех товаров, которые Европа уже прожевала, выплюнула и остатки всего этого дает на Украину. Рынком сбыта фальсификата, генно-модифицированной продукции, фальсифицированных лекарств и т.п. Я предполагаю, что мы останемся именно сырьевым придатком, ведь, к сожалению, сегодня сырье преобладает в нашем экспорте над готовой продукцией, это в первую очередь древесина, руда, другие сырьевые ресурсы, которыми богата Украина.

Скептик: - Пане Геннадій, доброго дня!
Питання таке. "Скажи мені хто твій друг, і я скажу, хто ти". Якщо у президента в цімборах ходить пан Балога, то хто ж тоді він? І чи не відчуваєте Ви власної провини за те, що і Вашими зусиллями в тому числі ці люди опинились на верхівці влади? Якщо відчуваєте, то чому, як офіцер, не подасте у відставку, а залишаєтесь у парламенті у пропрезидентській фракції? Дякую.


Геннадий МоскальГ. Москаль: - Куди ж подати у відставку?! З парламента? Ми не є в пропрезидентській фракції, вона вже не пропрезидентська, ви знаєте, що до керівництва НУНС прийшли зовсім нові люди на чолі з Мартиненком, який не ходив, не ходить і не збирається ходити на Банкову. Друге: скільки Народна Самооборона, членом якої я являюсь, критикувала Президента, стільки не критикувала його, мабуть, жодна політична сила. Чи почуваю я свою провину? Так, почуваю, як і мільйони, десятки мільйонів людей, які були обмануті на Майдані. Специфіка моєї роботи завжди була така, що я дуже тяжко вірив людям, бо, як правило, 99% людей завжди старалися мене обманути. Клялися, божилися, а потім виходило, що вони якраз і є винуватими в тому, про що вони хрестилися, цілували ікони і т.п. Але я повірив перший раз, в оранжеву революцїю, за що себе караю, каюсь і почуваю себе лохом.

Николай: - Уважаемый Геннадий Геннадиевич!
Не кажется ли Вам, что продвигаемое Ю.Луценко свободное приобретение пистолетов с резиновыми пулями может быть использовано не только для самообороны, но и для нападения тех же грабителей на свои жертвы? Все дело в том, кто применит оружие первым.


Г. Москаль: - Ідея у Луценка хороша, я нічого не можу сказати, захистити в цей непростий час населення треба. Але я думаю, вона не буде реалізована по багатьом причинам. В першу чергу по законодавчим. Ст. 92 п. 7 Конституції України передбачає, що тільки законами України визначається право власності. Тобто потрібний закон про зброю, і ви знаєте, що цей закон намагалися протягнути з 1991 року, багато було лоббістів, але він ні разу не був підтриманий в парламенті. Якщо сьогодні Луценко доб'ється, що буде прийнята постанова Кабміну щодо вільного продажу травматичної зброї для стрільби гумовими кулями - його чекає такий сценарій: вето Президента і направлення до Конституційного суду, а той уже його скасує, а якщо скасує це, то скасує і все інше, що стосується захисних засобів - балончиків з газом, газових пістолетів, пневматичної зброї і т.п. Я бачу в цьому юридичний тупик, і заява Оксани Білозір, яка прекрасно співає, але коли робить заяви щодо зброї, що ініціативи Луценка треба негайно винести на РНБО – це уже видно, що Секретаріат Президента буде все робити по такому сценарію, про який я і доповідаю людині, яка мене про це запитала. Якщо моя думка особиста - я проти вільного продажу і обігу травматичної зброї, і вважаю, що потрібно відмінити наказ мінистра МВС, підписаний ще покійним Кравченком і доповнений екс-міністром Смірновим, він чомусь має гриф "Таємний".

