Українська демографічна криза відображається не тільки на українському ринку праці, але вже і на польському, тому що українці не можуть безкінечно постачати працівників на Захід чи в будь-яку іншу країну. Бо в Україні, як відомо, через військовий конфлікт на сході, людський ресурс дуже обмежений і обмежується ще більше.
Чи дійсно зменшилась кількість українських працівників у Польщі? Поки що можна сказати, що це якесь ситуативне рішення, тому що українська економіка не пожвавилась. Головною проблемою в Україні є не відсутність роботи, а низка заробітна плата. Відповідно, люди їдуть для того, щоб заробити більше грошей. Середня зарплата в Польщі — понад тисячу євро, зрозуміло, що українці їдуть, і вони їдуть на низькокваліфіковану роботу і отримують максимальну погодинну оплату — це 12 злотих, а після нового року вона зросте до 13,5 злотих — в перерахунку на гривні це 110-120 грн. Відповідно українці, які їдуть в Польщу, працюють по 12 годин на такій роботі, на яку поляки не хотіли б піти, тому що важку фізичну працю вони можуть поїхати виконувати і самі за кордон.
Головний бум зараз переживає будівельна сфера, а для цього потрібні люди з якимось навичками. Наприклад, якщо потрібні зварювальники, то українські зварювальники не зможуть одразу отримати роботу у Польщі, вони мають пройти атестацію, а це і час, і кошти. Натомість польські працівники кваліфіковані — їх зарплата вже зрівнялась із Заходом, і за рахунок того, що зараз у Польщі будівельний бум, зрозуміло, що таких людей польська економіка конче потребує, тому в Польщу зараз їдуть не тільки українці, але і представники Середньої Азії, Індії, Бангладешу, Пакистану. Єдиний мінус — ці люди довше адаптуються, бо ще вчать мову — а це не швидкий процес.
Польський ринок постійно зростає, певні виробничі потуги збільшуються, і українцям є де працювати, а поляків просто банально не вистачає, тому що вони просто не хочуть йти на таку роботу, одночасно маючи можливість отримувати соціальне забезпечення, наприклад, по народженню другої дитини в сім тисяч злотих. А українець для того, щоб отримати тисячу злотих, це більше семи тисячі гривень, він має в Україні відпрацювати дві мінімалки.
Тому тут подвійна ситуація. З одного боку, зростання економіки, яка потребує робочих рук. З іншого — згода українців працювати по 12 годин в досить важких фізичних умовах (тому що інакше вони б не змогли відкладати якісь кошти), і невимогливість до умов праці, і погодження на укладання так званих “сміттєвих” умов, які не гарантують соціальний захист і компенсацію по хворобі, відкладання на пенсію і т.д. Тому все ж таки переважна більшість українців їдуть на заробітки на півроку – це сезонна або “маятникова” міграція. Постійна міграція з цього мільйону — це 100-150 тисяч, тому що формально залишитися на території Польщі без прив'язки до роботи досить складно. Відповідно громадяни України, які змінюють роботу, мусять одразу повідомити про зміну роботодавця. І тільки зараз Польща планує лібералізувати форму перебування і працевлаштування, щоб люди, які приїжджають, залишалися в Польщі, а не просто приїжджали попрацювати, а потім поверталися назад.