Антон Поляков
13.10.2021 16:16

Раптова смерть народного депутата Антона Полякова, колишнього члена фракції «Слуга народу», а потім – її запеклого опонента, вже встигла обрости конспірологічними версіями. В ході розслідування справи з’являються нові і нові подробиці, які ставлять ще більше запитань. У цій заплутаній історії з трагічним фіналом є дивна суміш: від політики та звинувачень у корупції у вищих ешелонах влади до коханки, наркотиків, алкоголю та нічного таксиста з кримінальним минулим.

Від «Слуги народу» до їх опонента

Поляков Зеленський
Антон Поляков та Володимир Зеленський

Життя Антона Полякова до початку політичної кар’єри було життям успішного підприємця середньої ланки. Він зареєстрував торгову марку з специфічною назвою "Підрахуй" та відкрив магазин, що продає ламінат і меблі. Однак у 2019 році шлях підприємця з Чернігівщини змінився. Його захопила виборча кампанія Зеленського і він вирішив податися у політику.

У липні 2019 року Антон Поляков перемагає на мажоритарному окрузі в Чернігівській області, балотуючись від «Слуги народу». Вступає у президентську фракцію, стає членом Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики.

Однак «слугою народу» Поляков пробув недовго. У листопаді 2019 року його разом з майбутньою коханкою та співмешканкою Анною Скороход, виключили з рядів президентської фракції. Причиною вигнання Полякова стало неголосування за закони разом з колегами. Також, за даними ЗМІ, вже тоді у Антона виник конфлікт з керівництвом «Слуг народу». А на одному з засідань фракції він навіть сварився з тодішнім главою офісу президента Андрієм Богданом.

Близько пів року Антон Поляков був у статусі позафракційного. А потім потрапив до складу депутатської групи «За майбутнє», яку пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

Поляков відзначився у Верховній Раді тим, що подав 6000 правок до другого читання Закону про банки і банківську діяльність, який був покликаний запобігти можливому поверненню ПриватБанку колишнім власникам за рішенням суду. Також він час від часу критикував владу Зеленського і «слуг народу» у власному Telegram-каналі.

Незадовго до смерті 4 жовтня Антон Поляков в ефірі телеканалу «Україна» розповів, що «слугам народу» роздавали гроші у конвертах в туалеті Верховної Ради за підтримку антиолігархічного закону. Нардеп навіть встиг заявити про цей факт в НАБУ. Втім, як не дивно, сам закон про деолігархізацію і рішення про відставку Дмитра Разумкова з посади спікера Поляков підтримав.

Що сталося 8 жовтня. Версія правоохоронців

Антон Поляков
Антон Поляков

Інформація про смерть народного депутата з’явилася у ЗМІ вранці 8 жовтня. Офіційна версія правоохоронців така. Чоловіку стало погано дорогою в таксі, в якому він їхав близько 3 години ночі. Його намагались реанімувати лікарі швидкої допомоги, але невдало. Тож медики лише констатували смерть. За фактом відкрито кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство» з приміткою «природна смерть».

Інформацію поліції доповнила генеральний прокурор.

«Його в непритомному стані виявив наряд патрульних в автомобілі таксі, зупинили за порушення правил дорожнього руху. «Швидка» не змогла його реанімувати. Всі цінні речі, документи та грошові кошти залишилися при ньому. За словами водія, він взяв пасажира за кілька хвилин до того біля зупинки громадського транспорту в Дніпровському районі Києва, після цього його почало нудити в машині», – зазначила генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

Пізніше слідство повідомило, що розглядає кілька версій смерті: «хронічне захворювання, яке могло призвести до смерті, а також отруєння невідомою речовиною: як самостійно, так і невідомою особою».

11 жовтня таксист, який віз Полякова, несподівано змінив свої покази. За його словами, нардепа йому до авто підсадили вночі невідомі особи і попросили підвезти додому. За першою версією, Поляков сам зупинив таксі, стоячи на зупинці громадського транспорту посеред ночі. Таксист, який має кримінальне минуле по статті «за торгівлю людьми», спочатку дав невірні покази, бо вирішив не вплутувати в цю темну справу інших людей. Водночас, чоловік підтвердив, що в авто парламентар сів ще у стані свідомості. А потім у нього почалися блювота і судоми.

Детективна історія з багатьма невідомими

Антон Поляков

У смерті нардепа Антона Полякова присутня така кількість дивних збігів обставин та суперечливих фактів, що це більше нагадує темну детективну історію.

Версія про те, що смерть настала природним чином внаслідок проблем із серцем, була спростована аналізом крові народного депутата, в якій виявили наркотичну речовину метадон. Одночасне вживання метадону та алкоголю, а саме таку гримучу суміш зафіксували в тілі Антона Полякова, часто приводить до смертельних наслідків. Про це чудово знають наркомани, які намагаються не поєднувати дві речовини одночасно.

Незрозумілим є те, навіщо Полякову було вживати такий примітивний наркотик. На наркомана молодий чоловік явно не був схожим. Близькі до нардепа політики сумніваються, що Поляков вживав наркотичні речовини. Співголова депутатської групи "За майбутнє" у ВР Тарас Батенко охарактеризував Антона Полякова як "життєрадісного та абсолютно здорового енергійного чоловіка". Якщо навіть припустити, що покійний час від часу дозволяв собі розслабитися з допомогою наркотичних речовин, то він точно віддав би перевагу елітному кокаїну. Саме такий наркотик поширений серед людей його статусу.

