Привівши свою "перевірену" на "детекторі брехні" ще в "Правекс-банку" команду до КМДА Леонід Михайлович, судячи з усього заспокоївся, розслабився і вже не втручається особливо у її справи. А дарма, Леоніде Михайловичу. Без вашого відома деякі молоді й перспективні товариші "крутять" свої справи, які не зовсім-то й хотілося б очікувати від "чесної Київської влади".
І все це, зважте, в умовах розпалювання і без того ненажерної фінансової кризи, яка практично паралізувала не тільки будівництво соціальних об'єктів, вщент вимивши обігові та кредитні ресурси забудовників, але й інші, не менш важливі для наступального розвитку нашого міста стратегічні напрями.
Одним із провідних та, можна сказати, критичним центром, до якого стікаються всі ключі до вирішення вказаних проблем є Головне управління містобудування, архітектури і дизайну міського середовища – виконавчого органу Київської міської ради – Київської міської державної адміністрації.
Залишимо у нашому неоднозначному минулому відсторонення від кураторства цим Управлінням Анатолія Голубченка, який у міру своїх непересічних управлінських здібностей зміг опанувати керування в якості заступника Київського міського голови такою складною галуззю, як архітектура і містобудування.
Тепер, це важливе для міста господарство намагається прибрати до своїх рук перший заступник мера, перспективний у минулому банкір Денис Якович Басс.
Звісно, інноваційні підходи та нестандартні рішення – це добре, особливо у такій пропахлій радянською минувшиною царині, як містобудування, проте, до деяких рішень молодого менеджера "мера усіх киян" варто придивитися уважніше.
Зокрема, розгорнута з легкої руки Дениса Яковича реорганізація Управління йде не тільки шаленими темпами, але у не досить зрозумілому напрямі. Повальне скорочення штатів, переатестація працівників і перепідпорядкування окремих функціональних підрозділів у своїх згубних наслідках ведуть до повного вимивання досвідчених фахівців, яких, у традиційний для 2005 року спосіб, замінюють люди, прямо кажучи, випадкові, які жодного відношення до цієї відповідальної галузі не мають.
Чого тільки варте призначення виконуючою обов'язки заступника начальника Головного управління містобудування КМДА у недавньому минулому ще "перспективної" заступниці начальниці управління економіки, пані Чекирди Катерини Аркадіївни.
Для більшості з тих, хто ще лишився після повального скорочення і переатестації, працівників це призначення стало рівноцінним пірнанню під дніпровський зимовий лід.
Зважте, шановні, а яку ж роботу на цій посаді має виконувати названа вельможна пані, да простить вона нас за нетактовність, коли їй лише у лютому наступного року виповниться 25 років? І все це враховуючи, що в останні роки після закінчення вузу пані Катерина працювала звичайним офісним працівником, опановуючи складнощі експлуатації ксерокса в управлінні економіки. Проте, багато що змінилося декілька місяців тому з приходом у КМДА команди "мера усіх киян", після чого Катерина Аркадіївна зміцнила свої, так би мовити, позиції, ставши, як говорять у колективі КМДА, особливо довіреною людиною Дениса Яковича.
Звісно, можна наполягати на прихованих людських талантах пані Катерини, проте, що можна очікувати у галузі містобудування від затятої спортсменки, яка неодноразово виборювала, будемо вважати у чесній боротьбі, різного роду корпоративні призи на закритих змаганнях із кінного спорту? Де, до речі, і зустрічається, просто кажучи, у неформальній атмосфері із самим паном Бассом, котрий, ведучи світське життя, також полюбляє дивитися на коней (вибачте, про успіхи Дениса Яковича в опануванні кінних поїздок верхи не обізнані).
Співробітники управління у відвертих розмовах прямо вказують на те, що пані Катерина значно більше часу проводить серед коней і свого улюбленого "Нахвата" 1995 року народження, представляючи інтереси команди Закритого акціонерного товариства "Дорожньо-будівельний комбінат – 1", майже не зважаючи на проблеми очолюваної нею ділянки роботи. Її тепла дружба з кінним клубом Олексія Бутенка та кінноспортивним клубом "Магнат" не може, нажаль, стати перевагою у вирішенні нагальних проблем міста, в якому з ініціативи її головного патрона Дениса Басса катастрофічно зростає кількість проектів на багатоповерхову забудову столиці. Все це відбувається в розріз із законодавчими обмеженнями щодо поверховості забудови в історичній частині міста Києва (не вище 27 м) і, взагалі, із можливостями інженерного забезпечення потенційних користувачів та збереженням оточуючих будинків.