Спочатку була добра ідея озброїти журналістів, але я не знаю жодного прикладу в Україні, щоб хтось із них захистів себе від нападників. Потім цей список доповнили дуже туманним пунктом "Членам формувань, які сприяють органам внутрішніх справ та державній прикордоній службі в охороні громадського порядку і охороні державного кордону". Яких ще формувань?! Добровільних народних дружин у нас немає, отже виходить, що три громадянини можуть згідно закону про об’єднання громадян зареєструватися, і всім своїм членам надавати довідки і отримувати зброю. Я вважаю, що це треба відмінити. Зброя має бути в тих, хто професійно захищає людей і отримує за це зарплату від держави. Третє, чому я проти - Україна находиться в депресивному і трохи невизначеному стані. Рівень депресії зараз дуже великий. Пройдіть по Києву - ви не побачите посмішок, всі похмурі, заклопотані своїми проблемами. Рівень загальної і правової культури дуже низький, а ще й українська слабкість до алкоголю - все це разом дає завишену самооцінку, і наявність зброї чи то при собі, чи дома, зразу, при будь-якій конфликтній ситуації, викликає в людини перше почуття - як провчити свого нападника чи неприятеля. І починається стрільба, що нерідко закінчується трагічно. Тому, щоб мати зброю, треба нам спочатку вийти з економічної кризи, з депресивного стану, підвищити свій рівень загальної правової культури, і хоча б пити в міру. А особливо – як заборонити тим, які є агресивними від народження, а алкоголь як лакмус - який їх часом приводить до звірячого інстинкту.

ЮРИЙ: - Здравствуйте. Скажите, пожалуйста, как так получается, что "вчерашние никчемы политики" пробиваются к таким вершинам Власти сегодня, не из-за этого ли мы "страдаем"? В чём Вы видите выход из сложившейся ситуации?

Г. Москаль: - Знаєте, я розкажу з досвіду. Я колись, працюючи в МВС, проходив в Скотланд-Ярді стажировку. І поліція, яка охороняє лондонське метро, розказувала, що дуже багато самогубств було якраз під час тих криз, які, ви пам’ятаєте, були при Маргарет Тетчер і т.п. І на їхню думку на це людей спонукало те, що багато було вивісок, де було написано "Виходу немає". Таких багато є і в нашому метро. І вони замінили їх на "Вихід є, але він з другої сторони". І різко кількість самогубств в метро зменшилась. Тому і в України є вихід, але сьогодні треба йти на непопулярні міри. Міри, які задінуть кожну людину, але дадуть вижити всій Україні, всьому суспільству. Хто піде на них перед президентскими виборами - я не знаю.

Приведу один приклад, щоб ви зрозуміли - поповнення районних і обласних бюджетів іде на 75-80% за рахунок податку з працюючих, а решта - то податок на землю, ринкові збори, патенти і т.п., дуже дрібні податки. Цей податок залежить, чим більше зарплата і більше працюючих, тим більше місцевий бюджет конкретного району чи міста. Але сьогодні зарплати заморожені, а працюючих стає все менше, то потрібно компенсувати іншими податками, якщо вже немає робочих місць і цього року нових явно не буде. Але лежить в парламенті мій законопроект - ввести податок на нерухомість, тобто хто має житлову площу більше ніж 150 кв. м, має платити податки. Я особисто зібрав довідки, що 86% населення України має житло до 150 кв. м, а решта, хто має 3, 4, 5, 6 будинків, по тисячі, по дві тисячі квадратів, платять, як і ті, хто живе в хрущовках. Нуль уваги до цього законопроекту! Другий законопроект - податок з власників транспортних засобів. Я вніс, щоб лишити ту ж ставку, що є, на оподаткування автомашин, але оподаткувати власників яхт, кораблів, вертольотів, літаків, які сьогодні не оподатковуються, починаючи з водних скутерів. Нуль уваги! Збільшили в 10 раз збори з власників транспортних засобів, а ті, хто багаті і мали гелікоптери, літаки, яхти, кораблі - так нічого і не платять. Я б і ще привів сотню прикладів, і ця онлайн-конференція затяглася б на добу. Але давайте будемо робити так, як у всіх країнах – де багаті утримують бідних. Сьогодні в Україні бідні утримують багатих. Але на це потрібна политічна воля і дуже багато непопулярних мір. Хто на них піде - це буде політичний самогубець, але він спасе державу, економіку і людей від повного розоріння і злиднів.

ДмитрийСПб: - Господин Москаль, ваш президент (имеется в виду НУ-НС) в своей речи на мероприятиях по случаю "Голодомора" выступил с инициативой убрать все памятники тоталитарного режима, дословно: "Украина должна надеть чистую рубашку и убрать с тела символы тоталитарного режима".

Как по-Вашему, подарки русских царей 17-19 вв в виде северной и северо-западной Украины, Ленина в 20-х годах 20 в. в виде Новороссии, Сталина в 40-х годах в виде Западной Украины и Буковины и Хрущева в 1954 г. в виде Крыма также должны быть "убраны с тела Украины"?


