Найближчим часом, в Україні будуть прийняті закони щодо посилення відповідальності за повалення законного уряду та посягання на незалежність та конституційний лад держави. Про це повідомило джерело в Адміністрації Президента.
За словами співрозмовника, Україна взяла на себе зобов’язання поступово імплементувати європейське законодавство у свою правову систему. Про це зокрема йдеться у Законі України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року N 1629-IV.
«Усі пам’ятають реакцію суспільства і наслідки прийняття «драконівських законів». Хоча насправді, на прийнятті цих законів наполягала і наполягає Європа, бо це частина імплементації європейського законодавства. Тоді їх скасували, однак питання запровадження їх залишилося. Я думаю, найближчим часом до питання включення цих законів повернуться, однак їх будуть пропонувати під виглядом «демократичності та доцільності», - сказав співрозмовник.
Крім того, він повідомив, що закони, які мали діяти в Україні, в Європі діють вже давно, тому в тих країнах ризик виникнення «революцій» значно менший. Наприклад, порушення правил проведення мирних зібрань тягнуть за собою сувору відповідальність, в тому числі кримінальну: Великобританія (штраф до 5000₤, до 10 років ув’язнення), Німеччина (до 1 року ув’язнення), Італія (штраф у розмірі завданих збитків, до 1 року ув’язнення), Франція (штраф до 75 000€, до 5 років ув’язнення) тощо.
За словами співрозмовника, у Європі діють чіткі механізми покарання за спробу блокувати роботу уряду, парламенту, тощо. Зокрема, кримінальний кодекс Греції встановлює відповідальність за нелегальне вторгнення/захоплення приватних чи адміністративних будівель із закритим/замаскованим обличчям у вигляді ув’язнення до 10 років. Разом з тим, кримінальний кодекс Іспанії встановляє відповідальність строком від шести місяців до одного року по відношенню до організаторів маніфестацій біля будівлі Парламенту, законодавчих органів автономних утворень Королівства Іспанії, що перешкоджають їх нормальній роботі.
Співрозмовник також повідомив, що під час вивчення деяких висновків і рекомендацій ПАРЄ виявилося, що європейці не такі вже й демократичні як здавалося на перший погляд. У Резолюції №1344 (2003) «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій та рухів в Європі» ПАРЄ закликала держави-члени Ради Європи передбачити у своєму законодавстві можливість обмежень свободи висловлювань, зборів та об’єднань з метою боротьби з екстремізмом, а також запровадити дієві покарання, які б виконували роль стримуючого фактору, зокрема, за публічні заклики до насильства, расової дискримінації та нетерпимості. Крім того, ПАРЄ рекомендує прийняти законодавство з метою запровадження адміністративних процедур, які б перешкоджали розповсюдженню екстремістської ідеології за допомогою нових інформаційних технологій; У резолюції № 1754 (2010) "Боротьба з екстремізмом: досягнення, недоліки та невдачі" ПАРЄ також закликало держави-члени Ради Європи забезпечити застосування заходів покарань щодо публічних закликів до насильства, расової дискримінації та нетерпимості, а також запровадити в законодавство положення про боротьбу з розпалюванням расової ненависті або з її пропагандою.
«Для прикладу можна, знов таки, навести найдемократичнішу п’яту республіку, у Кримінальному кодексі Франції за підбурювання до екстремістської діяльності передбачене покарання у вигляді штрафу розміром 450 000 €! І це підбурювання може бути вчинене навіть через ЗМІ», - сказав співрозмовник та додав, що пропонується також криміналізувати деякі моменти, наприклад відповідальність за наклеп.
Він зазначив, що за подібний злочин суворо карають у більшості європейських країн, зокрема у Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Греції, Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Швейцарії.
За словами співрозмовника, ці закони попереджають та унеможливлюють розгортання антидержавної політики та спроби державного перевороту. Саме тому, нова влада спробує пришвидшити процес їх імплементації аби не повторити досвід попередників.
«Ці закони були названі «диктаторськими» та скасовані під тиском тих людей, які були зацікавлені мати прогалину у законодавстві для завершення революції. Тепер, коли влада змінилася, їм необхідно заповнити цю прогалину аби самим не стати жертвою своїх методів. Нові керівники країни будуть робити все можливе аби зберегти свою владу та унеможливити появу революційних настроїв. Тому найближчим часом буде розгорнена інформаційна кампанія щодо необхідності та доцільності приведення законодавства країни до стандартів європейських країн. І тоді українці почують які ці закони досконалі, європейські та демократичні, а зовсім не диктаторські», - резюмував співрозмовник.
10.06.2014 15:50