Вопрос от Євгена Петровича: – Чого ж Ви не поділили з Юлією Тимошенко? Все ж таки багато років ви були членом її блоку й це не викликало у вас якихось моральних застережень?
А. Матвиенко: – Хто сказав, що я маю бути вічно з Юлією Тимошенко чи вона зі мною? На кожному етапі розвитку перед кожною політичною силою стоїть своє завдання, і вона, відповідно до своєї ідеології, його реалізовує. У 2000 році перед нами стояла задача подолати кучмівський режим. А також завдання об’єднати Юлію Володимирівну і Віктора Ющенка в одній команді, бо тільки так можно було побороти режим Кучми.Сьогодні перед Україною стоїть інше завдання – це будівнича справа. Коли говорять, що Майдан розколовся – це емоційне сприйняття. Майдан був об’єднаний в боротьбі проти Кучми, в боротьбі за людську гідність, яка була потоптана й поругана. Тепер перед кожним суб’єктом Майдану своя задача.
Юлія Володимирівна ліва по своїй філософії. Вона мабуть буде лідером нормальної української лівиці, на Майдані вона не раз продемонструвала, що є прибічницею лівої ідеології. Маю на увазі не ортодоксальних лівих, а, наприклад, соціал-демократію в європейському розумінні. Віктор Андрійович – ліберальний консерватор. Тому ми маємо не обманювати себе, бо якщо ми є ідеологічною партією, маємо рухатися в ніші своєї ідеології. А якщо ми є партією кон’юктури, шукаємо тільки мандати, і нам для цього підходить будь-яка політична партія – тоді це, мабуть, не політична партія.
Тому я бажаю Юлію Володимирівні успіху в своїй ніші, і шукаю ідеологію партії в іншій конфігурації.
Вопрос от Владимира Чуба: – Считаете ли Вы, что произошли какие-то качественные изменения относительно выбора методов борьбы за места в ВРУ после «помаранчевой» революции?
А. Матвиенко: – Я думаю, що ця боротьба дуже персоніфікувалася на виборах, і вона не носила ознак ідеологічного вибору. Це говорить про те, що наше суспільство політично не структуровано, що воно готове обманутися прізвищем, що воно обирає не команду, а прізвище, що наше суспільство втягується в досягнення тактичної мети, а не вибирає стратегію.Суспільство в тому не винне. На жаль, винні ті політикани, які на незрілості суспільства прагнуть збудувати свою власну кар’єру і консервують тихий броунівський рух політичної неструктурованості, а значить гальмують утверждення демократії і цивілізований шлях розвитку України.
Вопрос от DIMA: – Анатолий Сергеевич, не кажется ли вам, что отступление от позиций Юли Тимошенко и фракции БЮТ – это предательство интересов Украины и украинского народа?
А. Матвиенко: – У Юлії Володимирівни своя логіка побудови країни і власної кар’єри. Я ні від кого не відступав, я був послідовний у своїй власній позиції. Закінчується каденція парламенту нинішнього скликання, кожний вправі знайти своє місце в тій конфігурації, яка найбільше відповідає інтересам нації. Тим більше, це не є зрада БЮТ. А щодо інтересів нації, то для мене це святий пріоритет, виходячи з якого я завжди приймав будь-яке своє рішення.
Вопрос от Александра: – Не опасаетесь ли вы, что Тимошенко расправится с Вами так же, как она это сделала со своим бывшим соратником Пинчуком?
А. Матвиенко: – Перше – я ніколи не робив, не займався з нею бізнесом. По-друге, я ніколи не ідентифікував себе з нею, як одне ціле. УРП «Собор» завжди була самостійною політичною силою. Ті, хто беззастережно сьогодні кладе свою долю під ноги Юлії Володимирівни, маю на увазі своїх колишніх однопартійців, то саме їм варто подумати над відповіддю на питання, яке поставив шановний Олександр.Вопрос от Сергея Николаевича: – Какая на ваш взгляд характеристика более подходит Тимошенко - авантюристка, шантажистка, «народная артистка» либо все вместе?
А. Матвиенко: – Ну, я думаю, що я не підтримав би жодної характеристики з заявленого. У кожного, і в мене в тому числі, всього є потроху, як і в Юлії Володимирівни. Я б сказав, що це людина, яка власне его несе достатньо високо, і я маю лише одну проблему, яка в мені бореться: чи не помиляюсь я, що ця якість у неї на першому місці.Вопрос от Anton: – Как нам жить? Что делать? Когда государство прекратит работать на свое благо?? Когда наша страна станет на ноги???