Геннадий МоскальГ. Москаль: - Уважаемый читатель из Санкт-Петербурга уже перепутал все. Я знаю, что Буковина, где я родился, была передана Украине по пакту Молотова-Риббентропа, а не только по инициативе Сталина. Это был союз Сталина c Гитлером, и надо это признать. Он имеет и отрицательные, но и положительные последствия для Украины. Если бы не было этого пакта, Украина бы не была в своих современных границах. Сказать, что Хрущев подарил Крым Украине - извините, но это было коллективное решение Верховного Совета СССР и высшего тогда политического руководства СССР. И сегодня пересматривать какие-то границы и вспоминать, кто кому что-то дарил и что-то недодал или должен - я считаю неуместным. Украина признала все границы РФ, РФ признала все границы Украины. И это зафиксировано в большом договоре, подписанном между нашими странами.

Что касается второго вопроса, по символам тоталитаризма, я не совсем стою на таких позициях, как Президент Украины. Памятники – они на то и есть памятники, что они напоминают людям о памятных событиях. О каких-то радостных и трагических вехах. Да, многие памятники не имели художественного или эстетического значения, то есть их массово штамповали и устанавливали. Но это не должен решать Президент, или Кабмин, или Верховная Рада, это должны решать территориальные объединения граждан путем проведения референдумов - нужен тот или иной памятник или не нужен. И как люди, которые живут на этой территории, решат, а они лучше знают историю своего края, чем в Киеве в Секретариате Президента - так и должно быть. Я не сторонник перегибов и уничтожения таким способом истории Украины. Все, кто были увековечены в памятниках - это исторические персонажи, а право каждого человека возложить к ним цветы или бросить в них яйцо. А кто хочет, может плюнуть в адрес монумента. Это как раз и говорит о том, что мы живем в декократическом обществе.

Микола Васильович: - Пане Москаль, чи Ви знаєте рецепт подолання корупції в силових структурах. Що треба зробити, щоб міліція захищала народ, а не чиновників. Я інвалід першої групи, дуже прошу Вас подарувати мені ноутбук. тел: 8-06192-65676. м.Мелітополь.

Г. Москаль: - Стільки вже міліція має натяків на корупцію, зроблю ще одне корупційне діяння - подарую ноутбук :)

Не можна, як казав Ленін, "сделать социализм в отдельно взятой стране". Так і не можна подолати корупцію в окремому відомстві. Корупція роз'їдає все суспільство, від Секретаріату Президента і до сільської ради. І коли вся Україна хвора на корупцію, і хворіє вже давно, не можуть бути здорові внутрішні органи. Щоб подолати корупцію в Україні, потрібна політична воля вищого керівництва держави і прийняття цілого пакету антикорупційних законів. Коли я розробив, і до речі комітетами Верховної Ради він був схвалений, закон про антикорупційне бюро, яке б мало зайнятись корупцією в вищих ешелонах влади, починаючи від Секретаріату Президента, Верховної Ради, депутатів, Кабміну, Верховного Суду, Конституційного суду, ГПУ і т.п., як ви чули, перша реакція була із Секретаріату Президента, де сказали, що це Москаль хоче повернути 37-й рік в Україну. Бажання прийняти цей закон в Верховній Раді, на жаль, немає. Риба гниє з голови. А ми чистимо сьогодні тільки чешую з риби. Всі прекрасно знають, що гроші з села везуться в район, звідти - в область, з області - в Київ. А ми складємо протоколи про корупцію як правило на голів сільських рад, секретарів сільрад, і землемірів, які комусь там лишню сотку за пляшку горілки нарізали. На жаль, прикладів, де за корупцію би відповів хтось з відповідальних працівників Секретаріату Президента, Кабміну або Верховної Ради та інших центральних органів влади - немає.

Москаль: - Геннадий Геннадиевич, расскажите, пожалуйста, кому и чему Вы обязаны, удерживаясь при разных политических режимах ( с 1995 по нынешнее время) на высоких постах в управлении МВД Украины и госадминистраций? Как "простой" замнач по оперработе Черновицкого УВД прошел Закарпатье, Днепр, Крым, Луганск и т.д.? Только не надо закатывать глазки и клясться в преданности светлым идеалам. И об обязательной аполитичности и бескорыстности работника МВД, в чем Вы неоднократно убеждали ранее, не надо сказывать: все всё знают и помнят. От полученных, якобы служебных, квартир до джипов "чероки" ;)))

Геннадий МоскальГ. Москаль: - На жаль, ніколи на джипі «Черокі» не їздив. І навіть останнім часом не бачив, щоб хтось по Києву на такій машині катався. У кожної людини, яка довго займала посади, які ви перечислили, друзів майже немає, а ворогів є тисячі, а то й декілька тисяч. Тому я на ці питання спокійно реагую. Якщо людина чимось незадоволена, вона повинна шукати предмет незадоволення в собі, а не на когось свою злість викидувати. Чого я досяг, того я досяг своєю працею. В мене не було впливових батьків чи родичів, які мене тягнули.

