Кокотюха: Повернення мовних норм столітньої давнини - це «ахметовський гудок» і шлях в нікуди
04.09.2018 12:10

Невже мова Котляревського, Шевченка та всіх класиків української літератури, які писали до «скрипниківки», була чимось неправильним і чимось наближеним до російської. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів український письменник і публіцист Андрій Кокотюха.

Коментуючи намір Української національної комісії з питань правопису ввести зміни до правопису, який не змінювався з 1990 року, наш співрозмовник зазначає наступне: «По-перше, ще нема про що говорити, тому що новий правопис поки ще не впроваджений. Існує офіційне обговорення, нібито громадське, до 15 вересня. По-друге, пропонується цим проектом повернути або частково, або повністю мовні норми, які були ухвалені майже 100 років тому, які підписав тодішній нарком освіти тодішньої УРСР Микола Скрипник, тому цей правопис називають «скрипниківкою».

На думку експерта, повернення норм з минулого, які були ухвалені комуністичним режимом, для незалежної Україні є не зовсім зрозумілим.

«Як би ми ні ставилися до того, що націонал-комунізм нібито мав якісь позитив, що представники розстріляного відродження теж були комуністами, і що цей правопис, ці норми були інтерпретовані за 10 років після його ухвалення і мову вирішили підтягнути ближче до російської, все одно ми говоримо не про майбутнє, а про минуле. Ми говоримо про мовні норми, якими користується українська діаспора, і це абсолютно неможливо слухати сучасному читачу і носію української мови. Повторюся: повертати норми, затверджені комуністами в часи декомунізації я не вважаю доцільним», - наголошує письменник.

Також Андрій Кокотюха звертає увагу на ще один важливий аспект.

«Сьогодні українська мова не домінує в ЗМІ, в інформаційному просторі, незалежно від того, за якими мовними нормами вона працює. І немає жодної гарантії того, що якщо повернути «скрипниківку», українська мова буде опановуватися українськими громадянами швидше», - каже експерт.

Більше того, додає наш співрозмовник, якщо новий правопис пропонує «або-або» - або «павза», або «пауза», то за наявності вибору це не можна назвати реформою.

«Це означає шлях в нікуди, гудок ахметовський і холостий вихлоп. Це основні зауваження у мене як носія української мови до цього проекту. Я прекрасно розумію радість українських філологів — нарешті вони відчули свою потрібність, нарешті нібито почнуться якісь мовні зміни. Але я не філолог, я не вивчав українську мову 5 років у вузі, я не кандидат і не доктор історичних наук. Я людина, яка працює, для якої українська мова є робочою і так само це мова мого побуту. Я прекрасно користуюся тією українською мовою, яка є, дотримуюся всіх її норм і намагаюся зрозуміти: невже Котляревський, Шевченко, Панас Мирний і всі класики української літератури, які писали до «скрипниківки», яку хочуть зараз повернути, невже їхня українська мова була чимось неправильна і чимось наближена до російської», - каже письменник.