Також, увівши фактично ручне керування, так би мовити у режимі "свій-чужий", під суворим наглядом Дениса Яковича, пані Чекирда вже може нести відповідальність за утворення у майбутньому колосального дефіциту міського бюджету, в зв'язку з величезною чергою проектів, яка утворилася в стінах Управління.
Водночас, діяльність іншого претендента на посаду начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну КМДА, нині виконуючого обов'язки заступника начальника управління у зазначеній організації викликає ще більші та ґрунтовніші підозри з огляду на ефективність витрачання бюджетних коштів столиці.
Мова йде про куди більш досвідченого бізнесмена, ніж пані Катерина, – лідера Київського осередку Союзу молоді регіонів України Романа Олександровича Трояна.
Співзвучність прізвища з життєвою позицією зазначеного посадовця, який неприховано виступає співзасновником низки вельми потужних торгівельних і промислових підприємств України, можуть реально та глибоко оцінити як історики, так і фахівці з інформаційних технологій, особливо з огляду на курйозне відношення названих керманичів КМДА до коней.
Не є секретом, що у свої 36 років (до речі, маємо честь привітати Романа Олександровича з майже двотижневої давнини святом дня народження) пан Троян вже стоїть у витоків таких грандів підприємництва, як ТОВ "Азов" (м. Донецьк, ЄДРПОУ 25093669, оптова торгівля будівельними матеріалами), ТОВ "Торгівельний дім "Південно-Східний" (м. Донецьк, ЄДРПОУ 30939227, оптова торгівля хімічними речовинами), ТОВ "Індустріальна торгівельна група Ю.В.Г." (м. Донецьк, ЄДРПОУ 32164638, інші види оптової торгівлі), ТОВ "ТЕТРОН" (м. Макіївка, ЄДРПОУ 32698378, виробництво пластмасових виробів для будівництва), ТОВ "Південно-східна група" (м. Донецьк, ЄДРПОУ 32724292, інші види оптової торгівлі), ТОВ "Торгівельний дім "Центральний будинок меблів" (м. Київ, Печерський район, ЄДРПОУ 33744131, роздрібна торгівля меблями).
Як видно, пан Роман має у своєму розпорядженні всі важелі безпосереднього впливу на галузь, лобіюючи в столиці інтереси "своїх" суб'єктів підприємницької діяльності. Додавши до цього не абияке політичне лоббі (гадаю, киянам після подій Майдану не потрібно пояснювати, що таке Партія регіонів та її бритоголові молодики кримінальної зовнішності), Роман Олександрович здатний, якщо не здійснити революцію у столичній архітектурі, то щонайменше істотно посунути пласт комерсантів, випестуваних при КМДА ще за часів Сан Санича Омельченка.
Багато хто з читачів, які не поділяють мою думку щодо Партії регіонів, можуть зі мною не погодитися, мовляв, це зайва пересторога, "регіонали" винесли уроки Майдану, зробили відповідні висновки, виправилися.
Дай Боже, щоб воно так і було, проте, факти – річ вельми вперта.
З приходом зазначених вище осіб на керівні посади з легкої руки Дениса Басса в супереч заведеній процедурі обов'язкового узгодження таких призначень з Міністерством регіонального будівництва, хоч і в досить неоднозначному статусі, як "виконуючий обов'язки", навіть не зважаючи на зовнішні кризові умови і дійсно нагальну потребу оптимізації державного управлінського апарату, в Головному управлінні містобудування, архітектури і дизайну почали відбуватися справжні дива.
Почався перегляд (звісно, у бік значного збільшення) "ставок" на отримання висновків, листів-узгоджень, проектної документації, архітектурно-планувальних завдань тощо. Видача усіх перелічених документів відбувається під особистим жорстким контролем пана Басса, і лише за його особистою згодою, та за "зрозумілими" правилами у яких взагалі не враховуються ані висновки, ані досвід провідних фахівців.