Никич: - Генадіє Генадієвичу, чи слід очікувати якогось позитиву у діяльность СБУ від введення додаткової посади першого заступника голови, та "моментального" призначення на цю посаду бізнесмена-економіста Валерія Хорошковського?
Принаймі, чи очікуєте якогось позитиву в цьому сенсі особисто Ви?


Г. Москаль: - Особисто я очікую. Я думаю, що це вперше Президент призначив розумну людину в СБУ.

АлексМар: - Почему Генеральная прокуратура не возбудила ни одного уголовного дла в отношении коррупционеров ? Примеров в прессе и на ТВ предостастаточно. Может потому, что Медведько от Партии регионов?

Г. Москаль: - Справа в тому, що в діючому кримінальному законодавстві відсутнє таке поняття як корупційне діяння. Треба вносити зміни до Кримінально-процесуального кодексу. У нас корупційне діяння передбачає тільки адміністративну відповідальність згідно закону про боротьбу з корупцією, і штраф у 225 гривень. Тому Медведько, не зважаючи, від якої він би був політичної сили, може діяти тільки в рамках діючого в Україні законодавства. Треба міняти законодавство, посилити відповідальність за корупцію, вводити кримінальную відповідальність за неї. Ми – єдина країна в Європі, де за корупцію передбачена тільки адміністративна відповідальність.

Валера: - Геннадію Геннадійовичу, на якому зараз етапі розгляд судових позовів проти Наливайченка, Дурдинця та Остапенко? Маю на увазі позови про наклепи

Г. Москаль: - Я подав 5 позовів до СБУ. З них 4 до пана Наливайченка, і один до Дурдинця. Всі вони находяться в Шевченківському районному суді міста Києва, так як в цьому районі знаходиться і СБУ. Суд по деяким справам вже провів попереднє слухання і назначив дати розгляду, по деяким ще вивчає матеріали. Це справа суду. Я не можу на суд впливати, коли він прийме рішення - я перший повідомлю про це ЗМІ.

Артем, Київ: - Доброго дня! Скажіть шановний, а хто буде наступним президентом України? На вашу думку, звісно.

Г. Москаль: - Або Тимошенко, або Янукович. Іншого не дано. Більше за цей час ніхто не розкрутиться.

Артур: - Добрый день, Генадий! У Вас довольно специфическая фамилия... А ну-ка признавайтесь: Вы действительно москаль? Или все же наш, хохол. Спасибо!

Геннадий МоскальГ. Москаль: - Хохли в Полтаві, а я вважаю себе західним українцем, і на Буковині, де я народився, це прізвище є дуже розповсюджене в багатьох населених пунктах і районах. Це прізвище діда-прадіда, тому цуратися його, чи міняти його я не хочу. Ні на західноукраїнський манер - Москалів, чи на російський - Москалёв. Хай буде так, як є.

Оксана: - Геннадий Геннадьевич, скажите, только честно, а не хочется взять, да и плюнуть на всю эту политику, сидеть на даче пить чай, ловить рыбу, писать мемуары... Или она (политика) так сильно затягивает, как наркотик?

Г. Москаль: - Та ні. Абсолютно не затягує. Дуже хочеться, і з кожним днем все більше і більше. Особливо коли немає і не видно світла в кінці тунелю. Колись, очолюючи Державний комітет України в справах національностей та міграції, я був в робочій поїздці з колишним президентом Кучмою, де він приймав свого колегу - президента Румунії Ілієску в Одесі. І на вечір був запрошений відомий сатирик Жванецький. Леонид Данилович його два рази за вечір трохи так «піддів», і коли надали Жванецькому тост для виступу, він Кучмі віддячив за його «підколку». Він довго говорив про різні позитивні моменти в розвитку України, звісно, з такою тонкою іздьовкою, але в кінці сказав: «Леонид Данилович, ну вижу, вижу, вижу свет в конце тоннеля! Но тоннель-то, б..., не кончается!!!».

