Українські судді бояться і не хочуть безоплатно виконувати свої законодавчі функції. Про це в ексклюзивному коментарі журналісту інтернет-видання Новости Украины – From-UA розповів політолог, історик і публіцист Олександр Палій.
За словами нашого співрозмовника, очищення судової системи в наших умовах - це доволі повільний процес.
«Верховний суд є важливим, тому що він задає стандарти для вирішення аналогічних справ, він є апеляційною інстанцією, через те його роль достатньо велика. З другого боку, зрозуміло, що люди будуть судитися спочатку в судах низової ланки, так що дуже багато чого вони там не побачать одразу, якихось глобальних змін», - констатує аналітик.
«Очищення судової системи в наших умовах це повільний процес, на жаль. Він повільний насамперед тому, що це було зроблено завдяки в тому числі і т.з. єврооптимістам, які заблокували радикальне очищення судової системи. Тобто вони ухвалили зміни до Конституції, і у нас суддею може бути людина, яка має 5 років практичного правничого стажу. Фактично у нас завдяки цьому конкурс потенційних суддів звівся до вибору між кількома тисячами людей, замість того, щоб запустити на цей конкурс десятки або сотні тисяч», - додає політолог.
Таким чином, продовжує Палій, до судової системи не пустили нових, чистих людей, а вирішили обирати з існуючих.
«До речі, аналогічна ситуація була і з НАБУ, де записано, що директором НАБУ може бути людина, яка має 10 років керівного стажу, а це апріорі людина з «совка». Тому, як на фальшивих тендерах писалися умови під конкретних людей, звичайно, це зробило проблемним швидке і якісне здійснення судової реформи. Фактично позалишались ті ж самі люди, з тими же самими моральними комплексами, з тим самими моральними проблемами судді, хоча, чесно кажучи, їх чисельність дуже серйозно знизилась — з 9,5 тис. до 5 тис. на сьогоднішній день. Ті, хто мали проблеми з декларуванням тощо, пошли з посад, і це викликало проблему, що у нас немає швидкого правосуддя», - зазначає наш співрозмовник.
На думку Олександра Палія, треба визнати, що навчання на юридичних факультетах є практичним правничим стажем.
«Тоді у нас буде можливість організовувати конкурси і залучати до конкурсів всіх випускників юридичних факультетів і, відповідно, знайти це золото зерно. Поки я не бачу, щоб це намагався хтось реалізувати, але як ідея вона, на мій погляд дуже здорова», - додає експерт.
В той же час, каже політолог, сама по собі структура судової системи виписана непогано.
«У нас є Вища рада правосуддя, яка має хороші повноваження, в тому числі давати санкції на арешт суддів, звільняти суддів і т.д., тобто з хорошими контролюючими функціями. І є кваліфікаційні комісії, достатньо складні, через які протягнути потрібну людину не так легко насправді. Ну і суддівське самоврядування. Тобто структура судової реформи вибудована непогано, але спробували старе вино в нові міхи заливати — тих самих людей у нову структуру. До чого це призведе, побачимо, але поки що ми бачимо безліч випадків, коли судді бояться виносити обвинувачуваний вирок. Тобто вони владу вже не бояться, як у випадку з Саакашвілі, а карати злочинця бояться. І це велика проблема, тому що ще Гете, німецький поет, писав, що “хто злодія карати не сміє, той з ним заодно”. Суддя, який не карає злодія, з ним заодно. Тому я вважаю, що у нас є проблема, коли в цьому хаосі судді просто і бояться, і не хочуть безоплатно виконувати свої функції законодавчі. Тобто людей з відчуттям своєї місії серед суддів не так багато, на жаль», - резюмував Олександр Палій.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що опитування в середовищі експертів – а це юристи, адвокати та судді - показало, що 52% з них вірять, у чесний Верховний Суд, що він зможе позитивно вплинути на підвищення довіри громадян до системи правосуддя.