За останні півроку з ініціативи Дениса Басса була повністю спрощена для окремих інвестиційно-будівельних компаній схема узгодження проектів на забудову, яка надала можливість не тільки порушувати розроблений провідними науковцями та архітекторами генеральний план розвитку міста Києва, але й перевести у розряд формальних обов'язкову процедуру громадських слухань, що лише в останні декілька місяців призвело до загострення конфліктів між активом міської громади і забудовниками, для приборкання яких все частіше залучається міліція. А чого варта нестача об'єктів соціальної інфраструктури у нових районах міста, адже їх будівництво у переважній більшості випадків відбувається за рахунок міського бюджету й нерідко з тих фондів, які наповнюють приватні забудовники, отримавши дозвіл на будівництво житлових багатоповерхівок. Зазвичай міська влада ухвалює таку концепцію розвитку житлових мікрорайонів, у якій передбачені у необхідній найменшій кількості школи, дитячі садки, поліклініки, спортивні споруди, які мають зводитися приватним забудовником, проте, останні часто відмовляються це робити, "відкуповуючись" від влади відповідними асигнуваннями у бюджет міста. А в останній час, довірені люди Дениса Яковича навіть й не вимагають від забудовників таких "відкупних", намагаючись вибивати з будівельних організацій менші кошти, але вже для себе.
Не витримавши цих "перетворень", начальник головного міського експертного відомства Анатоль Маркович Кармінський, підпис якого стоїть на більшості відомих будівельних проектів столиці, знайшов для себе єдиний шлях звільнитись з посади керівника "Київбудекспертизи", також благословивши на аналогічні дії провідних фахівців цієї служби.
Шлях до спрощення процедури затвердження проектів при КМДА, внаслідок чого з новою силою розгорнувся "дерибан" історичного центру столиці, відкрився у такий спосіб повністю, адже відомство з державної експертизи з названої процедури поступово випадає.
Нехтуючи постановами Кабміну, розпорядженнями Київського міського голови та навіть Указом Президента, узгодження у Головному управлінні містобудування багатоповерхових монстрів-новобудов відбувається нині із шаленою швидкістю і простотою, проте ситуація з реконструкцією швидкісного трамваю на Борщагівці шокує ще більше.
Повністю перебравши на себе контрольні функції над реалізацією цього проекту Денис Басс вже впродовж року намагається вструмити структури Романа Трояна у підряд на закупівлю будівельних матеріалів і пластмасових виробів (вздовж трамвайних колій майже на всьому їх протязі облаштовується шумоізоляційна прозора стінка). Крім того, торги з перенесенням його зупинок вже декілька місяців наводять жах на підприємців, не кажучи вже про власників біг-бордів та їх клієнтів.
Поклавши око на сферу паркування, іноді навіть у розріз із думкою головної музи цього нововведення Ірени Кільчицької, Денис Якович також "закручує" схему з витратою бюджетних коштів міста на коштовні паркувальні апарати, при тому, що їх вартість при закупівлі була істотно завищена.
Крім того, з благословення Дениса Яковича проектування розбудови нашого міста може бути бездарно передано на відкуп іноземним фахівцям, що реально спричинить загрозу не тільки ліквідації вітчизняних архітектурних бюро, як непотрібних, але й до безповоротних втрат висококласних вітчизняних напрацювань світового рівня у цій галузі, яка потребує практичного досвіду і всілякої державної підтримки, адже архітектура столиці – це обличчя нашої держави.
Все це, якщо навіть і не згадувати товаришування Дениса Басса, Олеся Довгого і Степана Черновецького з власниками горезвісної "Еліти-Центра", наводить на сумні роздуми про долю нашого міста, особливо зважаючи, що на переважну більшість критичних зауважень громадськості на адресу КМДА, що публікуються у пресі, посадовці мерії, керовані в такий специфічний спосіб особисто паном Бассом (при чому, не за узгодженням з міським головою, а вже, навіть, без його відома) вимушені у відповідь "забивати баки" Київській громаді.
У підтвердження своїх слів наведу лист, якій є у моєму розпорядженні. Гадаю його зміст надасть Вам глибше розуміння тієї прірви, в яку тягне киян Денис Басс і його помічники.