А. Матвиенко: – Антону я радив би – я так відчуваю, що це молода людина – зрозуміти головну функцію держави. Це не дати те, що Антон і мільйони його однолітків очікує, а створити умови, щоб Антон міг зреалізувати свою святу мрію, і малу і велику.
У відповідності із чеснотами, зафіксованими у нашій Конституціі і наших законах – це організація життя в суспільстві. Держава має перетворитися із бездарного поводиря, який не знає ні напрямку, ні доріг, в інститут, який надає людині послуги, своєчасні, якісні і в повному обсязі. Держава – це слуга суспільства. А не гвалтівник, до якого ми звикли.
Вопрос от Василия: – Причины устранения Юлии Тимошенко с поста премьера????
А. Матвиенко: – Я думаю, що тут є об’єктивні і суб’єктивні причини. Маю на увазі ті помилки, які від неї не залежали, і ті, які залежили від неї особисто.Об’єктивна причина – це та, що Майдан сформував у суспільства високий рівень очікування кардинальних змін, які фактично не міг забезпечити жодний уряд. Для відповіді на вимоги Майдану Юлія Володимирівна пішла на популістські кроки. Але вони є непопулярні і необгрунтовані. Це суб’єктивний фактор. Приклади – масова реприватизація, ручне управління економікою, закриття Вільних економічних зон без диференційованої їх оцінки і багато іншого.
Уряд Тимошенко не Тимошенко був сформований. Їй цей уряд був нав’язаний і це об’єктивна складність. Суб’єктивна помилка Юлії Володимирівни – це те, що за 7 місяців вона не знайшла аргументів для ротації цього уряду і не здійснила цю ротацію.
Росія – ще один об’єктинвий і суб’єтивний фактор. Росія найбільше була зацікавлена в провалі наслідків «помаранчевої революції». Юлія Володимирівна оголосила війну Росії – це суб’єктивний фактор. І у нас посипалася ціла низка кризових явищ – нафтопродукти, цукор, хліб. І якщо б цього не спинив Ющенко, то я боюся спрогнозувати, що могло би бути наступним.
Думаю, що в великій мірі відсутність контактів між премьер-міністром і Президентом – це вина обох – теж лежить в основі відставки Тимошенко. І ще раз підкреслюю – ідеологічна розбіжність. Ющенко – ліберальний консерватор, Юлія Володимирівна – ліва. Про це ніхто не говорить, але це не варто і замовчувати.
Вопрос от Михаила: – Как вы относитесь к идее референдума по НАТО? Поддерживаете ли Вы вступление в НАТО Украины?А. Матвиенко: – Для того, щоб провести референдум, потрібна дуже потужна просвітницька робота. Якщо ми запитаємо сьогодні суспільство, чи готове воно стати на шлях, щоб в Україні запроваджувались європейські стандарти, більшість відповідатиме так. А якщо спитаємо про НАТО, то суспільство, яке керується ілюзями, які сформувалися ще за радянської доби, скаже ні.
НАТО – це стандарт європейского життя, а не мілітаристське формування. І поки ми не забезпечимо повноцінну і правдиву інформацію, референдум є недоцільним, бо він за елементарною логікою порушує права людини на свідомий вибір.
Вопрос от Елены А.: – Здравствуйте. Скажите, возможно ли вернуть доверие к политикам?
А. Матвиенко: – До політиків не можна втрачати довіри. І не треба жалкувати за втрату довіри до політиканів, до людей, які розцінюють політику як знаряддя своєї власної кар’єри, чи то владної, чи то економічної. Тому, вірте політикам. Але найтяжче – це вміти розрізняти політиків і політиканів.Вопрос от Володимира з Києва: – Залишаючи посаду прем’єр-міністра Криму, ви сказали, що ваше усунення з посади ініціюють кримінальні структури. Можна зараз сказати, що вони прийшли до влади на півострові і які будуть наслідки цього?
А. Матвиенко: – Я можу сказати, що вони не пішли звідти. Поки що. І пролонгували час свого перебування на певний період в силу моєї добровільної відставки. Але порядок в Криму буде наведений, я в цьому переконаний. Крим сьогодні вже інший, навіть за ті 5 місяців, які я там працював. І це головний аргумент, який вселяє в мене таку впевненість.
Вопрос от Елены: – Расскажите, пожалуйста, о коррупционных связях Тимошенко с Коломойским и группой «Приват».А. Матвиенко: – Вопрос к прокурору. Если Коломойский будет в списках Юлии Тимошенко (по всей вероятности это ожидается) то это будет факт политических связей. Что касается коррупционных связей – то это к правоохранительным органам.
