Нині всі обговорюють резонансну аварію на Обухівській трасі, в результаті якої загинуло подружжя та двоє дітей. Особливо в контексті того, що тепер за керування транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння передбачена виключно адміністративна відповідальність.
Дійсно, коли чуєш про такі трагедії, стискаються кулаки, і хочеться найсуворішого покарання для винуватців.
Якщо ж говорити з холодним розумом, то кримінальне право розглядає злочини як умисні, так і неумисні. Є поняття злочинної самовпевненості чи безвідповідальності.
Якраз ці поняття є при характеристиці неумисних злочинів.
З одного боку, невже особа, яка сідає за кермо п'яна, не усвідомлює, що може вчинити ДТП та ще й з загиблими ? А з іншого – покажіть мені хоча б одного п'яного, який сідає за кермо лише з однією метою: щоб вбити людей. Таких випадків ви не назвете.
Отже, ми говоримо про неумисний злочин, ми говоримо про те, що особа, можливо, усвідомлює, що її дії можуть призвести до негативних наслідків, але при цьому ця особа свідомо вважає, що уникне такої ситуації, і саме така ситуація з нею ніколи не станеться. От у чому різниця між умисним і неумисним злочином.
Якщо говорити про Зайцеву, яку засудили за смертельне ДТП у Харкові, про всіх інших осіб, які своїми діями за кермом спричинили загибель людей, то ні одна з таких осіб не хотіла, щоб хтось загинув.
Якщо ми говоримо про сам злочин, то відповідно, кримінальна відповідальність передбачена, як за ненавмисний злочин, але збільшення покарання не призведе до якихось змін на дорозі. Станом на сьогоднішній день це системна проблема, пов'язана і з відсутністю авторитету держави, правоохоронних органів, і взагалі з відсутністю нормальної роботи правоохоронної системи. Ця відповідальність лежить і на тих, хто ліквідував ДАІ, на тих, хто приїхав сюди зі своєї Грузії, розвалив правоохоронну систему і, піджавши хвости, повтікав за кордон. На них серед інших лежить відповідальність за всі ці трагедії.
Найбільш ефективним заходом для боротьби з п'янством за кермом буде збільшення контролю саме на дорогах. Чому не влаштовувати так звані антиалкогольні рейди, коли на певний час перекривають, наприклад, проспект Перемоги, Обухівську трасу і всі водії проходять тест? Це треба робити, як правило, вночі, коли п'яні сідають за кермо, або у вихідні дні. Місяць, два, три, чотири, півроку – і такі затримані мають бути позбавлені права керування транспортними заходами і сплатити штраф. А ті, хто це побачать, вже однозначно будуть боятися сідати за кермо напідпитку. Крім того, не варто забувати, що суспільство теж має долучатися до цієї боротьби і це збільшить її ефективність.
Колись журналісти проводили дуже цікавий соціальний експеримент: поставили у машину приховану камеру. Журналіст, видаючи з себе сильно п'яного, ледве тримаючись на ногах, намагався сісти за кермо. 95% тих, хто це бачив, проходили повз і взагалі ніяк не відреагували. Лише деякі намагалися його умовити не сідати за кермо, або телефонували до поліції. От і все.
І останнє, щодо того, хто як почуває себе у містах позбавлення волі. Є режим утримання. Особи, які вчинили ненавмисний злочин, не потребують жорсткого режиму утримання, і коли кажуть, що «давайте їм будемо влаштовувати страшне покарання», ми ж не призначаємо покарання «око за око, зуб за зуб, смерть за смерть».
Вб'єте одного вбивцю, на світі одним вбивцею менше не стане, бо ви також стаєте вбивцею.