Відомий лікар Євген Комаровський вважає, що Антона Полякова не хотіли вбити, а просто залякати і принизити. Суміш метадону і алкоголю зовсім не означає смерть у 100% випадків. Ті, хто підсипав йому в алкоголь цю речовину, якщо таке дійсно мало місце, хотіли показати нардепа в безпорадному стані і висміяти на всю країну.

А ось колишній начальник управління кримінальної розвідки МВС України Валерій Кур схиляється до версії, що Поляков вживав метадон самостійно. І радить перевірити, чи мав нардеп раніше проблеми з наркотичною залежністю. Свою думку криміналіст обґрунтовує тим, що для смертельного ефекту метадон треба вводити ін’єкційно.

Антон Поляков та Анна Скороход
Антон Поляков та Анна Скороход

Детективний сюжет ускладнює наявність в одруженого Полякова романтичних відносин з іншою нардепкою Анною Скороход, яка до того ж була офіційно заміжня за бізнесменом Олексієм Алякіним. Втім, Поляков і Скороход вже довгий час жили разом. Але, за свідченням джерел, нещодавно Анна вирішила його покинути. Подробиці особистого життя покійного точно невідомі. Можливо, це була просто сварка закоханих. А може серйозний розрив, який Поляков переживав дуже боляче. У такому складному психологічному стані чоловік міг зважитися на нетипові вчинки.

Руслан Джамбулатов
Руслан Джамбулатов

Цікаво, що «знайомим», з яким випивав Антон Поляков у останній вечір свого життя, був Руслан Джамбулатов, помічник Анни Скороход на громадських засадах. Він нібито пропонував Полякову після відвідин нічного розважального закладу столиці їхати додому. Але Антон відмовився через сварку з Анною. Можливо, Джамбулатов розповів слідству не все. І ми ще дізнаємось цікаві деталі.

Сама ж Анна Скороход після звістки про смерть Полякова кричала, що вона вагітна, а потім втратила свідомість. На похорон колишня кохана нардепа принесла букет квітів. Однак біля труни померлого вона зустрілася з офіційною дружиною Полякова Галиною. Зустріч двох жінок ледь не закінчилася скандалом. Галина поцікавилася, як Скороход взагалі посміла прийти. А матір покійного прибрала квіти, принесені Анною.

Політичний слід

Антон Поляков

Припустимо, у вбивстві Полякова є політичні мотиви. Але не зовсім зрозуміло, кому так серйозно перейшов дорогу нардеп з Чернігівщини. Те, що Антон час від часу критикував владу Зеленського, ще нічого не означає. Є багато політиків, які критикують Зеленського і «Слуг народу» набагато жорсткіше і принциповіше. Критика ж Полякова переважно нагадувала особисту образу, ніж позицію свідомого і небезпечного опонента влади. Враховуючи кількість опозиційних до влади телеграм-каналів, було б дивним вважати Полякова людиною, яка принесла найбільше негараздів чинній владі.

У депутатській групі «За майбутнє», членом якої був покійний, є багато депутатів, які час від часу дозволяють собі критичні слова у бік влади та Офісу Президента. Наприклад – один з лідерів цієї групи Ігор Палиця. Але як тільки настає момент голосування, «майбахівці» майже завжди готові підставити плече підтримки монобільшості. Так було і у випадку з відставкою Разумкова та деолігархізацією.

Трохи більше підстав повірити у політичний замовний слід смерті народного депутата виникає, якщо відштовхуватися від заяв Полякова про підкуп «слуг народу» в туалеті Верховної Ради. Можливо, у померлого дійсно були якісь серйозні факти злочинних дій у парламенті. Цілком можливо, що нардепам давали гроші за підтримку антиолігархічного закону. Але навіть якщо й так, довести, що депутати отримували гроші саме за потрібне голосування, було б дуже важко. Майже гарантовано ця справа була б шита білими нитками і розвалилася після довгих слідчих дій. Або була похована у надрах антикорупційних органів. Як і багато інших гучних корупційних справ в Україні.

Опосередковано на політичний слід ще може натякати репліка нардепки від «Слуг народу» Галини Третьякової, яка на смерть Антона Полякова відреагувала фразою: «мінус один ворог». А замість розкаятися через своє висловлювання, назвала його проявом «свободи слова».

Але і тут не потрібно шукати якихось конспірологічних версій. На думку політолога Миколи Спиридонова, Галина Третьякова – абсолютно аморальна особа, яка навряд чи понесе якусь відповідальність за свою поведінку. Водночас, політолог Руслан Бортник назвав слова нардепки маркером низької політичної культури. За його спостереженням, Третьякова регулярно дозволяє собі грубі вислови, які лежать десь за межею моралі. І це б’є по рейтингу президентської фракції. З іншого боку, дуже сумнівно, що Поляков становив таку серйозну загрозу Зеленському, комусь з Офісу Президента чи партії «Слуга народу», що його вирішили вбити.

Крапку у справі смерті Антона Полякова ставити рано. Ймовірно на світ ще випливе багато нових деталей цієї загадкової детективної історії з багатьма невідомими. Залишається лише сподіватися, що правда стане відома суспільству, а не буде похована у кабінетах правоохоронної системи.