Вопрос от Ревмиры: – Анатолий, не боитесь ли Вы громких заявлений с Вашей стороны в адрес Тимошенко после многолетнего сотрудничества? Не пожалеете? На чьей стороне теперь Вы?А. Матвиенко: – Я никаких громких заявлений не делал, кроме правды, поэтому никогда не боюсь своих заявлений, как предыдущих, так и будущих. Я не обсуждаю поведение Тимошенко. Я только заявляю, что Тимошенко спровоцировала грубое вмешательство партии «Батьківщина» в партийные дела УРП «Собор». С заявлениями, что «Батьківщина» рассматривет УРП «Собор» как партнера, при условии, что Матвиенко уйдет из УРП «Собор». Лично мне подобные заявления в глаза Тимошенко не делала. Читателю советую выбирать не то, что кажется, а то, что есть.
Вопрос от Петра Мирошникова: – Уважаемый Анатолий Серегеевич, Вы политик с большим опытом. Имели много политических партнеров. Ваш последний политический партнер женщина. Скажите, это труднее, лучше, престижней или, вернее, скажите как это?
А. Матвиенко: – Скорее всего, «как это»... (улыбается). В отличие от семейной жизни в политике смена партнеров не есть аморальна. Главное – исключить при этом предательство и неуважение. Такого качества по отношению к Юлии Владимировне я никогда не демонстрировал, более того, не разрешал даже в мыслях. К сожалению, умение достойно менять политических партнеров Юлия Владимировна пока что не демонстрирует. Это и есть ответ на вопрос «как это?».Вопрос от Марко: – Доброго дня, Анатолію Сергійовичу! Моє питання таке: чи збираєтеся Ви в парламент і з ким?
А. Матвиенко: – Я думаю, що Українська республіканська партія «Собор» обов’язково буде парламентською. Ми сьогодні відкриті для переговорів і ведемо їх інтенсивно. Це швидше за все буде блок національно-демократичних сил, разом з УНП, КУНом та іншими патріотичними силами. Ведемо переговори з «Порою».Не виключаємо можливих переговорів з НСНУ, за умови, що там будуть зроблені серйозні кроки на очищення цієї партії від коньюктури і випадкових людей. Я не виключаю і перемовин з «Батьківщиною», якщо вона погодиться з тим, що ми не можемо полишити свою ідеологічну нішу. Якщо говорити про блок БЮТ і НСНУ в майбутньому парламенті, то функцію такого об’єднавчого механізму могла б виконувати УРП «Собор».
Вопрос от Игоря Эльяса: – Анатолий Сергеевич, прокомментируйте, пожалуйста, высказывание, что такого смешного премьера, как Вы, в Крыму еще не было... Тут в Крыму много людей так думает. Вы ж НИЧЕГО для него не сделали, кроме всеми высмеиваемого передела земли и объединения крымчан под эгидой «единой» нации?
А. Матвиенко: – Я не знаю г-на Эльяса. Если ему смешно – то на здоровье. Главное, чтобы после моего премьерства он не плакал. Это была моя главная задача.Вопрос от VAKA: – Скажите пожалауйста, украинизация Русских школ в Крыму – это Ваша личная «заслуга» в угоду власти, Ваша искренняя вера, что именно так и должно быть, или Вам были даны прямые (или косвенные) инструкции (если да, то кем)? Только не лукавьте.
А. Матвиенко: – Во-первых, я никогда не выполнял любого поручения, если оно противоречило моим убеждениям. Уважение любого гражданина к гражданину другой национальности – это обязательное условие настоящей демократии. Унижение или игнорирование прав любого этноса – это геноцид.
А теперь цифры. 25% населения в Крыму – этнические украинцы. 12%, или около этого, – крымские татары. 57% – это этнические русские. А теперь количество детей, обучающихся на родном языке. Украинцы – 3,5%. Ближайшая область, которая обучает детей на украинском языке – это Донецкая, 24%. Хочу спросить уважаемого читателя, исходя только из этих цифр, понимает ли он сущность этого вопроса и не лукавит ли он? Понимает ли он ответственннось большинства за гарантию защиты прав и свобод меньшинства? Если да, то тогда мы с ним коллеги.Вопрос от Шрайка: – Стандартный вопрос, который я задаю на инет-конференциях – каких известных украинских политиков Вы можете назвать честными? Где взять честных чиновников? Ваше самое большое достижение за время работы в Крыму? Как Вы видите свою политическую деятельность в случае окончательного расставания с «Собором»? Какие партии Вам близки?
А. Матвиенко: – Кристально чистой в мире не существует ни одной субстанции, тем более, человека. Я не знаю ни одного человека, который бы в жизни не ошибался, тем более в Украине. Если вы отказываете человеку в праве на ошибку, то я говорю: заберите у него жизнь.