Андрей Воскобойников: - Геннадий Геннадьич, объясните на своем примере, почему большинство политиков рвется в исполнительную власть? Ведь насколько вольготней просто депутату - ходишь себе, в ус не дуешь, интервью раздаешь, свободный график. Да, денег поменьше, но хватает же! А когда вы губернатором были - это ж напряженный график, тяжкий труд, ответственность, нервы...

Г. Москаль: - Це мене не стосується, я в виконавчу владу не йду і не збираюсь, навіть не хочу, тим більше в цей час. Я вже там був, і нічого хорошого там немає. Що таке губернатор? Це класно придуманий першим президентом України Леонідом Кравчуком громовідвід між Києвом і регіонами. Де всі прокльони, всі проблеми, всі недороботки центральної влади - все це вислуховує і розгрібає губернатор. Тому що 99% населення ідуть до місцевої влади, і тільки 1% зі своїми проблемами їде до Києва. І якщо хтось думає, що це сьогодні почесно - я так не думаю. Якщо працювати - то це пекельна праця. І кінчається вона тим, що все рівно тебе знімуть. І посада губернатора не залежить від його роботи чи таланту, а від політичної ситуації в Україні. Посаду губернатора можуть продати, обміняти і здати, як стеклотару.

Альберт: - Почему не посадили Цушко?

Г. Москаль: - Якщо відкрито - Валентина Семенюк-Самсоненко, коли перейшла на сторону Секретаріату Президента і поклялась у вірності в боротьбі проти Тимошенко, поставили дві умови: «Васю і Рудьковського не трогать!». От і все.

Ольга, Киів: - Добрий день! Генадій Генадійович, а Ваше ім,я передається з покоління до покоління? Ви сина теж Гєником назвали? Дякую за відповідь!

Геннадий МоскальГ. Москаль: - На жаль, сина нема, якби був, можливо, і назвав би.

Константин М: - Добрый день! Я понимаю, что это не совсем ваша парафия, но как вы относитесь к контрактной армии в Украине? Ведь в сегодняшних условиях солдаты-срочники живут, как скот в хлеву! Может пора устроить нормальное обеспечение войск и платить ребятам деньги? Тогда многие сами потянутся в военкомат, а не в туалет, чтобы смыть повестку...

Г. Москаль: - Я сам служив, і служив добровільно, і коли я призивався в 1970-му році до лав Радянської армії, тоді було не прийнято косити - тебе просто не рахували за людину, якщо ти не прослужив, і ти не міг зробити ніяку карьеру. Але тоді, якщо в армію брали якогось доходягу, він приходів звідти мужнім, рослим, і фізично, і розумово. На жаль, сьогодні, як я дивлюсь на тих солдат - це, мабуть, по тій інформації, яку я бачу, - це ті батьки, які не можуть прокормити дітей, відпускають іх в армію. Або ті, де діти бітьків уже достали, або ті, хто не має грошей відкупитись від арміїї. Тому вона має такий вигляд. Особисто я не вірю в боєздатність наших збройних сил. В мене таке враження, хоча, може, я не правий, що від одного пострілу все це войско розбіжиться.

Петр Алексеевич, Каховка: - Нравится мне как многие участники оранжевой революции теперь заявляют: мол, да, мы не за это боролись, мы не хотели, чтоб такой бардак был, но мы делали все правильно и никакой ответственности дескать за этот бардак не несем. Здорово так: весь народ в д-мо окунули, и не виноваты ни в чем. Хоть бы один признался - да, дурак я был, развели меня, как и вас всех. И вы небось туда же? Не покаетесь, что поддерживали этот бардак?

Г. Москаль: - Так я вже признався! Я ж вже на таке питання відповів і признався. Да, каюсь, в тому, що вірив, і в тому що розвели, лохонувся, ну як ще сказати?!

Нануся: - Господин Москаль, а вам не говорили что вы похожи на Броневого?

Г. Москаль: - На Броневого - це ще непогано. Головне, щоб на Мюллера не був похожий!

От редакции: Лучшим вопросом онлайн-конференции Геннадий Москаль признал вопрос читателя Николая Васильевича из Мелитополя. Памятный подарок ему обещал вручить сам Геннадий Геннадиевич :)
Геннадий Москаль