Другое дело мотивация. Политик, который в первую очередь ставит национальный приоритет, – это честный политик. В моем понимании ставит – это декларирует, действует и отвечает за свои действия. И делает это открыто. Думаю, по этому критерию вы найдете немало честных политиков. Если вы такой, то и вы запишите себя к таким политикам.
Что я сделал в Крыму? Прежде всего – ничего плохого. Моя задача была из двух частей. Первая – это не допустить спада ни по одному показателю социально-экономического развития. Заложить очень интенсивный процесс развития через привлечение огромных инвестиций. Превратить Крым из анклава в территорию по уровню жизни в Украине на первом месте, территорию, которая возглавляет процесс положительных преобразований.Ни по одному показателю нет падения. Даже на фоне многих областей-гигантов, Крым занимает лидирующую позицию за период работы в этом году. Крымской власти поверили, и туда пошли большие инвестиции, что напугало казнокрадов и стало причиной борьбы против правительства, которое я возглавлял. Я уже не премьер, но буду делать все, чтобы с этого пути Крым никто не «ушел». Я верю в перспективы и успех Крыма.
Что касается партии, то это прерогатива съезда. И только съезд может решить, уходить мне из партии или нет. У меня нет намерений уйти из партии. Но я не диктатор и не вождь, партия имеет право менять своих лидеров.
Вопрос от Елисея Маркова, газета «Вестник Тавриды», Крым: – Анатолий Сергеевич, что именно Вы имели в виду, когда, накануне своей отставки, говорили о криминальной революции, готовящейся в Крыму? Может быть, назовете конкретные фамилии «криминалитета»?
А. Матвиенко: – А то, что происходит в Крыму в данный момент. Миримский, Дейч, представители силовых структур осуществляют сегодня перераспределение власти, сосредотачивая ее в своих руках во имя своего собственного блага. Эти люди и придумали особые условия Крыма, и эксплуатируют эти условия во имя собственной выгоды.Вопрос от Ревмиры: – Кем Вы считаете Тимошенко – политиком или политиканом? Что Вы будете делать на годовщину революции? Выйдете со всеми на Майдан?
А. Матвиенко: – Я сказал уже по поводу Майдана: каждый выйдет со своими убеждениями. И мы должны соблюдать толерантность в отношении каждого присутствующего и его убеждений. Рисовать иллюзии в отношении Майдана – это большое заблуждение. Нам надо думать не о прошлом, а о будущем. Настоящий уровень недостатка демократии – это когда нет мотивации Майдана, а есть мотивация массовых гуляний от радости, которую ты испытываешь. Делать из Майдана жупел страха – это самая большая ошибка, в направлении которого могут изживаться эти события, благодаря отдельным личностям, которые с такой ностальгией о нем вспоминаеют.
Кто такая Тимошенко? Я сформулировал принципы. А в реальной жизни каждый человек загоняет сам себя в ту или иную категорию. Я Вам желаю правильного вывода.
Вопрос от Андрія: – Пане Анатолію, що ви плануєте робити з деструктивними елементами в своїй партії??? Яким чином ви відсторните їх від співпраці з «Батьківщиною»??? Чи подаватиме на Левка Лук'яненка та Ко до суду???
А. Матвиенко: – Та ні, чому я маю подавати до суду? Вони порвали з партією, переступивши статутні і моральні норми. Сьогодні ми запрошуємо ряд людей на засідання Центрального проводу. Вчора, 27 жовтня, було засідання ревізійнонї комісії з цього приводу. Вивчивши всі обставини, ревызыйна комысыя запросить до Центраьного проводу ряд людей. Ті люди, які порушували статут, будуть виключені з лав партії.Вопрос от Герпеса: – А где же демократия, которую Вы нам обещали? А?
А. Матвиенко: – Обещанного, как говорят, три года ждут. Если бы мы решили это за три года, то мы были бы самыми уникальными политиками в мире. Исходя из этого неприятного утверждения, мы должны понимать, что общество, в котором мы продолжаем жить, очень больно. Мы, может быть, штрихами обозначили диагноз, неполный и, может быть, не совсем правдивый. Общество воспринимает только терапевтическое лечение. А оно по своему периоду не очень динамично и короткое.
Наша задача – не ожидать сиюминутных успехов, а радоваться динамике растущих изменений. И это путь очень трудный. И очень важно, чтобы мы стали твердо на этот путь. К сожалению, этого еще нет, особенно в регионах. Коррупуция всепроникающа, противоядие еще не вырабатано. А для этого нужна большая работа каждого из нас. И уважаемого читателя в том числе. Желаю всем в этом успеха!